Ухвала суду № 101731693, 25.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2021 Справа №607/16855/20

Номер провадження 1-кп/607/355/2021

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

суддів Гуменного П.П.

Кунцьо С.В.

при секретарі с/з Нюні Н.А.,

за участю прокурора Дуць О.П.,

захисника - адвоката Гроди І.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Тернополі кримінальне провадження №12019210000000344 від 06 листопада 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції статті із змінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року), ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції статті із змінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року),-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження №12019210000000344 від 06 листопада 2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції статті із змінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року), ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції статті із змінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року).

Під час судового розгляду прокурор подав клопотання про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики – переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків; вчинитиінше кримінальне правопорушення, що визначені при застосуванні їм запобіжних заходів у виді тримання під вартою, а строк продовжених таких заходів забезпечення кримінального провадження закінчується 28 листопада 2021 року.

Захисник – адвокат Грода І.П. заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вважає таке не обґрунтованим, оскільки заявлені в клопотанні ризики не доведені, тому просить змінити запобіжний захід обвинуваченим з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали думку захисника.

Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо заявлених клопотань, вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню та обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід продовжити строк тримання під вартою, виходячи із наступного.

Під час досудового розслідування слідчим суддею була встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, продовжені строки яких закінчуються 28 листопада 2021 року.

Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу ч. 2 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, яка, у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті, підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п.п. 98, 99 рішення у справі «Геращенко проти України»

(Заява № 20602/05) від 07 листопада 2013 року Суд нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності справжніх ознак того, що цього дійсно вимагає інтерес суспільства, який не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважає правило про забезпечення права на свободу, закріплене в статті 5 Конвенції. Тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою законності її продовжуваного тримання під вартою. Але із закінченням певного періоду часу такої підозри вже недостатньо. У таких випадках Суд має встановити, чи продовжують виправдовувати позбавлення свободи особи інші підстави, наведені судовими органами.

Отже, вирішуючи питання щодо необхідності продовження застосованого відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у разі визнання їх винуватими в злочинах, у вчиненні яких вони обвинувачується, кількість епізодів, які їм інкримінуються та їх характер, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюються обвинувачені, наявність претензій майнового характеру у потерпілих до обвинувачених, що відображаються у цивільних позовах,дані, що характеризують їх особу, зокрема – вік обвинуваченого ОСОБА_1 , стан його здоров`я, відсутність судимості, не працюючий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей; вік обвинуваченого ОСОБА_2 , стан його здоров`я, наявність судимості, не працюючий, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.

Враховуючи, що наявні відповідні і достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжних заходів відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, не зникли та з плином часу не змінилися, оскільки є підстави вважати, що вони можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що вони обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів проти власності, які є багатоепізодними, свідки та потерпілі безпосередньо судом ще не допитані, у зв`язку з чим тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є виправданим заходом, оскільки справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб (потерпілих), незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинувачених на свободу.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинувачених, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають відповідні і достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 на строк, що не перевищує 60 днів - до 23 січня 2022 року та ОСОБА_2 - до 23 січня 2022 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 год. 59 хв. 23 січня 2022 року.

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 23 год. 59 хв. 23 січня 2022 року.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити начальнику Чортківської установи виконання покарань (№ 26) для відому та виконання в частині застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна

Судді П.П. Гуменний

С.В. Кунцьо