Рішення № 101736584, 18.11.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 листопада 2021 року м. ТернопільСправа № 921/504/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

за участі секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль , 46000

до

відповідача 1 : Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5 , м. Тернопіль, 46001

відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу "Вінд", вул. Урожайна, 15, м. Тернопіль, 46012

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

2. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

3. ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

4. ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .

5. ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 .

6. ОСОБА_6 , АДРЕСА_6 .

7. ОСОБА_7 , АДРЕСА_6 );

8. ОСОБА_8 ,

АДРЕСА_7. 9 . Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільський став", вул. Урожайна, буд. 15 , корпус 3, м. Тернопіль, 46000.

10. Баб`яр Тетяни Петрівни , АДРЕСА_8 .

11. ОСОБА_10 , АДРЕСА_9 .

про визнання недійсним рішення сесії Тернопільської міської ради від 02.02.2018 № 7/22/99 (із змінами, внесеними рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162) "Про надання земельної ділянки площею 0,4060 га за адресою АДРЕСА_10 та договору оренди землі від 30.05.2018, повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації іншого речового права ОК "Вінд" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:01:004:0060.

За участі представників сторін:

Прокуратури: Вигонної Ірини Валентинівни, довіреність № 15-6 вих 21 від 05.01.2021 р., посвідчення № 044877 від 16.11.2016 р.

Відповідача 1: ОСОБА_11 , посвідчення № 829 б/д,

Відповідача 2: Кукурудзи Андрія Євгеновича, посвідчення № 510 від 20.06.2008 р., ордер серія ВО № 1017812 від 13.05.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_1 : Кукурудзи Андрія Євгеновича , ордер серія ВО № 1019066 від 09.06.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_2 : Кукурудзи Андрія Євгеновича, ордер серія ВО № 1019068 від 09.06.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_3 : Кукурудзи Андрія Євгеновича , ордер серія ВО № 1019072 від 09.06.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_4 : Кукурудзи Андрія Євгеновича , ордер серія ВО № 1019070 від 09.06.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_5 : Кукурудзи Андрія Євгеновича , ордер серія ВО № 1019065 від 09.06.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_6 : Кукурудзи Андрія Євгеновича , ордер серія ВО № 1019073 від 09.06.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_7 : Кукурудзи Андрія Євгеновича , ордер серія ВО № 1019067 від 09.06.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідачів - ТОВ "Тернопільський став": Кукурудзи Андрія Євгеновича , ордер серія ВО № 1019071 від 09.06.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідачів - ОСОБА_8 : Кукурудзи Андрія Євгеновича , ордер серія ВО № 1022263 від 17.08.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_10 : Кукурудзи Андрія Євгеновича , ордер серія ВО № 1022262 від 17.08.2021 р.

Третьої особи на стороні відповідачів - Баб ’ яр Тетяни Петрівни : не прибув.

ВСТАНОВИВ:

28.07.2020 заступник прокурора Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом, заявленим в інтересах держави, до відповідачів: Тернопільської міської ради, Обслуговуючого кооперативу "Вінд", у якому просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення сесії Тернопільської міської ради від 02.02.2018 № 7/22/99 "Про надання земельної ділянки площею 0,4060 га за адресою АДРЕСА_10 , із змінами, внесеними рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162, яким надано обслуговуючому кооперативу "Вінд" (код ЄДРПОУ 38027043) в оренду терміном на двадцять п`ять років земельну ділянку (кадастровий номер 6110100000:01:004:0060) площею 0,4060 га для обслуговування будівель та споруд лодочної станції за адресою АДРЕСА_10 ;

2) визнати недійсним укладений між Тернопільською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Вінд" (м. Тернопіль, вул. Урожайна, 15, код ЄДРПОУ 38027043) договір оренди землі від 30.05.2018, зареєстрований в книзі записів засвідчення факту реєстрації 25.06.2018 за № 6032;

3) зобов`язати Обслуговуючий кооператив "Вінд" повернути Тернопільській територіальній громаді земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:01:004:0060, площею 0,4060 га, надану Тернопільською міською радою в оренду на підставі договору оренди землі від 30.05.2018, для обслуговування будівель та споруд лодочної станції за адресою вул. Урожайна, 15 в місті Тернополі.

4) скасувати державну реєстрацію іншого речового права ОК "Вінд" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:01:004:0060, вчинену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу) індексний номер 41996673 від 11.07.2018, запис про право № 26983432, з одночасним припиненням права оренди ОК "Вінд" (46012, Тернопільська область, місто Тернопіль, вул. Урожайна, 15, код ЄДРПОУ 38027043) на вказану земельну ділянку (№ запису 26983432) (з урахуванням заяви про зміну предмета позову №15-25вих 21 від 13.01.2021 (вх. № 238 від 13.01.2021);

5) стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви в сумі 60 788,97 гривень, який перерахувати на р/р UA4982017203431290002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098 (Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4) код економічної класифікації видатків бюджету - 2800.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.08.2020 постановлено позовну заяву заступника прокурора Тернопільської області до відповідачів: Тернопільської міської ради, Обслуговуючого кооперативу "Вінд" про визнання недійсним рішення сесії Тернопільської міської ради від 02.02.2018 № 7/22/99 (із змінами, внесеними рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162) "Про надання земельної ділянки площею 0,4060 га за адресою АДРЕСА_10 та договору оренди землі від 30.05.2018, повернення земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрації права оренди земельної ділянки та додані до неї документи, повернути заявнику.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 апеляційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області від 12.08.2020 №05/1-248вих.20 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.08.2020 у справі № 921/504/20 задоволено. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.08.2020 у справі № 921/504/20 про повернення позовної заяви заступника прокурора Тернопільської області скасовано, справу передано до Господарського суду Тернопільської області для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 12.11.2020 відкрито провадження у справі № 921/504/20 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.12.2020 з подальшим його неодноразовим відкладенням.

Ухвалою суду від 02.02.2021 зупинено провадження у справі № 921/504/20 до перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі №921/504/20 в порядку касаційного провадження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Тернопільської області.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №921/504/20 касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Вінд" залишено без задоволення, постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у даній справі - без змін.

Ухвалою суду від 02.04.2021 поновлено провадження у справі № 921/504/20 та призначено підготовче судове засідання на 15.04.2021 з подальшим його неодноразовим відкладенням, востаннє на 17.08.2021.

Ухвалою суду від 13.05.2021 задоволено клопотання Обслуговуючого кооперативу "Вінд" б/н від 14.04.2021 про залучення до участі у справі за №921/504/20 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів (вх. номер 3267 від 15.04.2021) Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ТОВ "Тернопільський став", Баб`яр Т. П . Відкладено підготовче судове засідання на 10 червня 2021 на 12:00 год.

Ухвалою суду від 08.07.2021 задоволено клопотання представника Обслуговуючого кооперативу "Вінд" б/н від 08.06.2021 про залучення до участі у справі за №921/504/20 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 2 - Обслуговуючого кооперативу "Вінд". Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 2 - Обслуговуючого кооперативу " ОСОБА_14 ( АДРЕСА_9 ).

За час підготовчого провадження учасниками судового процесу подано:

1) 24.11.2020 через канцелярію суду відповідачем 1 - Тернопільською міською радою, подано відзив на позовну заяву бн/бд (вх. № 8590 від 24.11.2020), в якому проти позовних вимог заперечує, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними з тих підстав, що спірна земельна ділянка належать до комунальної власності, а повноваженим суб`єктом на звернення з позовом про захист земельних прав є Тернопільська міська рада, отже, відсутні підстави для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави відповідно до вимог ч. 5 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» як позивача. Такий суб`єктний склад створює ситуацію, коли Тернопільська міська рада виступає позивачем та відповідачем одночасно.

Твердження прокурора про те, що Тернопільська міська рада протиправно надала земельну ділянку обслуговуючому кооперативу «Вінд» у власності якого немає елінгів, не заслуговує на увагу, так як власники елінгів створили кооператив, а Земельний кодекс України не передбачає обмежень у наданні в оренду земельних ділянок для такого виду юридичних осіб.

Земельна ділянка, що рішенням Тернопільської міської ради від 02.02.2018 року № 7/22/99 надана в оренду Обслуговуючому кооперативу «Вінд» була сформована при передачі в оренду суб`єкту підприємницької діяльності Баб`яр Тетяні Петрівні , цільове призначення не змінювалося.

Земельна ділянка площею 0.4060 га кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 обтяжена нерухомим майном, право власності на яке зареєстровано у встановленому законом порядку, тому посилання заступника прокурора Тернопільської області на те, що право оренди на дану земельну ділянку ОК «Вінд» мав придбати на земельних торгах не відповідає ч.2 ст.134 Земельного кодексу України.

Так як спірна земельна ділянка надана для обслуговування елінгів, а елінги знаходяться біля водойм, то відповідач 1 не вбачає порушень чинного законодавства , а саме ст.59 Земельного кодексу України, при її передачі в оренду ОК "Вінд".

До відзиву додав копії документів на підтвердження повноважень представника Тернопільської міської ради та докази надіслання відзиву іншим учасникам справи.

2) 02.12.2020 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив № 15-251вих-20 від 01.12.2020 (вх. № 8850 від 02.12.2020) в якій зазначив, що аргументи викладені Тернопільською міською радою у відзиві на позовну заяву бн/бд є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не спростовують обставини справи, а саме: не відповідають дійсності твердження представника Тернопільської міської ради про те, що обслуговуючому кооперативу «Вінд» земельну ділянку передано з дотриманням вимог законодавства, оскільки його членами є фізичні особи - власники нерухомого майна (елінгів), розташованого на цій земельній ділянці. Отже, Обслуговуючий кооператив «Вінд», не маючи нерухомості на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:01:004:0060, міг отримати її лише в разі, якщо б вона була вільною та відповідно до ст. 134, 135 Земельного кодексу України. Натомість об`єкти нерухомого майна на цій ділянці належать іншій юридичній та фізичним особам.

До відповіді на відзив додав докази надіслання його іншим учасникам справи;

3) 07.12.2020 через канцелярію суду Тернопільською обласною прокуратурою подано заяву № 15-267вих-20 від 07.12.2020 (вх. № 8997 від 07.12.2020), до якої позивачем на вимогу суду долучено оригінали документів долучених до позовної заяви;

4) 09.12.2020 через канцелярію суду відповідачем 2 - ОК "Вінд" подано відзив на позовну заяву б/н від 04.12.2020 (вх. № 9074 від 09.12.2020), в якому заперечує проти вимог викладених у позовній заяві позивача, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають гарантіям Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практиці Європейського суду з прав людини з таких підстав:

- щодо тверджень позивача про відсутність правових підстав, визначених законом для набуття ОК «ВІНД» права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 6110100000:01:004:0060 площею 0,4060 га, зазначає, що через відсутність в ст.41 ЗК України прямої вказівки на отримання кооперативами земельних ділянок в оренду для обслуговування місць зберігання водних засобів, як і неможливість створення «гаражно-будівельних кооперативів» як організаційно-правової форми, в чинному законодавстві наявна прогалина, яка перешкоджає механізму реалізації прав членів кооперації на отримання земель для будівництва і обслуговування місць зберігання транспортних засобів (ст. 3 Закону України «Про кооперацію»).

Порівнюючи дефініцію «критого елінгу» із «гаражем» відповідач 2 вважає, що гараж співвідноситься із елінгом, в якому зберігається водний транспортний засіб, а від так, кооператив, який здійснює свою діяльність з обслуговування споруд для зберігання водного транспорту (лодочна станція чи база маломірних суден) є таким, що за напрямом своєї діяльності відноситься до гаражного кооперативу.

Вважає, що твердження позивача про наявне порушення вимог земельного законодавства у зв`язку із відсутністю зареєстрованих в Державному земельному кадастрі України відповідних обмежень щодо земельної ділянки кадастровим номером 6110100000:01:004:0060, які пов`язані із правовим статусом земельних ділянок, які розташовані у прибережних захисних смугах водних об`єктів, зазначає, що формування земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 6110100000:01:004:0060 площею 0,4060 га як об`єкту речових прав відбувалось на підставі визначених законом процедур, у тому числі і на підставі рішення Тернопільської міської ради від 03.03.2006 року за №4/18/9 «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки під реконструкцію власних приміщень в лодочну станцію за адресою АДРЕСА_10 суб`єкту підприємницької діяльності Баб`яр Т.П. », яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки під реконструкцію власних приміщень в лодочну станцію за вказаною вище адресою. Тобто, органом місцевого самоврядування був затверджений відповідний проект землеустрою, який станом на дату його затвердження був розроблений відповідно до вимог діючого на той час Земельного кодексу України, зокрема глави 31 «Землеустрій» та глави 34 «Державний земельний кадастр», і протягом 14 років під сумнів жодними контролюючими органами не ставився.

Члени кооперативу ОК «ВІНД» набули право власності на приміщення елінгів на підставі рішень Тернопільського міськрайонного суду у 2012 році, яке ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» було зареєстровано за цими особами, а отже ані власники елінгів, ані ОК «ВІНД» не ставлять під сумнів законність оскаржуваних позивачем рішень.

Посилання ж прокурора у своєму позові в обґрунтування заявлених ним вимог на результати проведеної ГУ Держгеокадастру України перевірки у червні 2020 року на підставі Наказу за № 347-ДК від 19.05.2020, якою встановлено, що земельна ділянка площею 0,4060 га за кадастровим номером 6110100000:01:004:0060, категорії земель житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: м. Тернопіль, вул. Урожайна, 15, знаходиться в межах прибережної захисної смуги, не можуть братимусь судом до уваги, оскільки рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року у справі № 500/1317/20, яке набрало законної сили 01.10.2020, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №347-ДК від 19.05.2020 року "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" зі змінами внесеними наказом №400-ДК від 02.06.2020 року.

Внаслідок скасування оскаржуваного рішення і визнання недійним укладеного на його підставі договору оренди земельної ділянки на невизначений строк припиняться поступлення до бюджету міста Тернополя. Окрім того, власники елінгів будуть позбавлені на невизначений строк можливості повноцінно використовувати та обслуговувати власні об`єкти нерухомого майна, оскільки використання нерухомого мана без наявності відповідних речових прав на земельну ділянку суперечить вимогам ст. 125 ЗК України.

Також із позовної заяви не вбачається, що має місце порушення суспільного інтересу щодо доступу громадян до прибережної захисної смуги та водойми у зв`язку із перебування спірної земельної ділянку у користуванні ОК «ВІНД».

Відповідач 2 не погоджується з обґрунтуванням прокурора його права на звернення до суду із вказаним позовом, оскільки такими повноваженнями на звернення із даним позовом до суду наділені як ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, так Тернопільська міська рада. При зверненні до суду із цим позовом, прокурором не дотримано обов`язкової процедури, передбаченої абзацом З частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" за наявності відповідних повноважень у Тернопільської міської ради на звернення до суду за захистом інтересів Тернопільської територіальної громади.

До відзиву додав копію рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/1317/20 та докази надіслання відзиву іншим учасникам справи.

5) 13.01.2021 через канцелярію суду позивачем подано заяву про зміну предмета позову № 15-25вих 21 від 13.01.2021 (вх. № 238 від 13.01.2021), яку суд розцінив як заяву про уточнення позовних вимог та прийняв її до розгляду, а відтак подальший розгляд справи № 921/273/20 здійснюється з її урахуванням , про що зазначено в ухвалі суду від 14.01.2021.

6) 27.05.2021 через канцелярію суду третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів - ТОВ "Тернопільський став" , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 подано письмові пояснення третіх осіб б/н від від 22.05.2021 (вх. № 4396, 4398, 4401, 4404, 4406, 4409, 4411, 4413 від 27.05.2021), в яких вони заперечують проти позовних вимог прокуратури в повному обсязі та просять відмовити в їх задоволені з огляду на те, що:

- як власники елінгів вказують, що метою створення ОК «ВІНД» є обслуговування лодочної станції. Звертаючись до Тернопільської міської ради, ОК «ВІНД» реалізував спільну волю усіх власників нежитлових споруд спрямовану на отримання в користування земельної ділянки під лодочною станцією задля її обслуговування.

Оскаржувані прокурором рішення 22-ї сесії VII скликання Тернопільської міської ради №7/22/99 від 02.02.2018, зі змінами, внесеним рішеннями сесії від 16.03.2018 №7/23/162 та договору оренди земельної ділянки кад.н. 611010000:01:0004:00060. між Тернопільською міською радою (ТМР) та ОК «ВІНД» в повній мірі відповідають інтересам третіх осіб.

Вважають, що прокуратурою протиправно заявляється про порушення прав власників елінгів в якості підстави заявленого позову, оскільки останні не вважають свої права порушеними внаслідок прийняття оскаржуваних рішень та укладення на їх підставі договору оренди земельної ділянки кад.н. 611010000:01:0004:00060 між Тернопільською міською радою (ТМР) та ОК «ВІНД» з огляду на те, що жодних заяв чи звернень до правоохоронних органів щодо порушення їх прав на отримання земельної ділянки цими особами не подавалося.

7) 07.06.2021 через канцелярію суду Тернопільською обласною прокуратурою подано відповідь на пояснення третіх осіб № 15-530вих-21 від 04.06.2021 (вх. № 4726 від 07.06.2021) разом із доказами надіслання третім особам копій позовної заяви та доданих до неї документів, а також копії відповіді на пояснення третіх осіб. У вказаній відповіді прокурор вважає за необхідне зазначити, що заявлений ним позов подано в інтересах держави, з метою захисту права територіальної громади міста Тернополя на розпорядження земельною ділянкою комунальної власності у відповідності до вимог законодавства, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання передачі в оренду земель водного фонду, а не з метою захисту інтересів певних фізичних та юридичних осіб.

Виникнення спору обумовлено відсутністю в ОК «Вінд» права власності на об`єкти нерухомого майна, розміщені на земельній ділянці, що стало підставою для оскарження неправомірної передачі йому в оренду земельної ділянки для обслуговування об`єктів нерухомості. Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги, позов пред`явлено на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання законності передачі в оренду земель водного фонду, до складу яких належать землі, зайняті прибережними захисними смугами, які протиправно передані у користування ОК «Вінд».

Ухвалою суду 17.08.2021 закрито підготовче провадження у справі № 921/504/20 та призначено до судового розгляду по суті на 16.09.2021 з подальшим його відкладенням востаннє на 18.11.2021.

В судове засідання, яке відбулося 18.11.2021 представник прокуратури прибула, підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив № 15-251вих-20 від 01.12.2020 (вх. № 8850 від 02.12.2020) , заяві про зміну предмета позову № 15-25вих 21 від 13.01.2021 (вх. № 238 від 13.01.2021), відповіді на пояснення третіх осіб № 15-530вих-21 від 04.06.2021 (вх. № 4726 від 07.06.2021) та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 - Тернопільської міської ради , в дане судове засідання прибула та просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов бн/бд (вх. № 8590 від 24.11.2020), а також усних поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Представник відповідача 2 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на тороні відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ "Тернопільський став", ОСОБА_8 , ОСОБА_10 прибув, проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов б/н від 04.12.2020 (вх. № 9074 від 09.12.2020), письмових поясненнях третіх осіб б/н від від 22.05.2021 (вх. № 4396, 4398, 4401, 4404, 4406, 4409, 4411, 4413 від 27.05.2021), а також усних поясненнях, наданих у судових засіданнях.

В дане судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Баб`яр Тетяни Петрівни не прибув, жодних заяв, клопотань не подав, про дату, час та місце розгляду справи по суті був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, повно та об`єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено таке.

02.03.2005 на підставі договору купівлі-продажу підприємець Баб`яр Т.П. придбала належну ОСОБА_15 будівлю під літ. «А» загальною площею 514,40 кв. м по АДРЕСА_11 .

Рішенням Тернопільської міської ради від 03.03.2006 № 4/18/97 затверджено суб`єкту підприємницької діяльності Баб`яр Т.П. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4060 га під реконструкцію власних приміщень в лодочну станцію за адресою АДРЕСА_11 та надано в оренду вказану ділянку терміном на п`ять років.

На підставі зазначеного рішення між Тернопільською міською радою та суб`єктом підприємницької діяльності Баб`яр Т.П. 17.03.2006 укладено договір оренди землі, який зареєстровано Тернопільською міською радою в книзі записів засвідчення факту реєстрації 21.03.2006 за № 2355 та у Тернопільській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 21.03.2006 за № 040666100080, відповідно до п. 1, 2, 8 якого в оренду передається земельна ділянка несільськогосподарського призначення , землі громадської та житлової забудови, яка знаходиться у АДРЕСА_11 , загальною площею 0,406 га, в тому числі 0,05144 га - нежитлова будівля, 0,35456 га - землі для обслуговування нежитлової будівлі. Договір укладено терміном на п`ять років з 03.03.2006 по 03.03.2011.

Відповідно до п. 15-16.1 Договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду під реконструкцію власних приміщень в лодочну станцію. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Цільове використання землі згідно класифікатора - землі комерційного призначення.

Як визначено у п.п. «г» п. 31.1 Договору оренди землі, у разі відчуження будівель або їх частин, розташованих на орендованій земельній ділянці, орендар зобов`язаний повідомити про це орендодавця у 10-денний термін з дня відчуження і повідомити нового власника про обов`язковість оформлення права на користування на землю.

Підстави припинення дії договору, у тому числі у разі закінчення строку, на який його було укладено, визначено у п. 37 Договору оренди землі.

Вказана земельна ділянка передана орендарю на підстав акта прийому - передачі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_11 , підписаному уповноваженими представниками сторін.

18.10.2007 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектурного комплексу Тернопільської міської ради суб`єкту підприємницької діяльності Баб`яр Т.П. видано Дозвіл № 209/07 на виконання всього комплексу будівельних робіт з реконструкції власних приміщень в лодочну станцію за адресою АДРЕСА_11 , а також 06.10.2009 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області видано суб`єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Баб`яр Т.П . Дозвіл № 396-18 на виконання будівельних робіт з реконструкції власних приміщень в лодочну станцію за адресою АДРЕСА_11 .

Як стверджує позивач, станом на 03.02.2010 на земельній ділянці площею 0,4060 га була розташована незавершена будівництвом лодочна станція готовністю 55%, а саме: корпус №1 (4 елінга) готовністю 55%; корпус №2 (3 елінга) готовністю 56 %; корпус №3 (2 елінга) готовністю 54 %.

06.02.2010 згідно з нотаріально посвідченим договором дарування 35/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції фізична особа - підприємець Бабяр Т.П. подарувала ОСОБА_16 35/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: корпус №1 (4 елінга) готовністю 55%, з належної дарувальнику незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55%, що знаходиться в АДРЕСА_11 .

В подальшому ОСОБА_16 згідно з нотаріально посвідченим договором дарування 35/400 часток незавершеної будівництвом лодочної станції від 17.02.2010 подарував ОСОБА_17 35/400 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №1 корпусу №1 готовністю 55% з належних дарувальнику 35/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55% , що знаходяться в АДРЕСА_11 . На підставі вказаного договору дарування ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 11.03.2010 провело реєстрацію права власності на 35/400 часток зазначеного об`єкта за ОСОБА_17 .

Надалі 17.02.2010 ОСОБА_16 відповідно до посвідченого нотаріусом договору дарування 35/400 часток незавершеної будівництвом лодочної станції подарував ОСОБА_18 35/400 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №2 корпусу №1 готовністю 55% з належних дарувальнику 35/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55%, що знаходяться в АДРЕСА_11 . На підставі вказаного договору дарування ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 11.03.2010 провело реєстрацію права власності за ОСОБА_18 на 35/400 часток зазначеного об`єкта.

Відповідно до посвідченого нотаріально договору дарування 35/400 часток незавершеної будівництвом лодочної станції від 17.02.2010 ОСОБА_16 подарував ОСОБА_19 35/400 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №3 корпусу №1 готовністю 55% з належних дарувальнику 35/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55%, що знаходяться в АДРЕСА_11 . На підставі вказаного договору дарування, ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 11.03.2010 провело реєстрацію права власності за ОСОБА_20 на 35/400 часток зазначеного об`єкту.

Згідно із посвідченим нотаріусом договором дарування 35/400 часток незавершеної будівництвом лодочної станції від 17.02.2010 ОСОБА_21 подарував ОСОБА_22 35/400 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №4 корпусу №1 готовністю 55% з належних дарувальнику 35/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55% , що знаходяться в АДРЕСА_11 . На підставі вказаного договору дарування, ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 11.03.2010 провело реєстрацію права власності на 35/400 часток зазначеного об`єкта за ОСОБА_22

06.02.2010 року згідно з посвідченим нотаріально договором дарування 14/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, фізична особа- підприємець Баб`яр Т.П. подарувала ОСОБА_23 14/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №1 корпусу №2 готовністю 56%, з належної дарувальнику незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55%, що знаходиться в АДРЕСА_11 . який 27.04.2010 на підставі договору дарування 14/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції ОСОБА_23 подарувала ОСОБА_4 14/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №1 корпусу №2 готовністю 56% з належних дарувальнику 14/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 56%, що знаходяться в АДРЕСА_11 . На підставі вказаного договору дарування, ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 05.08.2010 провело реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на 14/100 часток зазначеного об`єкта.

Окрім того, фізична особа-підприємець Баб`яр Т.П. згідно з посвідченим нотаріусом договором дарування 13/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції від 06.02.2010 подарувала ОСОБА_24 13/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг № 2 корпусу № 3 готовністю 54%, з належної дарувальнику незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55%, що знаходиться в АДРЕСА_11 .

Згідно з договором дарування 11/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції від 06.02.2010, посвідченого нотаріально, фізична особа - підприємець Баб`яр Т.П. подарувала ОСОБА_24 11/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції елінг № 2 корпусу № 2 готовністю 56%, з належної дарувальнику незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55%, що знаходиться в АДРЕСА_11 .

Надалі, 28.04.2011 укладено договір дарування 11/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 28.04.2011, відповідно до умов якого ОСОБА_24 подарував ОСОБА_23 11/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №2 корпусу №2 готовністю 58%, з належної дарувальнику незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 58%, що знаходиться в АДРЕСА_11 . На підставі вказаного договору, 05.06.2011 ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» оформило за ОСОБА_23 право власності на вказаний об`єкт. Згодом, згідно з договором дарування від 21.10.2011 даний об`єкт незавершеного будівництва подаровано ОСОБА_4 , за яким 25.10.2011 ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності.

14.03.2012 між ОСОБА_23 та ОСОБА_4 договір дарування 11/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції розірвано, про що складено нотаріально посвідчений договір.

Згодом згідно з договором дарування приміщення від 30.12.2014 ОСОБА_23 подарувала ОСОБА_4 приміщення лодочної станції, елінг № 2, загальною площею 369,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_12 .

06.02.2010 згідно з договором дарування 14/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу, фізична особа-підприємець Баб`яр Т.П. подарувала ОСОБА_25 14/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №3 корпусу №2 готовністю 56%, з належної дарувальнику незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55%, що знаходиться в АДРЕСА_11 .

11.02.2010 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу посвідчено договір дарування 14/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, за яким ОСОБА_26 подарував ОСОБА_27 14/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №3 корпусу №2 готовністю 56% з належних дарувальнику 14/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55%, що знаходяться в АДРЕСА_11 . На підставі вказаного договору дарування ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 23.07.2010 провело реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 14/100 часток зазначеного об`єкту.

Згідно з договором дарування 13/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції від 06.02.2010, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу 06.02.2010, фізична особа-підприємець Баб`яр Т.П. подарувала ОСОБА_28 13/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №1 корпусу №3 готовністю 54%, з належної дарувальнику незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55%, що знаходиться в АДРЕСА_11 .

В подальшому, 11.02.2010 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу посвідчено договір дарування 13/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, за яким ОСОБА_28 подарувала ОСОБА_3 13/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції, а саме: елінг №1 корпусу №3 готовністю 54% з належних дарувальнику 13/100 часток незавершеної будівництвом лодочної станції готовністю 55%, що знаходяться в АДРЕСА_11 . На підставі вказаного договору дарування, ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» 23.07.2010 провело реєстрацію права власності за ОСОБА_29 на 14/100 часток зазначеного об`єкту.

Таким чином, станом на 10.02.2010 фізична особа-підприємець Баб`яр Т.П. не мала права власності на об`єкт нерухомого майна - незавершену будівництвом лодочну станцію та частки у цьому майні, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.02.2010 № 25277661.

Після завершення комплексу будівельних робіт з реконструкції власних приміщень в лодочну станцію за адресою АДРЕСА_11 фізична особа-підприємець Баб`яр Т.П. подала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка після перевірки повноти даних, зазначених у ній, зареєстрована Інспекцією ДАБК у Тернопільській області 02.06.2011 за № ТП 14211002260.

Розпорядженням начальника управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради від 26.03.2012 № 36 «Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця Баб`яр Т.П. щодо присвоєння адресного номера» присвоєно прийнятим в експлуатацію реконструйованим приміщенням в лодочну станцію загальною площею 3007,4 кв. м за адресою АДРЕСА_11 адресні номери на приміщення елінгу лодочної станції у корпусі №1 - приміщення № 1, № 2 , № 3 , № 4 , у корпусі № 2 - приміщення № 1, № 2 , № 3 , а в корпусі № 3 - приміщення № 1 та № 2 .

Матеріали справи свідчать , що у 2012 році Тернопільским міськрайонним судом було ухвалено ряд рішень про визнання права власності на приміщення лодочної станції елінги за наступними фізичними особами:

- рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.11.2012 у справі №1915/16156/2012 визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення лодочної станції елінг № 3, корпус № 1, загальною площею 267,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11

- рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03.12.2012 у справі №1915/16147/12 визнано право власності за:

ОСОБА_17 на приміщення лодочної станції елінг №1, корпус №1, загальною площею 316,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_3 на приміщення лодочної станції елінг № 1, корпус № 3, загальною площею 378,5 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_2 на приміщення лодочної станції елінг № 3, корпус № 2, загальною площею 379,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_4 на приміщення лодочної станції елінг № 2, корпус № 2, загальною площею 369,3 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_24 на приміщення лодочної станції елінг № 2, корпус № 3, загальною площею 374,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

- рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.11.2013 у справі №607/22308/13-ц право власності на приміщення лодочної станції елінг № 2 корпус № 2, загальною площею 369,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , визнано за ОСОБА_23 , яка за договором дарування від 30.12.2014 подарувала його ОСОБА_4 ;

- рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.12.2012 у справі №1915/16159/2012 визнано право власності за:

ОСОБА_4 на приміщення лодочної станції елінг № 1, корпус № 2, загальною площею 385,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_22 на приміщення лодочної станції елінг № 4, корпус № 1, загальною площею 264,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_18 на приміщення лодочної станції елінг № 2, корпус № 1, загальною площею 271,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

- рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.11.2013 у справі №607/22308/13-ц право власності на приміщення лодочної станції елінг № 1 корпус № 1, загальною площею 316,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , визнано за ОСОБА_17 .

Вказані рішення набрали законної сили і на їх підставі ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» проведено державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти за означеними фізичними особами:

- приміщення лодочної станції елінг № 3, корпус № 1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , 18.12.2012 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 , реєстраційний номер майна 38662796;

- приміщення лодочної станції елінг №1, корпус №1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_16 зареєстровано за ОСОБА_17 реєстраційний номер майна 38660378;

- приміщення лодочної станції елінг №1, корпус №3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , 18.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_3 , реєстраційний номер майна 38666474;

- приміщення лодочної станції елінг №3, корпус №2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , 18.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_2 , реєстраційний номер майна 38665968;

- приміщення лодочної станції елінг №1, корпус №3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , 18.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_3 , реєстраційний номер майна 38666474;

- приміщення лодочної станції елінг №2, корпус №3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , 18.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_24 , реєстраційний номер майна 1123623561101;

- приміщення лодочної станції елінг №1, корпус №2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , 18.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_4 , реєстраційний номер майна 38665604;

- приміщення лодочної станції елінг №4, корпус №1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , 18.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_22 , реєстраційний номер майна 38664094;

- приміщення лодочної станції елінг №2, корпус №1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , 18.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_18 , реєстраційний номер майна 38664094.

В подальшому ОСОБА_17 за договором дарування серія та номер 815 від 27.07.2013 приміщення лодочної станції елінг № 1, корпус № 1, загальною площею 316,2 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , подарував ОСОБА_30 , про що внесено дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.07.2013, запис №1870364.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приміщення лодочної станції елінг № 2 корпус 1 за адресою АДРЕСА_11 , ОСОБА_18 відчужено ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2019, номер запису про право власності 34417714, реєстраційний номер майна 19754635611010.

Як свідчать відомості з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 213600928, приміщення лодочної станції, елінг № 2, корпус № 3, що по АДРЕСА_11 на підставі акту прийому - передачі нерухомого майна від 12.12.2016 ОСОБА_24 передав до статутного капіталу ТОВ «Тернопільський став» (протокол установчих зборів товариства засновників, серія та номер 1/2016 від 12.12.2016), державну реєстрацію вказаної дії проведено 19.12.2016, номер запису про право власності № 18135432.

На підставі рішення №1/2021 від 02.07.2021 та акту приймання-передачі нерухомого майна ТОВ Тернопільський став, яке було власником приміщення лодочної станції, елінг № 2 корпус 3, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1123623561101, номер запису про право власності № 18135432, розташованого по АДРЕСА_11 , відчужило вказаний об`єкт нерухомості на користь ОСОБА_10 , у зв`язку з її виходом зі складу учасників ТОВ «Тернопільський став».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.07.2021 за № 264473283 приміщення лодочної станції, елінг № 2, корпус 3 по АДРЕСА_11 зареєстровано за ОСОБА_10 .

20.12.2011 року ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 та ОСОБА_1 об`єднались в Обслуговуючий кооператив «Вінд», який відповідно до п. 1.1. Статуту ОК «Вінд», затвердженого Протоколом установчих зборів членів кооперативу №1 від 20.12.2011, зареєстрованого 10.01.2012 за №16461020000007101,створений членами кооперативу на власні кошти громадян України у відповідності із чинним законодавством України.

Згідно п.2.1 Статуту ОК «ВІНД», метою створення Кооперативу є створення належних умов членам Кооперативу, на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, забезпечення захисту прав його членів, відповідно до цього Статуту, поділу між ними ризиків, витрат та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання лодочної станції, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Членами кооперативу можуть бути фізична чи юридична особа, яка є власником елінга лодочної станції особи п. 5.1. Статуту Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду, відведених в інший спосіб або придбаних ним у власність (п. 9.1. Статуту).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОК «Вінд», код ЄДРПОУ 38027043, зареєстровано як юридичну особу 10.01.2012, 16.01.2012 взятий на облік як платник податків. 16.04.2020 у Державному реєстрі зареєстровано зміни до установчих документів юридичної особи - протоколом загальних зборів членів ОК «Вінд» від 20.03.2020 за №1/2020 затверджено нову редакцію статуту ОК «Вінд».

З метою оформлення права орендного користування земельною ділянкою площею 0,4060 кадастровий номер 6110100000:01:004:0060, на якій розміщені належні на праві власності членам кооперативу об`єкти нерухомого майна, ОК «Вінд» звернувся до ТМР з відповідним клопотанням .

Рішення 22-ї сесії VII скликання Тернопільської міської ради № 7/22/99 від 02.02.2018, із змінами, внесеним рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162:

- припинено фізичній особі-підприємцю Баб`яр Т.П. право користування земельною ділянкою площею 0,4060 кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 за адресою АДРЕСА_11 , враховуючи письмову згоду користувача;

- надано обслуговуючому кооперативу «Вінд» (код ЄДРПОУ 38027043) в оренду терміном на двадцять п`ять років земельну ділянку (кадастровий номер 6110100000:01:004:0060) площею 0,4060 для обслуговування будівель та споруд лодочної станції за адресою вул. Урожайна, 15;

- дано дозвіл ОК «Вінд» на укладання договору сервітуту на земельну ділянку площею 0,09 га, терміном на 25 років для проходу та проїзду за адресою АДРЕСА_11 ;

- зобов`язано обслуговуючий кооператив «Вінд» в двомісячний термін здійснити державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку зазначену відповідно до чинного законодавства.

30.05.2018 на підставі рішення № 7/22/99 від 02.02.2018 між Обслуговуючим кооперативом «ВІНД» (код ЄДРПОУ - 38027043) та Тернопільською міською радою укладено Договір оренди землі від 30.05.2018, зареєстрований в книзі записів засвідчення факту реєстрації 25.06.2018 за №6032, відповідно до умов п. 1 якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Тернополі за адресою: вул. Урожайна, 15.

Згідно п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 6110100000:01:004:0060, загальною площею 0,4060 га, у тому числі - землі під соціально-культурними об`єктами.

На земельній ділянці знаходяться приміщення лодочної станції, елінг № 1, елінг № 2. Інженерні мережі - водопровід, каналізація, газопровід, електрокабель. (п. 3 Договору).

У п. 4 Договору вказано, що земельна ділянка передається в оренду разом з об`єктом нерухомого майна, зазначеним в п.3 .

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівель та споруд лодочної станції.

Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

Цільове використання землі, згідно КВЦПЗ - секція В 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п.п. 15-16.1 Договору).

Згідно з поданою позивачем інформацією від 11.03.2020 з веб-сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:01:004:0060, площею 0,406 га, місце розташування - Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Урожайна, 15, Тернопільською міською радою 26.06.2018 зареєстровано право оренди землі за Обслуговуючим кооперативом «Вінд» (код ЄДРПОУ 38027043). Цільове призначення - 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Відомості про зареєстроване обмеження у використанні земельної ділянки відсутні.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за параметром пошуку кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:01:004:0060 дата державної реєстрації земельної ділянки 21.03.2006, орган, що здійснив реєстрацію земельної ділянки - Тернопільська регіональна філія ДП «Центр ДЗК»; форма власності - комунальна; власник - Тернопільська міська рада; цільове призначення: землі житлової та громадської забудови; цільове використання землі згідно КВЦПЗ - секція В 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівель та споруд лодочної станції.

За номером запису про інше речове право: 26983432 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно орендарем земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 загальною площею 0,4060 га є Обслуговуючий кооператив «Вінд», код ЄДРПОУ 38027043, орендодавцем - Тернопільська міська рада, код ЄДРПОУ 34334305; дата державної реєстрації - 26.06.2018, підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі, серія та номер 6032, виданий 25.06.2018, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 41996673 від 11.07.2018, строк дії права оренди земельної ділянки 02.02.2043, з правом пролонгації.

Прокурор вважає, що рішення 22-ї сесії VII скликання Тернопільської міської ради № 7/22/99 від 02.02.2018, із змінами, внесеним рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162, яким припинено фізичній особі-підприємцю Баб`яр Т.П. право користування земельною ділянкою площею 0,4060 кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 та надано вказану земельну ділянку обслуговуючому кооперативу «Вінд» (код ЄДРПОУ 38027043) в оренду терміном на двадцять п`ять років, не відповідає вимогам ст. 120, 134, 135, п. «е» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про оренду землі», тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню, оскільки незаконна передача Тернопільською міською радою в оренду земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) та Тернопільську міську територіальну громаду як власника правомочностей володільця земельною ділянкою в тому обсязі, який дозволяє її статус та не враховує їх інтереси при здійсненні на земельній ділянці незаконної діяльності, що порушує установлені державою правила та норми використання земель водного фонду, призводить до порушень під час забудови міста Тернополя, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, в тому числі щодо безпеки під час експлуатації збудованого об`єкта, екологічної та санітарно - епідеміологічної безпеки.

В обґрунтування підстав заявленого позову прокурор, серед іншого, посилається на таке:

- приймаючи рішення про припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 за заявою Баб`яр Т.П. як фізичної особи - підприємця за письмовою згодою землекористувача та надання її в оренду ОК «Вінд», орган місцевого самоврядування не взяв до уваги факт припинення підприємницької діяльності вказаною особою ще у 2017 році та факти переходу права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці, третім особам, а також визначені законодавством особливості переходу права оренди на землю при переході права на будівлі і споруди, визначені приписами ч.ч. 2, 4 ст. 120 ЗК України та ч. 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції;

- Тернопільською міською радою при прийнятті рішення про надання Обслуговуючому кооперативу «Вінд» земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 в оренду та укладенні договору оренди не взято до уваги факти переходу права власності на будівлі, що розташовані на спірній земельній ділянці, та помилково визнано договір оренди з Баб`яр Т.П. продовженим, тоді як вже станом на 10.02.2010 названа особа не була власником будівель і споруд, розташованих на спірній ділянці, що унеможливлює поновлення договору оренди землі від 17.03.2006 на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки орендар не продовжувала користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, а додаткові угоди про поновлення договору оренди землі від 17.03.2006 на виконання вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» нею не укладалися і право оренди землі в установленому законодавством порядку не реєструвалося;

- позивач вважає, що набуття окремими громадянами (третіми особами) часток у праві власності на будівлі (споруди), зумовлює необхідність укладення ними договору оренди землі лише в результаті розроблення проекту землеустрою та формування нових ділянок для обслуговування будівель кожного з їх набувачів, у зв`язку з реєстрацією права власності на самостійні об`єкти нерухомого майна на підставі судових рішень. Отже, Обслуговуючий кооператив «Вінд», не маючи нерухомості на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:01:004:0060, міг отримати її лише в разі, якщо б вона була вільною та відповідно до ст. 134, 135 Земельного кодексу України. Натомість об`єкти нерухомого майна на цій ділянці належать іншій юридичній та фізичним особам;

- Тернопільською міською радою прийнято рішення про надання ОК «Вінд» в оренду земельної ділянки поза волею осіб, які були на той час власниками елінгів, з тих підстав, що :

- лодочна станція як єдиний об`єкт нерухомого майна на час прийняття радою оскаржуваного рішення та укладення спірного договору вже не був зареєстрований у встановленому законом порядку. Натомість, зареєстровано право власності на 9 окремих об`єктів нерухомого майна;

- за змістом п. 3, 4 оскаржуваного Договору в оренду передається приміщення лодочної станції, елінги № 1 та № 2 для обслуговування яких надано земельну ділянку площею 0,4060 га. Сторонам Договору розташовані на земельній ділянці об`єкти нерухомості не належать, тому ця ділянка не може передаватися в оренду ОК «Вінд» разом з цими об`єктам;

- законодавство не передбачає делегування функцій та повноважень землекористувача (орендаря) земельної ділянки обслуговуючому кооперативу власниками будівель, що розташовані на цій ділянці. Особливості правового режиму передбачені лише для житлово-будівельних, гаражних кооперативів та об`єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- згідно з п. 5.1 Статуту ОК «Вінд» членами кооперативу можуть бути фізична чи юридична особа, яка є власником елінга лодочної станції. Проте наведене положення не надає кооперативу законодавчо визначених прав власника будівлі.

Таким чином, орендні відносини щодо спірної земельної ділянки у Тернопільської міської ради можуть мати місце тільки з власниками будівель і споруд, що розташовані на ній, за умов, визначених законодавством.

Окрім того, станом на дати прийняття рішення, укладення договору та реєстрації речового права за ОК «Вінд» члени кооперативу ОСОБА_17 та ОСОБА_31 вже не були власниками елінгів. Натомість ОСОБА_5 , ОСОБА_8 і ТОВ «Тернопільський став» станом на 15.04.2020 (дата внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОК «Вінд») не були членами кооперативу.

- стверджує, що збудовані на спірній земельній ділянці об`єкти нерухомого майна зареєстровані за третіми особами на праві власності під назвою «ЕЛІНГ» , за своєю площею не відповідають вимогам державних будівельних норм щодо елінгів.

Так, як зазначено в дефініції ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно- оздоровчі споруди, елінг - це споруда (приміщення) для зберігання човнів, весел і оснащення човнів.

Згідно з пунктом 3.57.1 вказаних ДБН елінг (елінги) з майданчиком для наладки й огляду човнів повинен розміщуватися в районі причалів і мати такі розміри (на один комплект човнів): а) для академічного веслування - елінг 27 х 18 м, майданчик 42 х 18 м; б) для веслування на байдарках і каное - елінг 20 х 6 м, майданчик 26 х 6 м; в) для народного веслування - елінг 14 х 6 м, майданчик 17 х 6 м. Висоту елінгів (до низу виступних конструкцій стелі) для веслування на байдарках та каное і для народного веслування слід приймати 3 м, а для академічного веслування - 4,2 м. Ворота повинні бути розсувними розміром 2,0 (2,5) м і 2,5 (3,0) м. Отже, найменший за площею елінг має складати 84 кв.

АДРЕСА_11 об`єкти нерухомого майна не містять жодного приміщення, яке б відповідало таким вимогам.

Крім того, як зазначає прокурор, жодне з вказаних в описі приміщень не належить до торгових, що підтверджує факт неправильного визначення цільового призначення земельної ділянки та її використання з порушенням закону.

Наведені обставини встановлені прокурором шляхом вивчення технічних паспортів на будівлі, що розташовані на спірній земельній ділянці, а також відомостей про об`єкти нерухомого майна, які внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно;

- Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області у червні 2020 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:01:004:0060 на території м. Тернопіль, якою з`ясовано, що земельна ділянка площею 0,4060 га за кадастровим номером 6110100000:01:004:0060, категорії земель житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: АДРЕСА_11 , знаходиться в межах прибережної захисної смуги.

Як вбачається зі змісту листа Тернопільської міської ради від 04.05.2018 № 475/08-Ю, проект землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг та водоохоронної зони Тернопільського ставу знаходиться в стадії розроблення. Використання земельних ділянок, в тому числі розміщення об`єктів будівництва проводиться з врахуванням режиму використання земель водного фонду.

Водночас про обставини перебування спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Тернопільського ставу за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 17.06.2020 №Б-141/0-343/6-20 свідчить як рішенням сесії Тернопільської міської ради від 25.03.2004 за №4/10/134 «Про затвердження рішення виконавчого комітету від 24.03.2004р. №242 «Про затвердження меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг Тернопільського ставу та р. Серет», так і законодавчо визначені розміри цих смуг, визначених ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України та ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України. Крім того, факт перебування цієї ділянки в межах прибережної захисної смуги підтверджується також даними Публічної кадастрової карти України.

Отже, обмеження використання земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 у 2006 році, у відповідності до приписів ч. 1, 2, 3 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» в редакції, чинній станом на 02.02.2018 (дата прийняття оскаржуваного рішення сесії Тернопільської міської ради), підлягали державній реєстрації, а відомості про обмеження у використанні цієї ділянки підлягали внесенню до Державного земельного кадастру у 2018 році при передачі земельної ділянки в оренду ОК «Вінд» (у разі, якщо такі відомості не були зареєстровані і не внесені до Державного земельного кадастру при передачі земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю Баб`яр Т.П. ).

Натомість у Поземельній книзі на вказану земельну ділянку та в Державному земельному кадастрі відомості про такі обмеження відсутні.

Наведені обставини, на переконання прокурора, свідчать про надання органом місцевого самоврядування в оренду Обслуговуючому кооперативу «Вінд» земельної ділянки за проектом землеустрою, затвердженим попередньому землекористувачу Баб`яр Т.П. з порушенням закону щодо встановлення цільового призначення земельної ділянки, без внесення відомостей до Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги здійснено всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема ч. 1, 2, 3 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» та ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України;

- рішення підлягає скасуванню, оскільки одна і та ж земельна ділянка по АДРЕСА_11 не може перебувати як в оренді, так і в користуванні на підставі сервітуту в одного і того ж землекористувача. Надання ж суміжної ділянки площею 0,09 га з ділянкою кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 є формою уникнення отримання такої ділянки на умовах, визначених ст. 134, 135 ЗК України.

І так як на підставі незаконного рішення (із внесеними змінами) між Тернопільською міською радою та ОК «Вінд» 30.05.2018 укладено договір оренди землі, відповідно до ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 152 ЗК України, прокурор просить такий договір визнати недійсним, а земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 площею 0,4060 га повернути Тернопільській міській територіальній громаді.

З огляду на те, що державна реєстрація іншого речового права на земельну ділянку площею 0,4060 га кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 відбулася на підставі оскаржуваних рішень Тернопільської міської ради та договору оренди землі, а відповідно до вимог ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, а відтак усунення порушень закону у даному випадку, на переконання прокурора, можливе шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 з одночасним припиненням права оренди ОК "Вінд" на вказану земельну ділянку (№ запису 26983432), про що позивач і просить суд у позовній заяві.

Щодо наявності підстав прокурора для представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (стаття 142 Конституції України).

Відповідно до ч.8 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з частинами 2, 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших передбачених законом способів.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4 зазначеної статті).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18вказала, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як уже зазначалось вище, позов у даній справі поданий прокурором в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Тернопільська міська рада (відповідач1) передала в оренду земельну ділянку ОК «Вінд»(відповідачу2), на якій розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності іншим особам, чим порушено вимоги ст.ст. 120, 134, 135 ЗК України. Крім того, прокурор вказує, що земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги та належить до земель водного фонду, на які поширюється окремий порядок використання, однак у Поземельній книзі та в Державному земельному кадастрі немає відомостей щодо обмежень використання спірної земельної ділянки.

Необхідність захисту інтересів держави прокурор обґрунтовував тим, що передача в оренду ОК «Вінд» земельної ділянки в межах прибережної смуги позбавляє український народ загалом та тернопільську територіальну громаду як власника правомочностей володільця земельною ділянкою у тому обсязі, який дозволяє її статус та не враховує їх інтереси при здійсненні на земельній ділянці незаконної діяльності, що порушує встановлені державною правила та норми використання земель водного фонду, призводить до порушень під час забудови м. Тернополя, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості вимогам законодавства, в тому числі щодо безпеки під час експлуатації збудованого об`єкта, екологічної та санітарно-епідеміологічної безпеки.

Подання позову безпосередньо прокурором мотивоване відсутністю органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо звернення до суду з подібним позовом, оскільки орган державної влади, що здійснює державний контроль за додержанням земельного законодавства - ГУ Держгеокадастру, не наділене повноваженнями на звернення до суду з такими позовними вимогами, які заявлені у даній справі, а власник земельної ділянки - Тернопільська міська рада сама є суб`єктом правопорушення і визначена відповідачем.

Не погоджуючись із наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями підстав заявлення позову прокурором в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, Господарським судом Тернопільської області ухвалою від 20.08.2020 року 03.08.2020 у справі № 921/504/20 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.08.2020) повернено позовну заяву заступника прокурора Тернопільської області на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України у зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Повертаючи позовну заяву, суд виходив з того, що Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області наділене державою відповідними повноваженнями з нагляду (контролю) за дотриманням органом місцевого самоврядування земельного законодавства при прийнятті оспорюваного рішення та при укладенні оспорюваного договору, які можуть бути реалізовані шляхом звернення до суду з метою усунення виявлених порушень у сфері земельних відносин та з метою захисту права держави на спірну земельну ділянку. На переконання суду прокурор не довів необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а не від імені органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом. Крім того, суд зазначив, що позовна заява підписана заступником прокурора Тернопільської області Савкою М., однак жодних документів на підтвердження повноважень особи, що її підписала, до позовної заяви не додано.

За результатами апеляційного перегляду Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 03.08.2020 у справі № 921/504/20 повернення позовної заяви заступника прокурора Тернопільської області скасовано

Апеляційний суд з урахуванням змісту позовної заяви, предмета позову та характеру спірних правовідносин, не погодився із висновками місцевого суду, оскільки вважав, що прокурор навів достатньо обґрунтувань для звернення до суду з даним позовом за захистом інтересів держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, покликаючись при цьому на аналогічну правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №910/7813/18, від 25.09.2020 у справі №921/341/19, від 09.09.2020 у справі №917/342/19.

Скасовуючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції зазначив, що як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, спірна земельна ділянка площею 0,406га, кадастровий номер 61101000000:01:004:0060, відноситься до земель комунальної власності, право розпорядження якою належить територіальній громаді Тернопільської міської ради, а функції власника зазначеної земельної ділянки виконує Тернопільська міська рада, яка повинна діяти в інтересах відповідної територіальної громади.

Відтак захист інтересів держави в особі територіальної громади м. Тернополя мала б здійснювати Тернопільська міська рада, разом з тим, саме цей орган місцевого самоврядування визначений прокурором відповідачем у даній справі, оскільки міська рада, на думку прокурора, вчинила протизаконні дії, які порушують інтереси держави в особі територіальної громади м. Тернополя.

На підставі викладеного апеляційний суд погодився з доводами прокурора, що ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області не наділене повноваженнями щодо звернення до суду з такими позовними вимогами, які заявлені у цій справі, і прокурор правомірно звернувся до суду з відповідним позовом та визначив Тернопільську міську раду одним із відповідачів у цій справі.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №921/504/20 постанову Західного апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 921/504/20 залишено без змін.

Враховуючи зазначене, звернення прокурора із даним позовом в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах є обґрунтованим.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Статтею 12 ЗК України, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Як встановлено судом, спірна земельна ділянка знаходиться у межах м. Тернопіль, відноситься до комунальної форми власності та є власністю територіальної громади м. Тернопіль в особі Тернопільської міськради.

Таким чином, органом, якому надано право на розпорядження спірною земельною ділянкою, є Тернопільська міськрада.

При цьому у разі порушення права на земельну ділянку його захист, у тому числі у визначений статтями 21, 393 ЦК України та пунктом "г" частини 3 статті 152 ЗК України спосіб, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а, відповідно, право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача.

У пунктах 45, 47, 67, 77- 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Судом встановлено,що прокуратурою області з метою вивчення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді та отримання копій документів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог на адресу Тернопільської міської ради та Тернопільського міського голови надіслано лист від 27.03.2020 № 05/1-87вих-20 про надання в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» інформації та належним чином засвідчених копій документів з контролем до 14.04.2020, у якому, серед іншого повідомив, що земельна ділянка передана в оренду ОК «Вінд» і використовується з порушенням вимог ст.ст.59-61 ЗК України та ст.ст. 58, 86, 88, 89 Водного кодексу України.

У відповідь на цей лист заступник Тернопільського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Л. Бицюра листом від 09.04.2020 № 4820/04-Ю повідомив прокуратуру області, що виконавчим комітетом Тернопільської міської ради з метою безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об`єктів для загального користування прийнято рішення № 285 від 01.04.2020 «Про усунення самовільно встановлених огорож», тобто у такий спосіб відреагувала на стверджуване прокурором порушення інтересів громади.

23.04.2020 Прокуратурою області на адресу Тернопільської міської ради та Тернопільського міського голови надіслано лист за № 05/1-108вих20 щодо надання у відповідь на запит від 27.03.2020 № 05/1-87вих20 запитуваної інформації та копій витребуваних документів, з попередженням про відповідальність за ч. 1 ст. 185-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідь на який листом від 04.05.2020 №5269/05-ю за підписом заступника Тернопільського міського голови - керуючого справами І. Хімейчука, де зазначено, зокрема, про те, що виявлені прокуратурою порушення усунуті виконавчим комітетом ТМР шляхом прийняття рішення № 285 від 01.04.2020 «Про усунення самовільно встановлених огорож», доведеного до відома землекористувача шляхом пред`явлення відповідної вимоги, позаяк, на переконання адресата, в прокурора, за наявності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесено захист законних інтересів держави та відсутності обґрунтованих підстав для представництва, відсутні підстави для витребування інформації, надання якої законодавством не передбачено.

Доказів притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб ТМР у відповідності до ч. 1 ст. 185-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення матеріали справи не містять.

Крім того, за положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Доказів того, що відповідач 1 - Тернопільська міська рада скористалась своїм правом на оскарження встановлених прокурором підстав для представництва матеріали справи також не містять.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями ст. 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої ст.116 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент прийняття спірних рішень та укладення спірного договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Водночас, ст.12 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Частина 1 статі 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним, відповідно до пункту 10 частини 2 цієї ж статті - визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Стаття 5 ГПК доповнюється положенням абз. 12 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), згідно з яким суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу, має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: 1) застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; 2) обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; 3) застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; 4) застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.

Кожен спосіб захисту цивільних прав призначений для усунення наслідків конкретного господарського правовідношення.

Практика Верховного Суду ґрунтується на тому, що «…позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача».

Завданням суду є захист порушеного права. Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Захист порушеного права полягає в усуненні наслідків відповідного правопорушення (крім превентивного позову). Отже, спосіб захисту буде ефективним, якщо за його допомогою усуваються наслідки правопорушення. Верховний Суд вважає, що ефективним є «… такий спосіб захисту, який би гарантував припинення порушення його права власності … та відновлення цього права без ускладнень діями чи бездіяльністю відповідача, або який би передбачив належне відшкодування за порушення вказаного права.» (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 р. у справі № 399/142/16-ц (п. 42).

Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 цього кодексу передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із пунктами "в", "г", "д" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України (далі ЗК України) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначені способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають, як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

При цьому, у разі порушення права на земельну ділянку його захист, у тому числі у визначений статтями 21, 393 ЦК України та пунктом "г" частини 3 статті 152 ЗК України спосіб, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача (пункт 15 постанови Верховного Суду від 23.10.2018р. у справі № 903/857/17).

Як зазначено позивачем у позовній заяві, а також поданих відповідях на відзиви та пояснення третіх осіб, позов прокурором подано в інтересах держави, з метою захисту права територіальної громади міста Тернополя на розпорядження земельною ділянкою комунальної власності у відповідності до вимог законодавства, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання передачі в оренду земель водного фонду, а не з метою захисту інтересів певних фізичних та юридичних осіб. Незаконна передача Тернопільською міською радою в оренду земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) та Тернопільську міську територіальну громаду як власника правомочностей володільця земельною ділянкою в тому обсязі, який дозволяє її статус та не враховує їх інтереси при здійсненні на земельній ділянці незаконної діяльності, що порушує установлені державою правила та норми використання земель водного фонду, призводить до порушень під час забудови міста Тернополя, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, в тому числі щодо безпеки під час експлуатації збудованого об`єкта, екологічної та санітарно - епідеміологічної безпеки.

За зазначених обставин позивач просить суд відновити право територіальної громади міста Тернополя на спірну земельну ділянку, і держави загалом, шляхом :

- визнання незаконним та скасувати рішення 22-ї сесії VII скликання Тернопільської міської ради № 7/22/99 від 02.02.2018, із змінами, внесеним рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162;

- визнання недійсним укладеного на підставі оскаржуваного рішення між Тернопільською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Вінд" договору оренди землі від 30.05.2018;

- скасування проведеної державної реєстрацію іншого речового права ОК "Вінд" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:01:004:0060, з одночасним припиненням права оренди ОК "Вінд" на вказану земельну ділянку;

- зобов`язання Обслуговуючого кооперативу "Вінд" повернути Тернопільській територіальній громаді земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:01:004:0060, площею 0,4060 га.

Судом встановлено, що відповідно до рішення 22-ї сесії VII скликання Тернопільської міської ради № 7/22/99 від 02.02.2018 "Про надання земельної ділянки площею 0.4060 га за адресою АДРЕСА_10 " із змінами, внесеним рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162, припинено фізичній особі-підприємцю Баб`яр Т.П. право користування земельною ділянкою площею 0,4060 кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 за адресою АДРЕСА_11 , враховуючи письмову згоду користувача, та надано вказану земельну ділянку обслуговуючому кооперативу «Вінд» (код ЄДРПОУ 38027043) в оренду терміном на двадцять п`ять років для обслуговування будівель та споруд лодочної станції. Крім того названим рішенням дано дозвіл ОК "Вінд" на укладення договору сервітуту га земельну ділянку площею 0.09 га, терміном на 25 років для проїзду та проходу за адресою АДРЕСА_11 .

На підставі вказаного рішення між Обслуговуючим кооперативом «ВІНД» (код ЄДРПОУ - 38027043) та Тернопільською міською радою Договір оренди землі від 30.05.2018, зареєстрований Тернопільською міською радою 25.06.2018.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення речового права в Обслуговуючого кооперативу «ВІНД» (код ЄДРПОУ - 38027043) є укладений із Тернопільською міською радою Договір оренди землі від 30.05.2018, зареєстрований Тернопільською міською радою 25.06.2018.

Право оренди земельною ділянкою площею 0,4060 кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 за адресою АДРЕСА_11 зареєстроване за ОК "Вінд" 26.06.2018, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №216801152 сформована станом на 17.07.2020.

Як свідчать матеріали справи на спірній земельній ділянці площею 0,4060 кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 за адресою АДРЕСА_11 розміщено об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності фізичних осіб.

Так рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.11.2012 у справі №1915/16156/2012 визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення лодочної станції елінг № 3, корпус № 1, загальною площею 267,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 .

- рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03.12.2012 у справі №1915/16147/12 визнано право власності за:

ОСОБА_17 на приміщення лодочної станції елінг №1, корпус №1, загальною площею 316,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_3 на приміщення лодочної станції елінг № 1, корпус № 3, загальною площею 378,5 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_2 на приміщення лодочної станції елінг № 3, корпус № 2, загальною площею 379,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_4 на приміщення лодочної станції елінг № 2, корпус № 2, загальною площею 369,3 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_24 на приміщення лодочної станції елінг № 2, корпус № 3, загальною площею 374,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

- рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.11.2013 у справі №607/22308/13-ц право власності на приміщення лодочної станції елінг № 2 корпус № 2, загальною площею 369,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , визнано за ОСОБА_23 , яка за договором дарування від 30.12.2014 подарувала його ОСОБА_4 ;

- рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.12.2012 у справі №1915/16159/2012 визнано право власності за:

ОСОБА_4 на приміщення лодочної станції елінг № 1, корпус № 2, загальною площею 385,9 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_22 на приміщення лодочної станції елінг № 4, корпус № 1, загальною площею 264,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_18 на приміщення лодочної станції елінг № 2, корпус № 1, загальною площею 271,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 ;

- рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.11.2013 у справі №607/22308/13-ц право власності на приміщення лодочної станції елінг № 1 корпус № 1, загальною площею 316,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 , визнано за ОСОБА_17 .

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом, а її реалізація здійснюється суддями. Частиною 1 статті 13 цього Закону визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно частиною 4 статті 13 цього Закону, невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до частини 7 статті 13 цього Закону, судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Вказані рішення набрали законної сили і на їх підставі проведено державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти, що підтверджується долученими до матеріалів справи витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зібрані у справі докази свідчать, що станом на 02.02.2018 (дату прийняття оскаржуваного рішення) право власності на нерухоме майно - приміщення лодочної станції по АДРЕСА_16 , зареєстровано за: елінг № 1 корпус 1 за ОСОБА_5 ; елінг № 2 корпус 1за ОСОБА_18 ; елінг № 3 корпус 1 за ОСОБА_20 ; елінг №4 корпус 1 за ОСОБА_22 ; елінг № 1 корпус 2 за ОСОБА_4 ; елінг №2 корпус 2 за ОСОБА_4 ; елінг № 3 корпус 2 за ОСОБА_32 ; елінг № 1корпус 3 за ОСОБА_3 ; елінг № 2 корпус 3 за ТОВ «Тернопільський став», код ЄДРПОУ 41026973.

В подальшому відбулися зміни серед власників вказаних об`єктів нерухомого майна, а саме:

- на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2021 ОСОБА_18 відчужено Дрозду Богуславу Францішеку приміщення лодочної станції елінг АДРЕСА_17 , про що вчинено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису про право власності 34417714, реєстраційний номер майна 19754635611010;

- приміщення лодочної станції, елінг № 2, корпус № 3, що по АДРЕСА_11 на підставі акту прийому - передачі нерухомого майна від 12.12.2016 ОСОБА_24 передано до статутного капіталу ТОВ «Тернопільський став» (протокол установчих зборів товариства засновників, серія та номер 1/2016 від 12.12.2016), державну реєстрацію вказаної дії проведено 19.12.2016, номер запису про право власності № 18135432;

- на підставі рішення № 1/2021 від 02.07.2021 та акту приймання-передачі нерухомого майна ТОВ "Тернопільський став", яке було власником приміщення лодочної станції, елінг № 2 корпус 3, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1123623561101, номер запису про право власності № 18135432, розташованого по АДРЕСА_18 , відчужило вказаний об`єкт нерухомості на користь ОСОБА_10 , у зв`язку з її виходом зі складу учасників ТОВ "Тернопільський став". Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.07.2021 за № 264473283 право власності на приміщення лодочної станції, елінг № 2, АДРЕСА_18 зареєстровано за ОСОБА_10 .

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Таким чином державою підтверджено факт набуття права власності фізичними особами на об`єкти нерухомого майна саме з характеристиками, визначеними у технічній документації (технічних паспортах на громадські будинки (елінги), виготовлених у 2010 році ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" ).

З метою обслуговування набутого на праві власності нерухомого майна - лодочної станції, його власники ( ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 та ОСОБА_1 ) 20.12.2011 року об`єднались в Обслуговуючий кооператив «Вінд», який відповідно до п. 1.1. Статуту ОК «Вінд», затвердженого Протоколом установчих зборів членів кооперативу №1 від 20.12.2011, зареєстрованого 10.01.2012 за №16461020000007101, створений членами кооперативу на власні кошти громадян України у відповідності із чинним законодавством України.

Згідно п.2.1 Статуту ОК «ВІНД», метою створення Кооперативу є створення належних умов членам Кооперативу, на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, забезпечення захисту прав його членів, відповідно до цього Статуту, поділу між ними ризиків, витрат та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання лодочної станції, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Членами кооперативу можуть бути фізична чи юридична особа, яка є власником елінга лодочної станції особи п. 5.1. Статуту Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду, відведених в інший спосіб або придбаних ним у власність (п. 9.1. Статуту).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОК «Вінд», код ЄДРПОУ 38027043, зареєстровано як юридичну особу 10.01.2012, 16.01.2012 взятий на облік як платник податків. 16.04.2020 у Державному реєстрі зареєстровано зміни до установчих документів юридичної особи - протоколом загальних зборів членів ОК «Вінд» від 20.03.2020 за №1/2020 затверджено нову редакцію Статуту ОК «Вінд».

Так у новій редакції статуту ОК "Вінд" (редакція 2020 року), затвердженого протоколом загальних зборів членів ОК "Вінд" від 20.03.2020 №1/2020, взначено, що кооператив є обслуговуючим, створеним членами кооперативу на власності та власні кошти громадян України у відповідності з чинним законодавством України, зокрема Цивільним, Господарським кодексами України, Законом України "Про кооперацію" і інших актів законодавства України ( п. 1.1 Статуту).

Цивільна правоздатність кооперативу виникає з моменту його створення і припиняється з внесенням до єдиного державного реєстру запису про його припинення. Кооператив є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом (пп. 3.1.- 3.2.Статуту у новій редакції).

Членами кооперативу можуть бути фізична чи юридична особа, яка є власником елінга лодочної станції особи (п. 5.1. Статуту у новій редакції).

Згідно з положеннями частини 1 статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (5, ст. 2 Закону України «Про кооперацію»).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про кооперацію» земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОК "Вінд" зареєстровано 10.01.2012 з визначенням організаційно-правової форми кооперативу - обслуговуючий кооператив, види діяльності: будівництво водних споруд, прокат товарів для спорту та відпочинку, організування інших видів відпочинку та розваг, допоміжне обслуговування водного транспорту, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, ремонт і технічне обслуговування суден і човнів.

Наведене свідчить, що фізичні особи - члени кооперативу є власниками приміщень лодочної станції, елінгів, що розміщені на спірній земельній ділянці, які з метою належного утримання лодочної станції, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством, тощо, об`єднались у Обслуговуючий кооператив "Вінд".

При цьому, як вбачається із пояснень, наданих залученими до участі у розгляді даної справи в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, фізичних осіб - власників елінгів та дійсних членів Обслуговуючого кооперативу "Вінд", останні заперечують факт порушення їх інтересів, як власників нерухомого майна, що розміщено на спірній земельній ділянці, шляхом прийняття Тернопільською міською радою оскаржуваного рішення № 7/22/99 від 02.02.2018 "Про надання земельної ділянки площею 0,4060 га за адресою АДРЕСА_10 із змінами, внесеним рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162, та укладеного 30.05.2018 року на підставі даного рішення договору оренди земельної ділянки.

Наведене в сукупності свідчить, що приміщення лодочної станції (елінги) в силу свого призначення та особливостей використання не можуть знаходиться поза межами прибережної захисної смуги, оскільки відповідно до дефініції зазначеної у ДБН В.2.2-13-2003, елінг - це споруда (приміщення) для зберігання човнів, весел і оснащення човнів, а згідно визначення поняття "Елінг", що міститься у Наказі "Про затвердження Правил пожежної безпеки для спортивних будинків та споруд" Міністерство надзвичайних ситуацій України від 08.10.2012 N 1243 - це крита або відкрита споруда (приміщення) на березі моря, річки, озера, обладнана для стоянки або ремонту суден та зберігання інвентарю.

Відповідно до ст.59 Земельного кодексу України, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Твердження ж прокурора про те, що надання органом місцевого самоврядування в оренду Обслуговуючому кооперативу «Вінд» земельної ділянки за проектом землеустрою, затвердженим попередньому землекористувачу Баб`яр Т.П. без внесення відомостей до Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги, здійснено всупереч вимогам законодавства судом оцінюються критично з огляду на таке:

- рішенням Тернопільської міської ради від 03.03.2006 року за №4/18/9 «Про затвердження проекту відведення земельної ділянки під реконструкцію власних приміщень в лодочну станцію за адресою АДРЕСА_11 суб`єкту підприємницької діяльності Баб`яр Т.П. », органом місцевого самоврядування було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4060 га під реконструкцію власних приміщень в лодочну станцію за вказаною вище адресою. Зазначене рішення по своїй правовій природі є індивідуальним нормативно-правовим актом, який вичерпав свою дію шляхом його виконання - внаслідок укладення 17.03.2006 договору оренди землі між ФОП Бабяр Т.П. та Тернопільською міською радою. В матеріалах справи відсутні докази визнання вказаного рішення недійсним з огляду на його невідповідність нормам чинного на час його прийняття законодавства.

На підставі згаданого рішення між Тернопільською міською радою та суб`єктом підприємницької діяльності Баб`яр Т.П. 17.03.2006 укладено договір оренди землі, який зареєстровано Тернопільською міською радою в книзі записів засвідчення факту реєстрації 21.03.2006 за № 2355 та у Тернопільській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 21.03.2006 за № 040666100080.

Як вбачається з матеріалів справи, суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Баб`яр Т.П. на підставі виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Управління містобудування та архітектурного комплексу Тернопільської міської ради Дозволу № 209/07 від 18.10.2007 та Дозволу № 396-18 від 06.10.2009 на виконання будівельних робіт з реконструкції власних приміщень в лодочну станцію за адресою АДРЕСА_11 , виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, здійснено реконструкцію власних приміщень в лодочну станцію загальною площею 3 007,4 кв. м за адресою АДРЕСА_11 , прийнятих в експлуатацію Інспекцією ДАБК у Тернопільській області, про що ФОП Баб`яр Т.П. видано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану 02.06.2011 за № ТП 14211002260.

Як свідчить долучена до матеріалів справи довідка від 01.06.2011, видана начальником відділу контролю забудови м. Тернополя, Тернопільського та Збаразького району А.В.Онищуком, Декларація про готовність об`єкта до експлуатації з реконструкції власних приміщень в лодочну станцію за адресою АДРЕСА_11 заповнена згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461. Візуальним оглядом відхилень від затвердженої проектної документації не виявлено.

В подальшому розпорядженням начальника управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради від 26.03.2012 № 36 «Про розгляд звернення фізичної особи-підприємця Баб`яр Т.П. щодо присвоєння адресного номера» присвоєно адресні номери у корпусі №1 - приміщення № 1, № 2, № 3, № 4, у корпусі № 2 - приміщення № 1, № 2, № 3, а в корпусі № 3 - приміщення № 1 та № 2 за адресою АДРЕСА_11 .

Так відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 №439/2011 (чинного станом на момент видачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації) основним завданням Держархбудінспекції та її територіальних органів є, зокрема, реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме:здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» в редакції станом на час прийняття об`єктів нерухомого майна в експлуатацію, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (у редакції, чинній на час прийняття вказаних вище об`єктів нерухомого майна в експлуатацію - 02.06.2011) № 3038-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I-III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 5 статті 39 Закону № 3038-VI, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Згідно з частиною восьмою, десятою статті 39 Закону № 3038-VI експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до частини 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Згідно з частинами другою, третьою статі 39-1 Закону № 3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Матеріали справи свідчать, що дозвільна документація, видана компетентними державними органами, станом на час розгляду справи є чинною і протягом 8 років з моменту її видачі не ставилась під сумнів щодо відповідності її нормам чинного на час здійснення забудови законодавства, у тому числі і відповідності ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно - оздоровчі споруди, як зазначає прокурор у позовній заяві, а відтак, у суду відсутні підстави ревізувати зазначені у них відомості.

Також з огляду на твердження прокурора про встановлену ним шляхом вивчення технічних паспортів на будівлі, що розташовані на спірній земельній ділянці, відомостей про об`єкти нерухомого майна, які внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, невідповідність вимогам державних будівельних норм щодо елінгів, суд не приймає до уваги оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про проведення уповноваженим органом - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, з вимогою про проведення позапланової перевірки, з огляду на те, що законодавцем чітко встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки є, в т.ч., вимога правоохоронних органів (в межах кримінального провадження №12019210010003126). Крім цього, зазначені обставини спростовуються також рішеннями судового органу загальної юрисдикції про визнання права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна, як на елінги.

Посилання ж прокурора у позовній заяві в обґрунтування заявлених ним вимог на результати проведеної ГУ Держгеокадастру України перевірки у червні 2020 року на підставі Наказу за № 347-ДК від 19.05.2020, якою встановлено, що земельна ділянка площею 0,4060 га за кадастровим номером 6110100000:01:004:0060, категорії земель житлової та громадської забудови, комунальної форми власності, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за адресою: м. Тернопіль, вул. Урожайна, 15, знаходиться в межах прибережної захисної смуги, судом також до уваги не приймаються, оскільки рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року у справі № 500/1317/20, яке набрало законної сили 01.10.2020, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №347-ДК від 19.05.2020 року "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" зі змінами внесеними наказом №400-ДК від 02.06.2020 року.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Приписами ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В п. п. 1-10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

При цьому, вищевказаною статтею визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з положеннями ст.ст. 2, 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отож задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що оскаржуючи рішення Тернопільської міської ради про передачу спірної земельної ділянки в оренду ОК "Вінд" на момент його прийняття і договір оренди на момент його укладення між ТМР та ОК "Вінд", прокурором не враховано, що:

- вказана у рішенні ТМР № 7/22/99 від 02.02.2018, із змінами, внесеним рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162, та договорі оренди землі від 30.05.2018 земельна ділянка уже була сформована як об`єкт речових прав та зареєстрована в Державному земельному кадастрі задовго до його (рішення) прийняття та укладення на його підставі договору оренди;

- зазначену земельну ділянку віднесено (зареєстровано) до земель житлової та громадської забудови з відповідним порядком та способом її використання, що властиві такій категорії земель, і що саме з таким цільовим призначенням дана земельна ділянка вже існувала як об`єкт речових прав на момент прийняття оскаржуваних актів і в установленому законом порядку її формування ніким не визнано недійсним і не скасовано.

При цьому прокурор, заявляючи позов, однією з підстав недійсності рішень ТМР вказує на порушення режиму використання прибережної захисної смуги Тернопільського ставу, не ставлячи при цьому вимогу про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки як об`єкта речових прав, адже таке порушення (за його наявності) первинно в правовому сенсі виражається саме в порушенні при формування самої земельної ділянки як об`єкта речових прав, виражене у неправильному віднесенні земельної ділянки до тієї чи іншої категорії та виду її використання відповідно з усіма подальшими негативними наслідками.

У позовній заяві прокурор також покликається на те, що у провадженні СВ Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження №12019210010003126, зареєстроване 25.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Тернопільської міської ради та незаконного виділення земельної ділянки під будівництво по АДРЕСА_11 , відповідно, судове рішення про визнання незаконним та скасування рішення сесії Тернопільської міської ради від 02.02.2018 № 7/22/99 "Про надання земельної ділянки площею 0,4060 га за адресою АДРЕСА_10 , із змінами, внесеними рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162, визнання недійсним укладеного між Тернопільською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Вінд" договору оренди землі від 30.05.2018, повернення Тернопільській територіальній громаді земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:01:004:0060, площею 0,4060 га, надану Тернопільською міською радою в оренду на підставі договору оренди землі від 30.05.2018, для обслуговування уже збудованих, прийнятих в експлуатацію та зареєстрованих у встановленому законом порядку будівель та споруд лодочної станції за адресою АДРЕСА_11 та скасування державної реєстрації іншого речового права за ОК "Вінд" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:01:004:0060 з одночасним припиненням права оренди ОК "Вінд" на вказану земельну ділянку, на переконання суду, не є відповідним та ефективним способом захисту прав та інтересів територіальної громади міста Тернополя у цих правовідносинах.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які захищають свої інтереси і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Застосування наслідків недійсного правочину при застосуванні процесуальної конструкції запропонованої прокурором, коли прокурор просить зобов`язати ОК «Вінд» повернути земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:01:004:0060 площею 0,4060 га Тернопільській міській територіальній громаді від імені якої у даній справі виступає Тернопільська міська рада, яка визначена прокурором відповідачем 1 по справі, суд вважає помилковим, оскільки вона (процесуальна конструкція) не відповідає положенням ГПК України.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене в сукупності, приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами заявлені позовні вимоги, що є підставою для відмови в позові.

Судові витрати.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачено, що у спорах, які виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, а також враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судовий збір сплачений за 4 вимоги немайнового характеру в сумі 8408 грн покладається на позивача.

Крім того, частиною 6 ст.238 ГПК України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із даним позовом прокуратурою Тернопільської області згідно платіжного доручення №1022 від 15.07.2020 сплачено 60788,97грн, в тому числі:

- за 3 вимоги немайнового характеру, що становить 6306 грн: про визнання незаконним та скасувати рішення 22-ї сесії VII скликання Тернопільської міської ради № 7/22/99 від 02.02.2018, із змінами, внесеним рішенням сесії від 16.03.2018 № 7/23/162; визнання недійсним укладеного на підставі оскаржуваного рішення між Тернопільською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Вінд" договору оренди землі від 30.05.2018; скасування проведеної державної реєстрацію іншого речового права ОК "Вінд" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:01:004:0060, з одночасним припиненням права оренди ОК "Вінд" на вказану земельну ділянку;

- за вимогу майнового характеру про зобов`язання Обслуговуючого кооперативу "Вінд" повернути Тернопільській територіальній громаді земельну ділянку кадастровий номер 6110100000:01:004:0060, площею 0,4060 га. - 54 482,97 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога Прокурора про зобов`язання повернути земельну ділянку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, яка не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна його сторін та не змінить власника майна.

Подібна правова позиція є усталеною практикою Верховного Суду, яка сформована в тому числі, але не виключно у постановах Верховного Суду у справі від 23.05.2018 у справі № 915/742/17, від 02.12.2020 у справі №905/105/20, від 18.01.2021, а тому враховується судом при вирішенні питання повернення сплаченого судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність повернення Прокуратурі Тернопільської області на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір" частини сплаченого згідно платіжного доручення №1022 від 15.07.2021 судового збору в розмірі переплаченої суми, а саме - 52380,97 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Тернопільської обласної прокуратури (м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, р/р UА498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800) - 52380 (п`ятдесят дві тисячі триста вісімдесят) грн. 97 коп. надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №1022 від 15.07.2020).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2021.

Суддя Н.М. Бурда