Рішення № 101728461, 07.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Київ № 640/28537/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

про визнання бездіяльністю протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в частині порушення строку розгляду клопотання від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,0800 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення №23 від 28 травня 2020 року Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,0800 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського айону Київської області;

- стягнути з Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області було порушено порядок розгляду звернення позивача ОСОБА_1 від 24 лютого 2020 року, а прийняте рішення №11 від 27 лютого 2020 року, не відповідає ст. 118 Земельного кодексу України та грубо порушує норми чинного законодавства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

21 квітня 2020 року, ОСОБА_1 надіслав на адресу Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області клопотання про надання дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,0800 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Станом на 24 травня 2020 року Петропавлівсько- Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області не було розглянуто клопотання від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,0800 га, яка розташована на території Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

25 травня 2020 року уповноваженою особою Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було здано конверт до відділення поштового зв`язку в якому містилась відповідь вих. № С-560 від 20 травня 2020 року.

02 червня 2020 року ОСОБА_1 було направлено інформаційний запит на адресу Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області в якому просив надати належним чином оформлене рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо розгляду клопотання від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,080 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

04 червня 2020 року між ОСОБА_1 та Київською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» було укладено договір №202999000062-П3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

11 червня 2020 року ОСОБА_1 було направлено на адресу Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області повідомлення та долучено копію договору №202999000062-ПЗ від 04 червня 2020 року.

12 червня 2020 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист з Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в якому містилась відповідь №1-12/798 від 05 червня 2020 року до якої долучено копію рішення від 28 травня 2020 року Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

З огляду на наведене вище позивач вказує, що скористався своїм правом щодо мовчазної згоди Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області щодо розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовною площею 0,080 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Враховуючи наведене вище позивач вважає, що рішення №23 від 28 травня 2020 року відповідача є протиправним та потребує скасуванню у зв`язку з чим і звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею врегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно положень статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до стаття 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 вказаної статті).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина 3 вказаної статті).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина 4 вказаної статті).

Згідно частини 6 статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина 7 статті 118 Земельного Кодексу України).

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок не означає, що земельна ділянка виділяється конкретній особі, та не є тотожним поняттю передачі земельної ділянки у власність, а є лише початковою стадією процедури безоплатного одержання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачений вичерпний перелік матеріалів та документів, які додаються особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою такої ділянки, а саме: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Даною нормою також зазначено, що забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до положень частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, беручи до уваги положення частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, Білгородська сільська рада в даному випадку повинна була надати мотивовану відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем жодних зауважень щодо доданих позивачем до заяви документів не наведено.

Разом з тим, в рішенні не вказано жодної визначеної положенням частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України правової підстави для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку.

Більш того, вимогами земельного законодавства не встановлено затвердженої форми заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва. Єдиною вимогою до її форми є обов`язкове зазначення в заяві цільового призначення земельної ділянки та її орієнтованого розміру.

Земельним кодексом України встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, який не підлягає подвійному трактуванню.

Отже, не зазначення в оскаржуваному рішенні жодної визначеної положеннями закону підстави для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва, є порушенням його прав гарантованих законом на отримання вмотивованого рішення органу місцевого самоврядування під час вирішення питання щодо передачі земельної ділянки. Адже отримавши відповідне рішення суб`єкта владних повноважень особа повинна бути повідомлена при причини відмови у задоволенні його вимоги.

Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи вищенаведене, відповідачем допущено порушення законних прав та інтересів позивача, що виразилась у не наданні, передбаченої законом вмотивованої відповіді на його заяву-клопотання.

Тому, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат в частині стягнення з відповідача судового збору відсутній.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 263, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08130, с. Петропавлівська-Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1а, ЄДРПОУ 04362489) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в частині порушення строку розгляду клопотання від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,0800 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення №23 від 28 травня 2020 року Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,0800 га, яка розташована на території Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя І.А. Качур