Ухвала суду № 101728614, 07.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

07 грудня 2021 року м. Київ № 826/338/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі колегії суддів: головуючий суддя Каракашьян С.К., судді Григорович П.О., Смолій І.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до Державної казначейської служби України; Державної судової адміністрації України; Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській областіпровизнання відмови протиправною та стягнення вихідної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Державної судової адміністрації України, в якому просив визнати протиправними відмову Державної судової адміністрації України, викладену у листі П1357-15-1409/15 від 17.11.2015, та відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, викладену у листі №4188/15вих від 23.11.2015, виплачувати вихідну допомогу судді у відставці ОСОБА_1 , та стягнути вихідну допомогу судді у зв`язку з виходом у відставку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та постановою Верховного Суду від 13 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подано заяву про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.05.2020 у справі №826/338/16 відкрито провадження за виключними обставинами у справі №826/338/16.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 зупинено провадження за виключними обставинами у справі №826/338/16 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №808/1628/18 за результатом розгляду об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2021 поновлено провадження за виключними обставинами у справі №826/338/16.

В судовому засіданні 19 травня 2021 року ухвалено продовжувати розгляд заяви ОСОБА_1 в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (пункт 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Державної судової адміністрації України , в якій просив:

1.1. визнати протиправними відмову Державної судової адміністрації України, викладену у листі П1357-15-1409/15 від 17.11.2015, та відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, викладену у листі №4188/15вих від 23.11.2015, виплачувати вихідну допомогу судді у відставці ОСОБА_1 ;

1.2. стягнути з Державної судової адміністрації України в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу судді у зв`язку з виходом у відставку у розмірі 194 880,00 грн.;

1.3. покласти на Державну казначейську службу України виконання судового рішення про стягнення з Державної судової адміністрації України в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі 194 880,00 грн. в порядку ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Позовна заява була мотивована тим, що Державною судовою адміністрацією України та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області безпідставно відмовлено у виплаті позивачу вихідної допомоги, у відповідності до положень ст. 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у редакції, яка діяла станом на момент набуття останнім права на вихід у відставку (10.02.2011), оскільки вказана правова норма повинна застосовуватися саме станом на 10.02.2011, а не на момент прийняття Вищою радою юстиції та/або Верховною Радою України рішення про звільнення судді.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що оскільки датою виходу у відставку судді є дата прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади, а не дата подання позивачем заяви про відставку до Вищої ради юстиції, у позивача відсутнє право на отримання вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

В обґрунтування поданої заяви про перегляд рішення за виключними обставинами, позивач вказує на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2016 у справі №826/338/16, яка набрала законної сили, вирішено про необхідність застосування до позивача положень підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України від 27.03.2014 №1166-Vil "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", що набрали чинності 01.04.2014 і якими статтю 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" було виключено. Проте, рішенням Конституційного суду України від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-УІІ (пункт 1 резолютивної частини).

Згідно статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України у рішенні від 24 грудня 1997 року №8-зп зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (частина перша статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України").

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року у справі №2-р(11)2020 передбачено, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яким виключено статтю стаття 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", втратило чинність з 15 квітня 2020 року.

Вказані обставини не спростовують висновків суду про те, що станом на день звільнення позивача, стаття 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачала право судді, який вийшов у відставку, на отримання вихідної допомоги, була виключена.

Крім того, як вбачається зі змісту пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане.

Суд зазначає, що у даному випадку, рішення не може вважатись невиконаним у розумінні положень приписів пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.

Правовий висновок аналогічного змісту викладено Верховним Судом в постанові від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18.

Таким чином, ухвалення Конституційним Судом України рішення від 15 квітня 2020 року у справі №2-р(11)2020 не є підставою для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року за виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року необхідно відмовити та залишити це судове рішення в силі.

На підставі вищенаведеного та статей 248, 361, 367, 368 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року у справі №826/338/16, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року залишити в силі.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Згідно з частиною другою статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Головуючий суддя С.К. Каракашьян

Судді П.О. Григорович

І.В.Смолій