Рішення № 101735414, 08.12.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 рокуСправа № 912/3030/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства Голобородько Віктора Григоровича ( АДРЕСА_1 )

до Благовіщенської міської ради Кіровоградської області (вул. Промислова, 23/54, м. Благовіщенське, Кіровоградська область, 26400)

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

секретар судового засідання Безчасна Н.Г.

представники сторін не брали участь у судовому засіданні

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства Голобородько Віктора Григоровича (далі - ФГ Голобородько В.Г.) до Благовіщенської міської ради Кіровоградської області про визнання за Фермерським господарством Голобородько Віктора Григоровича права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 50,0 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення (селянського) фермерського господарства, що розташована на території Сабатинівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, яка надана в постійне користування ОСОБА_1 , згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія КР від 09.09.1996, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №25, з покладенням на відповідача судових втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на даний час виникла необхідність у документальному оформленні переходу права користування вказаною земельною ділянкою від нині померлого ОСОБА_1 . Однак, вирішити це питання через Благовіщенську міську раду, яка є розпорядником зазначеної земельної ділянки, позивачу не вдалося, про що свідчить рішення Благовіщенської міської ради №491 від 03.09.2021 "Про відмову у наданні згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ФГ Голобородька Віктора Григоровича".

Разом із позовною заявою подано заяву №б/н від 18.10.2021 про забезпечення позову з вимогою заборонити Благовіщенській міській раді Кіровоградської області вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, крім прийняття рішень про оформлення та/або переоформлення прав Фермерського господарства Голобородько Віктора Григоровича на дану земельну ділянку.

Ухвалою від 23.10.2021 господарський суд задовольнив заяву позивача та вжив заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 23.10.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/3030/21 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 18.11.2021 об 11:00 год.

11.11.2021 на адресу суду надійшла заява Благовіщенської міської ради №03-21/518/1 від 09.11.2021, згідно з якої відповідач не заперечує проти заявлених вимог та просить судове засідання провести без його участі. Суд розцінює зазначену заяву як відзив на позов.

У підготовчому засіданні 18.11.2021 оголошено перерву до 25.11.2021 об 12:30 год.

23.11.2021 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника та скасування заходів забезпечення позову разом з клопотанням про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

Ухвалою від 25.11.2021 суд за клопотанням позивача поновив останньому строк для подання доказів, долучив подані докази до матеріалів справи, закрив підготовче провадження та призначив справу №912/3030/21 до судового розгляду по суті на 08.12.2021 о 11:00 год.

08.12.2021 суд розпочав розгляд справи по суті.

Сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду 08.12.2021 не скористались, уповноважених представників не направили.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини.

Відповідно до рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 28.06.1996 ОСОБА_1 надано в постійне користування земельну ділянку площею 50 га в с. Сабатинівка з метою створення фермерського господарства (а.с. 10-11).

09.09.1996 на підставі вищезазначеного судового рішення ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 50,0 гектарів, яка розташована на території Сабатинівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №25 (а.с. 12).

05.03.1997 на підставі розпорядження Ульяновської районної державної адміністрації Кіровоградської області №120 зареєстроване Селянське (фермерське) господарство Голобородько Віктора Григоровича (далі - СФГ Голобородько В.Г., а.с. 13-15).

Відповідно до наказу №1 від 06.03.1997 головою господарства призначено Голобородька Віктора Григоровича (а.с. 16).

Згідно з п. 1.2. статуту СФГ Голобородько В.Г., затвердженого та зареєстрованого 25.10.2001, засновником господарства є ОСОБА_1 , який є також головою (а.с. 18-23).

05.11.2013 засновником господарства прийняте рішення про внесення змін до статуту господарства, після чого організаційно - правова форма із - Селянського (фермерського) господарства Голобородько Віктора Григоровича змінена на - Фермерське господарство Голобородько Віктор Григорович (а.с. 24-32).

Рішенням №1 голови та засновника господарства від 28.09.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади голови господарства, головою господарства призначено ОСОБА_2 (а.с. 33).

Відповідно до протоколу №2 загальних зборів членів ФГ Голобородько В.Г. від 02.11.2020 ОСОБА_2 звільнено з посади голови господарства та призначено головою ОСОБА_3 (а.с. 39).

Згідно з наказом №2 від 03.11.2020 головою ФГ Голобородько В.Г. призначено ОСОБА_3 (а.с. 45).

При цьому, ОСОБА_1 залишився членом господарства, про що вказано в п. 1.2. статуту ФГ Голобородько В.Г. (а.с. 34-38, 40-44).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.10.2020 (а.с. 54).

Після смерті ОСОБА_1 його частку в статутному фонді ФГ Голобородько В.Г. , що складає 10 % відсотків статутного фонду господарства, прийняла його дружина ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.05.2021 (а.с. 53).

Відповідно до останньої редакції статуту господарства, що затверджена рішенням засновника №1 від 07.07.2021 єдиним засновником та головою ФГ Голобородько В.Г. є - ОСОБА_3 (а.с. 47-52).

Як стверджує позивач, з моменту надання земельної ділянки у постійне користування та станом на подання позовної заяви до суду ФГ Голобородько В.Г. користується земельною ділянкою згідно з цільовим призначенням.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №716-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Кіровоградської області", Сабатинівська територіальна громада увійшла до складу Благовіщенської територіально громади, із визначенням адміністративного центру територіальної громади - м. Благовіщенськ.

Земельна ділянка, яка надана у постійне користування ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства не міститься у додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №15-ОТГ від 04.12.2020 "Про передачу земельних ділянок із державної власності у комунальну власність", так як зазначена земельна ділянка є не сформованою (з не присвоєним кадастровим номером).

Згідно з п. 24 Перехідних положень Земельного Кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Відповідно до ч. 3 п. 24 Перехідних положень Земельного Кодексу України інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Пункт 24 перехідних положень Земельного Кодексу України, набув чинності 01 липня 2021, разом із набранням чинності Законом України від 31.03.2020 №552-ІХ " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення".

Отже, у зв`язку із зазначеним Благовіщенська міська рада є розпорядником земельної ділянки площею 50,0 га, яка розташована на території колишньої Сабатинівської сільської ради, та надана у постійне користування ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

У серпні місяці 2021 року позивач звернувся до Благовіщенської міської ради із заявою про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Рішенням Благовіщенської міської ради №491 від 03.09.2021 відмовлено ФГ Голобородько В.Г. у наданні згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 50,00 га в натурі (на місцевості), розташованої за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Благовіщенська міська територіальна громада (колишня Сабатинівська сільська рада) (а.с. 55). У наведеному рішенні зазначено, що земельна ділянка перебуває у постійному користуванні у громадянина ОСОБА_1 .

Наведені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання прав.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, від 24.04.2018 у справі №910/79/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання випливає, що на момент надання земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення фермерського господарства надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - засновнику створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України №2009-ХІІ від 20.12.1991 "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону на день реєстрації СФГ Голобородько В.Г.; втратив чинність 29.07.2003 - з моменту набрання чинності Законом України №973-ІV від 19.06.2003 "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Відтак законодавством, чинним на момент створення СФГ Голобородько В.Г. , передбачалось одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто, Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19.06.2003 прийнято новий Закон України №937-ІV "Про фермерське господарство", яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У ст. 1 Закону "Про фермерське господарство" вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів ст. 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (у редакції на час розгляду справи) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. У частині 2 даної статті передбачений перелік підприємств, установ та організацій, що набувають права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням №5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами ст. 141 Земельного кодексу України (у чинній редакції) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992, яка діяла до 01.01.2002), право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка площею 50 га, яка розташована на території Сабатинівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, надана громадянину ОСОБА_1 саме з метою створення фермерського господарства, яке створено та зареєстровано 05.03.1997.

Тому, право постійного користування спірною земельною ділянкою виникло у СФГ Голобородько В.Г. (згодом змінено на ФГ Голобородько В.Г.) з моменту його державної реєстрації і зберігається за фермерським господарством до часу припинення його діяльності.

Станом на день вирішення спору ФГ Голобородько В.Г. продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування, про що свідчать, зокрема, рішення засновника, акт обстеження земельної ділянки, довідка старости Благовіщенської міської ради №180 від 19.11.2021 (а.с. 107-109).

Виходячи з положень ст. 15 Цивільного кодексу України, визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18, за змістом ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Як вже зазначено, рішенням Благовіщенської міської ради №491 від 03.09.2021 відмовлено ФГ Голобородько В.Г. у наданні згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вищевказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У поданій відповідачем заяві №03-21/518/1 від 09.11.2021 зазначено, що останній не заперечує проти заявлених вимог.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, доведення останнім наявності у ФГ Голобородько В.Г. права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 50,0000 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення (селянського) фермерського господарства, що розташована на території Сабатинівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, яка надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія КР від 09.09.1996, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №25.

Отже, позовні вимоги ФГ Голобородько В.Г. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову та заяви про вжиття заходів забезпечення позову покладаються на відповідача. Інших судових витрат сторонами не заявлялось.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 145, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством Голобородько Віктора Григоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 50,0 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення (селянського) фермерського господарства, що розташована на території Сабатинівської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, яка надана в постійне користування ОСОБА_1 , згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія КР від 09.09.1996, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №25.

Стягнути з Благовіщенської міської ради Кіровоградської області (вул. Промислова, 23/54, м. Благовіщенське, Кіровоградська область, 26400, ідентифікаційний код 05402697) на користь Фермерського господарства Голобородько Віктора Григоровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 2 270,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1 135,00 грн судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Фермерському господарству Голобородько Віктора Григоровича ( АДРЕСА_1 ); Благовіщенській міській раді (вул. Промислова, 23/54, м. Благовіщенське, Кіровоградська область, 26400).

Суддя М.С. Глушков