Вирок № 101733677, 08.12.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/6976/21

н/п 1-кп/766/2144/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Валігурської Л.В.

за участю секретаря: Фахрієвої А.Б.

прокурора: Голубцова О.Ю.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Бондаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона кримінальне провадження, винесене до ЄРДР за №12021235030000186 від 22.02.2021, за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого:

-вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2021 за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, -

в с т а н о в и в:

24.04.2018 приблизно о 19:30 годині ОСОБА_1 разом з іншою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, порушуючи вимоги п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених Державним комітетом рибного господарства України №19 від 15.02.1999, відповідно до якого забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів найменувань, із заздалегідь підготовленим знаряддям лову, а саме: сіток з жилки та мисини у кількості чотири штуки, висотою 2 м., довжиною по 40 м. кожна, з діаметром вічка 60 мм., прибули до річки Дніпро по пров. Цегельний в м. Херсоні, де за допомогою дюралевого човна «Крим» та мотору «Хонда-20» виплив на воду та перебуваючи на річці Гнилуша в м. Херсоні дістав з човна раніше підготовлені ним чотири сітки та встановив їх у воду для вилову риби.

Цього ж дня приблизно о 22:00 годині ОСОБА_1 разом з іншою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, зняв раніше поставлені ним сітки із води, в яких містилась свіжо виловлена риба та помістили у вищевказаний човен, після чого попливли до берега з метою вибивати свіжо виловлену рибу з сіток, проте перебуваючи на березі річки Дніпро біля будинку №8 по пров. Цегельний в м. Херсоні бути виявлені працівниками поліції. Своїми діями ОСОБА_1 разом з іншою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, вчинили незаконний вилов живих ресурсів риби, а саме: лящ - 97 екземплярів, короп - екземпляр, чим спричинив державі істоту шкоду у сумі 29799 гривень.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 249 КК України (в редакції Закону України від 18.02.2016 №1019-VIII) як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав в повному об`ємі, не заперечував проти обставин встановлених під час досудового розслідування. Дав показання про те, що дійсно 24.04.2018 біля 19:30 години зі своїм знайомим приїхали до річки Дніпро, маючи з собою заздалегідь заготовлені чотири сітки, на човні виїхали на річку Гнилушу, де встановили вказані сітки для вилову риби. Приблизно о 22:00 годині витягнули сітки, в яких була риба лящ та один короп. Коли повернулись на берег, то були виявлені працівниками поліції, які в подальшому вилучили у них незаконно виловлену рибу.

Заявлений цивільний позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення.

Оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи і, як встановлено судом, вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, мотиви та ставлення обвинуваченого до допущеного порушення, зокрема згоду на відшкодування завданих державі збитків, особу винного, який має міцні соціальні зв`язки, оскільки одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає за зареєстрованим місцем проживання. Також суд приймає до уваги той факт, що обвинувачений не ухилився від відшкодування шкоди, завданої держави, про що свідчать внесені грошові кошти на депозит Державної судової адмінстрації, свою вину визнав в повному об`ємі, на обліку у лікарів-психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення не притягувався. Обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було. До обставин, що пом`якшують покарання суд відносить повне визнання свої вини ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 , враховуючи висловлену ним згоду, можливо призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 249 КК України, у вигляді штрафу.

У свою чергу при призначенні покарання за ч. 1 ст. 249 КК України судом враховується наступне. 01.07.2020 набули чинності зміни внесені до ст. 249 КК України Законом України №2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Вказаний Закон посилює кримінальну відповідальність особи за ч. 1 ст. 249 КК України, а тому з огляду на вимоги ст. 5 КК України підлягає застосуванню в тій редакції, що поліпшує становище особи, отже покарання у вигляді штрафу має бути призначене в редакції, яка діяла станом на 24.04.2018.

Також, з огляду на ту обставину, що на час постановлення вироку у даному кримінальному провадженні, щодо ОСОБА_1 набрав законної сили інший вирок Херсонського міського суду Херсонської області, суд при призначенні покарання враховує й таке.

За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку (ч. 4 ст. 70 КК України).

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 у справі №760/26543/17 (провадження №51-3600кмо20), якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись залежно від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку. У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.

Отже, враховуючи ту обставину, що за попереднім вироком ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком, а покарання за даним вироком буде призначено у вигляді штрафу, суд вважає за необхідне врахувати наведені вище роз`яснення при призначенні остаточного покарання і не застосовувати положення ч. 4 ст. 70 КК України.

При вирішенні заявлених позовних вимог Херсонської окружної прокуратури в інтересах Держави, суд приходить до наступних висновків.

Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи Прокурора в цивільному позові, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до п. 9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.

Відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для тіл водного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань. Окрім того, згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об?єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №33 від 18.03.1999, сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Враховуючи ту обставину, що під час судового розгляду встановлена особа, внаслідок протиправних дій якої державі завдано матеріальної шкоди внаслідок заняття незаконним водно добувним промислом, обвинувачений розмір заявлених вимог не оспорює, тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню завдана матеріальна шкода у сумі 29799 гривень, яка має бути відшкодована за рахунок грошових коштів внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок Державної судової адміністрації України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано лише з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягає стягненню одна друга частина судових витрат на залучення експерта, враховуючи вчинення кримінального правопорушення спільно з іншою особою.

Керуючись ст. ст. 124, 174, 349, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити покарання (в редакції Закону України від 18.02.2016 №1019-VIII) у виді 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

* Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2021 - виконувати самостійно.

* Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 5148 (п?яти тисяч ста сорока восьми) гривень.

* Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27.04.2018 (№ провадження 766/7355/18), а саме: човен «Крим», сірого кольору, мотор «Хонда» №1027996 та чотири риболовні сітки.

Речові докази:

- човен «Крим», сірого кольору, мотор «Хонда» №1027996 - повернути законному власнику;

- чотири риболовні сітки - знищити;

- DVD диск із фото та відео-файлами - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

* Позовні вимоги прокурора - задовольнити. Стягнути на користь Держави з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, у розмірі - 29799 (двадцять дев?ять тисяч сімсот дев`яносто дев?яти) гривень.

Виконання вироку суду в частині цивільного позову здійснити шляхом перерахування на користь держави коштів, внесених на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області згідно квитанції №0.0.2194720534.1 від 14.07.2021, а саме: 29799 гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Л.В. Валігурська