Рішення № 101730484, 03.12.2021, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/572/21

Провадження № 2/324/428/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Пологи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Пивоварова В.І. звернулася до Пологівського районного суду Запорізької області з позовом, в якому зазначила, що з автоматизованої системи виконавчого провадження ОСОБА_1 дізналася, що у приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни перебуває на виконанні виконавче провадження №62343885 щодо стягнення з неї заборгованості на підставі виконавчого напису №12119 від 13 травня 2020 року, що видав приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович. Вказаний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №3138795 від 15 січня 2020 року. Сума заборгованості складає 7080,00 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 1500,00 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3780,00 грн., плата за вчинення виконавчого напису складає 1800,00 грн.

ОСОБА_1 вважає, що при вчиненні вказаного напису приватний нотаріус порушив вимоги чинного законодавства України, а тому виконавчий напис нотаріуса має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з наступним.

Так, зазначає позивач у позові до суду, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 13 травня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, якою визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, заборгованість за кредитним договором №3138795 від 15 січня 2020 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», ОСОБА_1 категорично не визнає, у зв`язку з чим сума боргу за цим договором є спірною.

Також позивач стверджує, що відповідач не надсилав їй письмове повідомлення про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса і повідомлення про уступку права вимоги за кредитним договором (якщо таке мало місце), з копією документів, що засвідчують це.

Нотаріусом, у свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останньою нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Отже, за твердженням позивача, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню.

Тобто, на переконання позивача, у даному випадку має місце як порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису (оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема, ст.87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, оскільки вчинений не на передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений), так і наявні підстави стверджувати про неправомірність вимог стягувача (заборгованість не є безспірною, фактично виконавчий напис було вчинено таємно, без попередження боржника, без направлення боржнику письмової вимоги та без надання нотаріусу документів, що підтверджують безспірність суми боргу).

Тому позивач як споживач фінансових послуг просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №12119, вчинений 13 травня 2021 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором №3138795 від 15 січня 2020 року в розмірі 7080,00 грн.

Ухвалою суду від 14 квітня 2021 року було відкрите провадження у справі у спрощеному провадженні із задоволенням клопотання позивача і її представника про витребування у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. належним чином завіреної копії нотаріальної справи про вчинення виконавчого напису №12119 від 13 травня 2020 року.

Від приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. витребуваних ухвалою суду від 14 квітня 2021 року документів до суду не надходило без зазначення причин цього.

Про місце, дату і час судового розгляду справи 31 травня 2021 року, 29 липня 2021 року, 16 вересня 2021 року та 03 грудня 2021 року учасники справи були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про отримання учасниками справи судових повісток, ухвал про відкриття провадження у справі з позовом і додатками до нього, а також оголошення на офіційному веб-сайті суду про виклики учасників справи в судові засідання.

Позивач та її адвокат в судове засідання не з`явилися, але представник позивача надіслав до суду письмову заяву, в якій підтримав заявлені позовні вимоги з зазначених у позові підстав, просив задовольнити їх у повному обсязі, також просив судове засідання провести без його участі та без участі позивача, не заперечував проти розгляду справи з винесенням заочного рішення.

Відповідач, будучи завчасно належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток, а також повідомленим шляхом оприлюднення оголошення на офіційному сайті суду, у судове засідання свого уповноваженого представника не направив, але подав до суду відзив на позовну заяву, в якому також вказав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача. У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки дійсно між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №3138795 від 15 січня 2020 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримала у тимчасове строкове платне користування грошові кошти, але взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед ТОВ «Алекскредит». Відповідачем направлялася позивачу претензія про сплату боргу, яка позивачем була отримана, але не виконана. Позивачем, на переконання відповідача, не обґрунтовані належними доказами посилання на оспорюваність вказаної у виконавчому написі суми заборгованості, а також не доведено належним чином незаконності оскаржуваного виконавчого напису. Крім того, за твердженням відповідача, оскаржуваний виконавчий напис було вчинено на підставі нормативних актів, які опубліковані у відповідних редакціях на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати його незаконним.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, будучи належним чином повідомленими про наявність спору в суді і про час та місце розгляду справи, у судове засідання також не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, пояснення на позов не надали, тому суд вирішує справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності учасників справи і на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем та його представником, заперечення проти задоволення позову з боку відповідача і відсутність заперечень проти задоволення позову з боку третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, дослідивши письмові докази, вважає позов доведеним і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом із долучених до матеріалів справи копій документів встановлено, що 13 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис за №12119 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості у загальній сумі 7080,00 грн., яка виникла внаслідок невиконання умов договору про надання кредиту №3138795 від 15 січня 2020 року. Строк платежу за кредитним договором №3138795 від 15 січня 2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15 лютого 2020 року по 31 січня 2020 року. Сума заборгованості складає 5280,00 грн., в тому числі простроченої суми заборгованості за сумою кредиту 1500,00 грн., простроченої заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом 3780,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати зі стягувача, яка складає 1800,00 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, становить 7080,00 грн.

Вказаний виконавчий напис було пред`явлено для примусового виконання і 15 червня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №62343885. Пунктом 2 резолютивної частини постанови приватного виконавця зобов`язано боржника ОСОБА_1 подати декларацію про доходи та майно та попереджено її про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а пунктом 3 резолютивної частини вказаної постанови приватного виконавця стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 708,00 грн.

Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п.2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року, відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, якою було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а, отже, з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 13 травня 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на переконання суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 13 травня 2020 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.

Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду позивачем документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мала безспірну заборгованість перед відповідачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи отримувала вона повідомлення про наявність у неї заборгованості перед відповідачем і чи було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису докази на підтвердження ознайомлення позивача із розміром наявної у неї заборгованості.

При цьому суд бере до уваги той факт, що відповідачем на підтвердження факту отримання позивачем повідомлення про наявність заборгованості та, відповідно, на обґрунтування законності оскаржуваного виконавчого напису, про що було зазначено у відзиві на позовну заяву, не було надано до суду взагалі жодних доказів.

Крім того, третіми особами у справі також не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, хоча суд пропонував їм надати такі докази ухвалою від 14 квітня 2021 року.

Так, зокрема, суду не надано відповідачем та третіми особами доказів того, що приватному нотаріусу Колейчику В.В. ТОВ «Алекскредит» для вчинення виконавчого напису надавалися: - оригінал кредитного договору; - засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Суду не надано доказів і того, що боржник ОСОБА_1 повідомлена не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення нею кредитних зобов`язань з пропозицією ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.

Отже, на переконання суду, у даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20 червня 2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Суд вважає за необхідне зазначити строк дії заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 26 квітня 2021 року, відповідно до вимог ч.7 ст.158 ЦПК України.

За правилами ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, які пов`язані із сплатою судового збору, в розмірі 454,00 грн. за подання до суду заяви про забезпечення позову. Крім того, зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання даного позову на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.12, 23, 76, 81, 128 ч.11, 133, 137, 141, 158, 247 ч.2, 258, 273, 284, 289 ЦПК України, ст.ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №12119, вчинений 13 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (код ЄДРПОУ 41346335, адреса: 49044, м.Дніпро, вул.Якова Самарського, буд.12А) заборгованості за кредитним договором №3138795 від 15 січня 2020 року та плати за його вчинення на загальну суму 7080 (сім тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких 5280,00 грн. – заборгованість за кредитним договором, 1800,00 грн. – оплата за вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ««Алекскредит» на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Заходи забезпечення позову у даній цивільній справі, вжиті ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2021 року у справі №324/572/21, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №62343885 з примусового виконання виконавчого напису №12119 від 13 травня 2020 року, діють відповідно до вимог ч.7 ст.158 ЦПК України протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Кацаренко І. О.