Рішення № 101736606, 03.12.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3976/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідент. код 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м.Харків, вул.Євгена Котляра, 7)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61001, м. Харків, пр-т. Гагаріна, 41/2, корп. 8, офіс 1-12; ідент. код 31236795)

про стягнення 19008,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" 30.09.2021 р. звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Міжнародна страхова компанія", в якій просить суд стягнути з останнього 19008,14 грн, що складаються з суми страхового відшкодування у розмірі 17354,33 грн., пені в розмірі 1182,47 грн., 3% річних в розмірі 228,22 грн. та інфляційні втрати в розмірі 243,12 грн. Також просить стягнути судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2270,00 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 27 жовтня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні правопорушення та відповідальність якого була застрахована згідно з полісом № АР-0296128 ТОВ "Міжнародна страхова компанія", та за участю транспортного засобу Mazda Е 2200, державний номерний знак НОМЕР_2 , що є власністю АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок чого у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем сплатити на користь останнього суму страхового відшкодування, проте відповідач своєчасно не виконав взяті на себе зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.10.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3976/21. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Клопотання від сторін, в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Частинами 2, 3 статті 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні: відмітки про вручення судового рішення.

Так, відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала господарського суду Харківської області від 05.10.2021 про відкриття провадження у справі № 922/3976/21 була отримана уповноваженим представником відповідача - 20.10.2021 р.

В ухвалі господарського суду Харківської області від 05.10.2021 було встановлено судом строк відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто до 05 листопада 2021 р. включно. Проте, відповідач наданим йому правом не скористався, що є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав.

За таких підстав, враховуючи те, що ухвала про відкриття провадження у справі № 922/3976/21 завчасно була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не виявив бажання надати відзив на позовну заяву у строк встановлений судом, а відтак суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГП України за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

27 жовтня 2020 року о 10:15 в м. Харкові по вул. Полтавське шосе, 207-А +890 м. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Mazda Е 2200, державний номерний знак НОМЕР_2 , що є власністю акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" під керуванням ОСОБА_2

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Ленінського районного суду у м. Харкова від 09.11.2020 у справі № 642/5761/20, згідно якої ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати постійну змогу контролювати рух, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Mazda Е 2200, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. А відтак вказаною постановою ОСОБА_1 визнана винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Mazda Е 2200, державний номерний знак НОМЕР_2 , була зареєстрована в ТОВ "Міжнародна страхова компанія" згідно з полісом АР - 0296128 від 27.08.2019. Строк дії полісу до 14.11.2020. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 100 000 грн., розмір франшизи - нуль грн.

30.10.2020 акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» звернулось до товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» про виплату страхового відшкодування.

Листом товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» від 19.01.2021 № 303 суму страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу Mazda Е 2200, державний номерний знак НОМЕР_2 , визначило у розмірі 17 354,33 грн.

Листом від 20.01.2021 № 310 ТОВ "Міжнародна страхова компанія" визнало зазначену подію страховим випадком, визначило страхове відшкодування у розмірі 17 354,33 грн, та повідомило, що сума відшкодування буде сплачена за реквізитами, які зазначені у заяві про виплату страхового відшкодування.

Виробничий підрозділ "Вагонне депо Основа" регіональної філії "Південна залізниця" AT "Укрзалізниця" звернувся з листом від 19.03.2021 № ВЧД-03-05/231 до товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" щодо несвоєчасної виплати страхового відшкодування.

ТОВ "Міжнародна страхова компанія" листом від 26.03.2021 № 1793 повідомило про виплату страхового відшкодування найближчим часом.

Станом на дату подання позову, як зазначає позивач, сума страхового відшкодування у розмірі 17 354,33 грн відповідачем позивачу не виплачена, а відтак, позивач змушений звертатись до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Водночас, як наголошує позивач, відповідач зобов`язаний був виплатити страхове відшкодування не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, тобто до 21.04.2021 року, однак в порушення п. 36.2 ст. 36 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" останній свої обов`язки щодо виплати страхового відшкодування не здійснив, а відтак позивачем на суму невиплаченого страхового відшкодування нараховано за період з 22.04.2021 по 28.09.2021 та заявлено до стягнення пені на підставі положень 36.5 ЗУ “Про ОСЦПА” в розмірі 1182,47 грн., 3% річних в розмірі 228,22 грн. та інфляційного збільшення боргу в розмірі 243,12 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Страхова сума за полісом № АО/4451609 від 27.08.2019 р. становить 100000,00 грн. франшиза - 0,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, листом № 303 від 19.01.2021 товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" було погоджено суму страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу Mazda Е 2200, державний номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 17 354,33 грн (а.с. 18-19).

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За приписами ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Таким чином позивачу як потерпілому при ДТП належить право захисту свого порушеного права шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність (ТДВ "Міжнародна страхова компанія" за полісом № АО/4451609 від 27.08.2019 р.), із вимогою про виплату страхового відшкодування.

Приймаючи до уваги, що майну позивача в результаті ДТП було завдано шкоду, винуватцем ДТП, майнова відповідальність якого за шкоду була застрахована на момент ДТП страхувальником - ТДВ "Міжнародна страхова компанія" за полісом № АО/4451609 від 27.08.2019 р. та сума шкоди у розмірі 17354,33 грн. була визнана останнім, та враховуючи що позивач реалізував своє право кредитора шляхом пред`явлення вимоги до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, враховуючи фактичний перехід права вимоги відшкодування шкоди від потерпілої особи до страховика, з огляду, що позивачем при обрахунку суми страхової виплати враховано розмір франшизи у розмірі 00,00 грн, який не охоплюється відповідальністю відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування у розмірі 17354,33 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем строків виплати страхового відшкодування суд зазначає наступне.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

При цьому, пунктом 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідачем не спростовано факт отримання заяви про виплату страхового відшкодування у розмірі 17354,33 грн. та підтвердження факту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, що підтверджується листом відповідача від 20.01.2021.

Отже, у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідач зобов`язаний був здійснити страхову виплату протягом 90 днів з дня отримання відповідної заяви (20.01.2021), а саме до 21.04.2021, проте вказаної вимоги закону останній не виконав, суд дійшов висновку про те, що позивач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 22.04.2021 року.

Відтак, позивач правомірно нарахував пеню за період з 22.04.2021 по 28.09.2021 у розмірі 1182,47 грн.

Окрім того, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 228,22 грн та інфляційні втрати у розмірі 243,12 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявленого періоду, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та здійснений у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, судом звернуто увагу, що при розрахунку інфляційних втрат позивачем здійснено нарахування виходячи з відомих на час складання позовної заяви індексів інфляції за період з травня 2021 по серпень 2021 р., тобто не враховано індекс інфляції за вересень 2021.

Разом з тим, в частині заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, суд керується ч. 2 ст. 237 ГПК України, якою унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а відтак в цій частині вимоги підлягають задоволенню у розмірі заявленому позивачем.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної сплати страхового відшкодування, в той час як відповідач під час розгляду справи не надав суду належних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, пов`язаних з несвоєчасною сплатою страхового відшкодування, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 126, 129, 231, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 41/2, корп. 8, оф. 1-12; ідент. код 31236795) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідент. код 40075815) в особі регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7) страхове відшкодування у розмірі 17354,33 грн., пеню в розмірі 1182,47 грн., 3% річних в розмірі 228,22 грн. та інфляційні втрати в розмірі 243,12 грн., а також 2270,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк та порядку, визначеними ст. 241 ГПК України і може бути оскаржене в стоки і в порядку, визначеними ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено "06" грудня 2021 р.

Суддя М.І. Шатерніков