Ухвала суду № 101733374, 07.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/14294/21

Провадження № 2-ві/756/40/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Ткач М.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Целовальніченко Н.Є. про відвід головуючого судді Шролик І.С. у цивільній справі №756/14294/21 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, ОСОБА_2 , треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про відшкодування шкоди, завданої злочином,

УСТАНОВИВ:

У провадженні судді Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С. знаходиться цивільна справа №756/14294/21 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, ОСОБА_2 , треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про відшкодування шкоди, завданої злочином.

03 грудня 2021 року до канцелярії суду представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Целовальніченко Н.Є. надійшла заява про відвід головуючого судді Шролик І.С., у провадженні якої перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.12.2021 заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Целовальніченко Н.Є. про відвід головуючого судді Шролик І.С. визнано необґрунтованою та передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ Оболонського районного суду м. Києва, для визначення складу суду та розгляду заяви про відвід головуючого судді Шролик І.С.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 про відвід головуючому у цивільній справі № 756/14294/21 було визначено суддю Ткач М.М.

Як на підставу для відводу головуючого судді Шролик І.С. представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Целовальніченко Н.Є. посилається на те, що є сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді Шролик І.С. під час розгляду вищезазначеної справи. На думку заявника, суддя Шролик І.С. ухвалюючи рішення у справі, порушила встановлену процедуру та процесуальні строки, що встановлені ст.ст. 185-187 ЦПК України, суддя не прийняла передбачених ЦПК рішень. Окрім того, вказує, що саме умисне ігнорування головуючим суддею факту збройної агресії РФ проти України, ігнорування процесуальних норм, які чітко встановлюють дії судді при прийнятті позовної заяви до розгляду, свідчать про зацікавленість судді у затягуванні справи, порушенні прав позивача на відшкодування завданої шкоди внаслідок збройної агресії РФ, фактично це є прямим потуранням РФ та її агенту ОСОБА_2 в їх злочинних діях проти позивача, проти всього українського народу та проти України, як держави.

Відповідно ч.2 до ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч.3 ст.40 ЦПК України).

Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст.40 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про відвід судді, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав відводу (самовідводу) судді.

Так, згідно зі ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатись за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine), п.49).

Дослідивши обставини, зазначені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що вказана заява фактично зводиться до незгоди заявника з постановленою суддею Шролик І.С. ухвалою суду від 27.09.2021 року, якою запропоновано Міністерству закордонних справ України звернутися із запитом до Посольства Російської Федерації в Україні для з`ясування наявності згоди дипломатичного представництва Російської Федерації, як компетентного органу держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України, цивільної справи 756/14294/21 (2/756/6432/21) за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, ОСОБА_2 , треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про відшкодування шкоди, завданої злочином, яка перебуває у провадженні Оболонського районного суду м. Києва, за наслідком чого встановлюється, чи набуває відповідне посольство процесуального статусу відповідача у цивільному процесі. На момент вирішення заявленого відводу відповіді Посольства Російської Федерації в Україні не надано.

Верховний Суд у постанові від 17.02.2021 року (справа №756/11440/19) висловив правову позицію про те, що в аналогічній справі, перед вирішенням питання про відкриття провадження у справі суд має надіслати відповідачу у встановленому порядку позовну заяву із додатками і з`ясувати, чи є згода дипломатичного представництва Російської Федерації як компетентного органу держави Російської Федерації на розгляд спору в судах України. З`ясування цього питання має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки від цього залежить, чи має суд право здійснювати подальші процесуальні дії. За відсутності такої згоди іноземна держава не може одержати правового статусу відповідача в цивільному процесі України. При цьому вчиняти такі процесуальні дії повинен не позивач при пред`явленні до суду позову, а саме суд.

До аналогічних висновків у подібних справах незмінно доходить Верховний Суд у постановах: від 13 травня 2020 року у справі № 711/17/19 (провадження № 61-10776св19); від 03 червня 2020 року у справі № 357/13182/18 (провадження № 61-12202св19); від 03 червня 2020 року у справі № 711/14/19 (провадження № 61-12536св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 321/211/20 (провадження № 61-8142 св 20).

Отже, суд приходить до висновку, що вказана заява не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, а в ній викладені припущення щодо упередженості головуючого по справі. Незгода сторони з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для його відводу.

З огляду на викладене, заявником не доведені обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді Шролик І.С. при розгляді вищевказаної справи, відтак заявлений відвід є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Целовальніченко Н.Є. про відвід головуючого судді Шролик І.С. у цивільній справі №756/14294/21 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, ОСОБА_2 , треті особи: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України про відшкодування шкоди, завданої злочином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Ткач