Постанова № 101730321, 01.12.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 01.12.2021

Справа № 334/8848/21

Провадження № 3/334/3389/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши адміністративний матеріал який надійшов із державної Екологічної інспекції України Державної Екологічної інспекції південного округу (Запорізька _Херсонська область), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина України, директора ПрАТ «БІАС» (ЄДРПОУ 19280373), уродженця м.Запоріжжя, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 10.10.2000р. виданий Заводським РВ УМВС України в Запорізькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановив:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , про вчинення ним правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП.

Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено: 10.09.2021 о 14 годині 30 хвилин при проведенні планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища промислового підприємства ПрАТ «БІАС» за адресою : 69006, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд.14 було встановлене адміністративне правопорушення, а саме: Порушення порядку провадження господарської діяльності без одержання документу дозвільного характеру. Відсутній Висновок оцінки впливу на довкілля, яка може мати значний вплив на довкілля при проведенні планової діяльності, що є порушенням ч.3 ст.3, ст.17 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».

До Протоколу долучено Акт №06/1-14/653/21 від 10.09.2021р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПрАТ «БІАС». в Акті, зазначається про порушення ПрАТ «БІАС» статі 3, частини 3 статті 17 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» №2059, щодо відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля (висновок державної екологічної експертизи): при проведенні планової діяльності яка може мати значний вплив на довкілля.

На підставі обставин викладених в Акті №06/1-14/653/21 від 10.09.2021р., у відношенні директора ПрАТ «БІАС» гр. ОСОБА_1 посадовою особою Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) було складено протокол про порушення ч.1 ст.164 КУпАП.

30.10.2021р. через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшли Заперечення по адміністративній справі в яких зазначив, що положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не поширюються на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планової діяльності до набрання чинності цим Законом. Вказаний Закон набрав чинності 18.12.2017 року, в той час, як підприємство провадить свою діяльність з 1992 року, тобто, до набрання чинності цим Законом. Закони, які встановлюють відповідальність не мають зворотної дії в часі, і в даному контексті відповідальність за порушення вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» могла настати за умови, якщо підприємство на час вступу в законну силу даного Закону (18.12.2017 року) розпочало здійснювати дану діяльність без здійснення оцінки впливу на довкілля, а не у випадку, якщо даною діяльністю підприємство фактично займається до прийняття Закону.

В судовому засіданні представник правопорушника адвокат Кравченко С.І. підтримав заперечення викладені в Запереченнях та пояснив обставини справи.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, щодо провадження господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Статтею 1 Закону України «Про екологічну експертизу» було визначено, що екологічна експертиза в Україні це вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об`єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об`єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Згідно статті 4 Закону України «Про екологічну експертизу», метою екологічної експертизи було запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об`єктах.

Однак, Закон України «Про екологічну експертизу» втратив чинність на підставі пункту 4 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Згідно із пунктом 5 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у низці нормативних актів, у тому числі Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначення "екологічної експертизи" замінено або доповнено на "оцінка впливу на довкілля", а також виключено розділ VI Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яким було регламентовано обов`язковість проведення екологічної експертизи.

У пояснювальній записці до законопроекту «Про оцінку впливу на довкілля» вказано, що його метою є встановлення правових та організаційних засад здійснення оцінки впливу на довкілля та забезпечення виконання Україною міжнародних зобов`язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), стороною яких є Україна, а також імплементації у національне законодавство положень Директив 2003/4/ЄC та 2011/92/ЄС.

За змістом наведених норм Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» фактично замінив у цьому контексті Закон України «Про екологічну експертизу».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.02.2021 року у справі № 580/1078/18.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Частиною 4 цієї ж статті передбачена заборона розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

У відповідності до п. 2 Перехідних положень (стаття 17) дія Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону (розширення, перепрофілювання, ремонт, реконструкція, тощо).

Аналіз наведених положень Закону свідчить, що Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» стосується лише планованої діяльності і не поширюється на діючі, введені в експлуатацію об`єкти. За вказаних умов порядок і спосіб проходження процедури оцінки впливу на довкілля для діючого об`єкта - відсутній.

А саме, за змістом частини першої статті 2 Закону N 2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (частини друга статті 2 цього ж Закону).

Частиною третьою статті 2 названого Закону визначено, що суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону N 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Планована діяльність - це планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 1 Закону N 2059-VIII).

Частинами першою - третьою статті 9 Закону N 2059-VIII визначено уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності. При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Відповідно до частин першої - третьої статті 11 Закону N 2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.

Якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про провадження планованої діяльності для початку її провадження, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Цією ж статтею визначено, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

Таким чином, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності згідно затвердженого Законом переліку, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" - лише при розширенні та зміні.

Таке застосування ст.3, 17 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» відповідає правовим позиціям викладеним Верховним судам України в Постановах Верховного суду №804/3983/18 від 31.03.2021р., №580/1078/19 від 11.02.2021р., №460/1094/19 від 03.09.2020р.

Матеріали справи свідчать, що ПрАТ «БІАС» створене в 1992 році шляхом викупу цілісного майнового комплексу асфальтобетонного заводу державного майна Виробничого об`єднання «Запоріжбудеталь», згідно з Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» та здійснює господарську діяльність за адресою м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 14, з 1992 року з виробництва та реалізації асфальтобетонної суміші. На момент набуття Законом України: «Про оцінку впливу на довкілля» чинності (23.05.2017) було діючим підприємством, яке не змінювало вид діяльності та не збільшувало потужності устаткування, а тому і не несе адміністративну відповідальність за порушення вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» , зокрема, ст. 3 та ч. 3 ст. 17 Закону.

Також, ПрАТ «БІАС» до набрання чинності ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» отримувало відповідні дозволи на здійснення діяльності, Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, Дозволи на викиди забруднюючих речовин. Відповідно до долучених до Заперечень документів:

- 22.05.2000 року ПрАТ «БІАС» отримало Дозвіл на розміщення і експлуатацію підприємства №6606 від 22.05.2000р. за видом діяльності реалізація асфальтобетонну, нафтобітуму.

- 31.03.2008 року ПрАТ «БІАС» отримало Висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи №02-22/1431 від 31.03.2008р. по визначенню фонових концентрацій забруднюючих речовин. За змістом Висновку ПрАТ «БІАС» відповідає вимогам санітарного законодавства і може здійснювати вид господарської діяльності.

- 25.12.2008 року ПрАТ «БІАС» отримало Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПрАТ «БІАС» №2310136900-57 від 25.12.2008р., місце знаходження м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 14. виданий Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області.

- 04.03.2013 року ПрАТ «БІАС» отримало Протокол Державної санітарно-епідеміологічної експертизи №611 від 04.03.2013р. про обгрунтування встановлення розміру санітарно-захисної зони для проммайданчика ПрАТ «БІАС» розташованого за адрсою м.Запоріжжя вул.північне шосе. 14.

- 07.03.2013р. ПрАТ «БІАС» отримало Висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-07/14154 від 07.03.2013р. яким затверджено розмір санітарно-захисної зони для проммайданчика ПрАТ «БІАС» розташованого за адрсою м.Запоріжжя вул.північне шосе. 14

- 25.02.2014р. ПрАТ «БІАС» отримало Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПрАТ «БІАС» №2310137200-149 від 25.02.2014р., місце знаходження м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 14, виданий Дерпартаментом екології та природних ресурсів.

- 27.01.2020р. ПрАТ «БІАС» отримало Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПрАТ «БІАС» №2310137200-149 від 27.01.2020р., місце знаходження м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 14, виданий Запорізькою обласною державною адміністрацією.

На момент узгодження документів та отримання дозволів на викиди в атмосферу Департаментом екології не пред`являлася вимога про надання висновку державної екологічної експертизи. При цьому, для діючого підприємства розробка документів «Оцінка впливу на довкілля» не потребується.

Ураховуючи вищевикладене, а також відсутність доказів розширення та зміни умов провадження планової діяльності ПрАТ «БІАС», суд доходить висновку про те, що у підприємства був відсутній обов`язок здійснювати оцінку впливу на довкілля

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що доводи викладені в Запереченнях апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164КУпАП, є обґрунтованими, а відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Філіпова І. М.