Рішення № 101730471, 30.11.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2633/21

Провадження № 2/323/864/21

РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

30.11.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря Мірошниченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з 09.03.2013 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який було розірвано за рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 05.04.2017 року.

Від спільного подружнього життя вони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу проживає разом з нею.

Відповідач аліментів на утримання неповнолітнього сина не сплачує, матеріальну допомогу надає за власним бажанням і в сумі, яку він вважає достатньою, належної допомоги на утримання сина не виділяє. Вона несе матеріальні витрати на його життя: харчування, придбання сезонного одягу та взуття, ліків та вітамінів, сплачує шкільні внески та фонди, забезпечує відвідування гуртків за інтересами сина, організовує його дозвілля.

Розмір отриманого відповідачем доходу їй не відомий, тому вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на у тримання неповнолітньої дитини. Інших дітей відповідач не має, аліменти нікому не сплачує, на утриманні недієздатних осіб не має.

Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно з моменту подачі заяви до суду та до досягнення повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для даної вікової категорії.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області 30.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

04.10.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовної заяви в частині стягнення аліментів у розмірі ј частини від його доходу відмовити та стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500,00 грн.; витрати на сплату судового збору покласти на позивача. В обгрунтування відзиву на позовну заяву зазначає, що твердження позивача про те, що вона несе матеріальні витрати на життя сина )харчування, придбання сезонного одягу та взуття, ліків та вітамінів, сплачує шкільні внески та фонди), самостійно є безпідставними, так як не з даного приводу позивачем не надано жодного доказу. Він систематично контролює забезпечення свого сина всім необхідним: купує сезонний одяг, іграшки, продукти харчування, канцелярські товари, шкільне приладдя. Крім цього перераховує на утримання сина грошові кошти на картку колишньої дружини. В середньому він надає допомогу позивачу на утримання свого сина у розмірі 3200,00 грн. на місяць.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надходила.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, які зазначені у позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та просив стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання їх сина у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.03.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 09.03.2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.09.2013 року.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 05.04.2017 року між позивачем та відповідачем було розірвано.

Наразі дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з позивачем та дані обставини були визнані сторонами по справі, а тому, в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не потребують доказування.

Належних доказів надання батьком матеріальної допомоги на утримання дитини матеріали справи не містять. Так, відповідачем, до відзиву на позовну заяву, було надано виписки з його карткового рахунку, відповідно до яких ним періодично перераховувалися грошові кошти на рахунок позивача, однак доказів, які б підтверджували, що ці грошові кошти перераховувалися саме на утримання їх спільного сина ОСОБА_3 останнім не надано. Крім цього, дані виписки охоплюють період з 06.01.2017 року по 01.10.2021 року. Позивач звернулася з позовом 27.09.2021 року та саме з цього часу, у відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, мають бути присуджені аліменти на дитину. Згідно наданих виписок по картковому рахунку у період з 27.09.2021 року по 01.10.2021 року жодних перерахунків коштів на рахунок позивача відповідачем здійснено не було. Щодо наданого відповідачем, як доказу надання позивачу допомоги на утримання сина, товарного чеку від 23.09.2017 року, виданого ФОП ОСОБА_4 , то з даного товарного чеку взагалі не можливо зрозуміти, кому та ким саме дані речі придбавалися. Більш того, дані речі були придбані до звернення позивача з позовною заявою. Позивач, у своїх позовних вимогах не ставить питання про стягнення з відповідача аліментів за минулий час, а тому надані позивачем докази, в тому числі, не мають жодного доказового значення у даних спірних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України) .

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до довідки Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» № 8-5878 від 09.11.2021 року ОСОБА_2 працює в Державній установі «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» на посаді начальника відділення СПС відділу СВ та ПР і його грошове забезпечення за період 3 01.01.2021 року по 31.10.2021 року складає 162370,23 грн.

Згідно довідки Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» № 597 від 03.11.2021 року ОСОБА_1 проходить службу в Державній установі «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» на посаді начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень та, відповідно до наказу начальника установи від 21.12.2020 року № 165/ОС-20 з 22.12.2020 року по теперішній час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Суд, вивчивши надані позивачем докази, враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав частково, є батьком дитини, зобов`язаний утримувати його до досягнення повноліття, доказів того, що має на утриманні інших дітей, непрацездатних осіб, чи інших доказів, що мають істотне значення для справи не надано, заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, його рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.

Судом не приймаються доводи відповідача про те, що з нього на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання їх дитини у твердій грошовій сумі, а не у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), як того просить позивач, так як, у відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, саме позивач визначає спосіб стягнення аліментів.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Позов було подано позивачем до суду 27.09.2021 року.

При ухваленні рішення про стягнення аліментів суд також враховує, що позивач та відповідач в даному випадку не позбавлені права в разі зміни матеріального чи сімейного стану звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів в порядку ст.192 СК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 908,00 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81,82, 245, 265,274-279 ЦПК, ст. ст. 84, 180-185, 191 СК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 27.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 судовий збір у дохід держави в сумі 908,00 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106; код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783;установа банку: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; МФО банку 899998, стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 08.12.2021 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Н.В.Фісун