Рішення № 101735353, 21.10.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2036/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу

до Комунального підприємства «Корніївський сільський комбінат комунального господарства» Баришівської селищної ради

прo стягнення 197 334,6 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Хазанов А.В.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу (надалі - позивач) до Комунального підприємства «Корніївський сільський комбінат комунального господарства» Баришівської селищної ради (надалі - відповідач) прo стягнення 197 334,6 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2021 року відкрито провадження у справі № 911/2036/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.09.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2021 року підготовче засідання відкладено на 30.09.2021 року.

У підготовчому засіданні 30.09.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 30.09.2021 року не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 30.09.2021 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 21.10.2021 року.

В судовому засіданні 21.10.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, відповідач в судове засідання не з`явився, в ході розгляду спору відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 21.10.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Державна екологічна інспекція Столичного округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується, діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу (далі - Положення), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 року № 253 (на час проведення перевірки було чинне Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Держекоінспекції України № 259 від 27.11.2018 року).

Згідно з п.п. 3, 7, 8 Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування); розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції; вживає в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Позивач зазначає, що у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на підставі Наказу Інспекції від 28.11.2019 року №1888-П, направлення Інспекції на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) від 28.11.2019 року № 3/3/001882, у період з 02.12.2019 року по 13.12.2019 року, за адресою: вул. Бовищанська, 320, с.Корніївка, Баришівський р-н, Київська області Інспекцією проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання Комунальним підприємством «Корніївський сільський комбінат комунального господарства» (відповідач) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт від 13.12.2021 року.

В ході перевірки встановлено, що відповідачем отримано Дозвіл на спеціальне водокористування від 15.11.2010 року за 271/9, термін дії дозволу з 15.11.2010 року по 01 01.2014 року. Фактичне місце здійснення діяльності (водокористування) - 3 свердловини (1-діюча, 1-резервна, 1-потребує ремонту) глибиною 100 м кожна, загальною потужністю 96,1 тис. куб.м/рік, розташовані в с.Корніївка, Баришівського району, Київської області.

Також у відповідача наявний Дозвіл на спеціальне водокористування від 26.11.2018 року за № 569/КВ/49д-18, термін дії дозволу з 26.11.2018 року до 26.11.2023 року. Фактичне місце здійснення діяльності (водокористування) - артезіанські свердловини № 1, № 2, № 3, розташовані за адресою с. Корніївка, Баришівський район, Київська область, р.Ільта, притока р.Трубіж, район басейну р.Дніпро.

Згідно постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» Баришівський район Київської області ліквідовано, а його територія увійшла до складу Броварського району Київської області.

Перевіркою виявлено, що відповідачем у період з 01.01.2014 року по 26.11.2018 року самовільно використовувалися водні ресурси за відсутності дозвільних документів, а саме здійснювався забір води із вищевказаних артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 110 та 111 Водного кодексу України.

Під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що відповідач після закінчення терміну дії Дозволу на спеціальне водокористування від 15.11.2010 року за № 271/9, терміном дії з 15.11.2010 року до 01.01.2014 року, своєчасно не розпочав процедуру по отриманню нового Дозволу на спеціальне водокористування. У існуючому дозволі було зазначено, що Держуправління попереджає, що прострочений термін дії дозволу на спецводокористування кваліфікується як самовільне використання водних ресурсів і є порушенням ст. 110 Водного кодексу України та ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідальність за дане порушення несе керівник підприємства. Для продовження дії дозволу на спецводокористування необхідно за місяць до закінчення терміну дії надати в Держуправління відповідний перелік документів. Проте відповідач, не поновивши дію дозволу, продовжив видобування підземної води за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Таким чином, відповідач не виконав вищевказані умови Дозволу на спеціальне водокористування і лише 26.11.2018 року отримав Дозвіл на спеціальне водокористування № 569/КВ/49д-18.

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів із підземних джерел за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, виконано відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.07.2009 року № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 14.08.2009 року № 767/16783.

Збитки за самовільне використання водних ресурсів визначаються за формулою згідно з п. 9 Методики.

Ставка збору за спеціальне використання підземних вод встановлена пунктом 255.5.2 статті 255 Податкового кодексу України і складає 79,75 грн./100 куб.м. Згідно зі ст. 255.7. Податкового кодексу України житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Згідно з п.9.2 Методики фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи-підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Під час здійснення заходу державного нагляду та контролю відповідачем було надано Довідку за №92 від 09.12.2019 року згідно якої у період з 01.01.2014 року до 26.11.2018 року спожито води 164961 куб.м.

Збитки за самовільне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів становлять: 3 с.в. = 5 х 164961 х 0,7975 х 0,3 = 197334,60 грн.

Претензією позивачем запропоновано відповідачеві добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі в розмірі 197334,60 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Державна екологічна інспекція Столичного округу просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 197334,60 грн. на розподільчий рахунок Баришівської територіальної громади, код класифікації доходів бюджету - 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Відповідач в ході розгляду спору в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право па захист свого цивільного права у разі його порушення, незизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 8 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим не майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди. Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайповим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести факти неправомірної винної поведінки, наявності негативних наслідків та причинного зв`язку між ними.

Відповідні обставини встановлені в ході перевірки та зафіксовані в Акті перевірки, обсяги використаної води визначені самим відповідачем.

В позові заявлено до відшкодування шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням відповідачем вимог закону (природоохоронного законодавства) і в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.

Частина 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Частиною 1ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси па підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до положень ст.ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути загальним або спеціальним. Сдеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, відповідно до пункту дев`ятого частини першої ст. 44 Водного кодексу України.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу під час перевірки встановлено, що відповідач після закінчення терміну дії Дозволу на спеціальне водокористування від 15.11.2010 року за № 271/9, терміном дії з 15.11.2010 року до 01.01.2014 року, своєчасно не розпочав процедуру по отриманню нового Дозволу на спеціальне водокористування, новий Дозвіл на спеціальне водокористування № 569/КВ/49д-18 відповідачем було отримано лише 26.11.2018 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що не заперечено та не спростовано відповідачем, що в період з 01.01.2014 року до 26.11.2018 року відповідачем було використано 164961 куб.м. води без дозволу на спеціальне водокористування, за що правомірно нараховано збитки в сумі 197334,60 грн., які відповідачем не відшкодовано в добровільному порядку.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну, кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Таким чином, вимоги Державної екологічної інспекції Столичного округу про стягнення з позивача збитків в розмірі 197334,60 грн. доведені та обґрунтовані і підлягають задоволенню шляхом стягнення на визначений позивачем розподільчий рахунок Баришівської територіальної громади Київської області (код класифікації доходів бюджету - 24062100) «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції Столичного округу до Комунального підприємства «Корніївський сільський комбінат комунального господарства» Баришівської селищної ради прo стягнення 197 334,6 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Корніївський сільський комбінат комунального господарства» Баришівської селищної ради (07571, Київська обл., Броварський р-н, с. Корніївка, вул. Бовищанська, 320, код 30698122) на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, 1, код 42163667) на розподільчий рахунок Баришівської територіальної громади, код класифікації доходів бюджету - 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» 197334 (сто дев`яносто сім тисяч триста тридцять чотири) грн. 60 коп. збитків.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Корніївський сільський комбінат комунального господарства» Баришівської селищної ради (07571, Київська обл., Броварський р-н, с. Корніївка, вул. Бовищанська, 320, код 30698122) на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, м. Київ, вул. Солом`янська, 1, код 42163667) 2960 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 08.12.2021 року