Рішення № 101728260, 02.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року м. Київ № 640/9306/21

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві

про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу роботи за списком № 1 періоди навчання, періоди проходження служби в рядах радянською армії, а також періоди роботи на пільговий посаді за списком № 1 з 29.04.1991 року по 27.02.1991 року та з 27.02.1991 року по 16.02.1994 року, з 21.03.1994 року по 30.04.1994 року, з 16.06.1994 року по 14.09.1994 року, з 21.11.1994 року по 14.01.1995 року, починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 27.07.2020 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу роботи за списком № 1 періоди навчання, періоди проходження служби в рядах радянською армії, а також періоди роботи на пільговий посаді за списком № 1 з 29.04.1991 року по 27.02.1991 року та з 27.02.1991 року по 16.02.1994 року, з 21.03.1994 року по 30.04.1994 року, з 16.06.1994 року по 14.09.1994 року, з 21.11.1994 року по 14.01.1995 року, починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 27.07.2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1. Звернувшись до відповідача з необхідними документам для призначенням пенсії йому було протиправно відмовлено у призначені пенсії, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідач надав у визначений судом строк відзив на позовну заяву в якому зазначає, що підстав для призначення пенсії відповідно чинного законодавства немає, а відтак просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ОСОБА_1 по досягненню пенсійного віку, встановленого ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою встановленого зразка та необхідними документами за призначенням пенсії на пільгових умовах.

Для підтвердження наявного пільгового стажу позивачем були надані наступні документи:

- копія трудової книжки;

- копія диплому;

- копія військового квитка;

- пільговою довідкою від 08.05.2018 року № 43;

- пільговою довідкою від 08.05.2018 року № 44;

- довідкою про перейменування підприємства від 07.05.2018 року № 93/11;

- архівною довідкою про періоди пільгової роботи;

- наказам про підтвердження пільгових робочих місць від 31.05.1994 року № 124к/63;

- копією картки форми П-2;

Однак, листом від 10.08.2020 року відповідач відмовив у задоволенні такої заяви. В своїй відмові відповідач зазначив, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж.

Позивач вважає відмову відповідача безпідставною та такою, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення, а тому звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. «а» ст. 13 Закону № 1788 працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 вищевказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 338) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (пункт 3 Порядку № 338).

Згідно з п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (далі - Порядок № 637).

Згідно п. 23 та 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідку на підставі документів.

З копій трудової книжки позивача та довідок про підтвердження пільгового стажу вбачається, що позивач працював на посаді апаратчика підготовки сировини та відпуску напівфабрикатів та готової продукції прядильного дільниці досвідченого цеху штапельного виробництва в виробництві штучних волокон , які передбачені Списком 2 Постанови Ради Міністрів № 1173 від 22.08.1956 розділом «Виробництво штучного та естетичного волокна» XXI, а також, які передбачені Списком 2 розділу XXI «Виробництво штучного та синтетичного волокна» позиція 11600000-17541 Постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 р, а також які передбачені Списком 2 розділу XXI підрозділу 11600000-17541 «Виробництво штучного та синтетичного волокна» Постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р.

Однак, згідно п. 3 Порядку до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься довідка про підтвердження наявного трудового стажу довідка, накази, наказ про результати атестації, перелік робітників, яким за результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, до якого входить позивач.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем ужито усіх можливих заходів для документального підтвердження наявного пільгового стажу.

У відповідності до п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

За приписами п. 10 цього ж Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Постанова № 637).

При цьому, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

Зокрема Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 20.07.1993 № 58 зазначено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» трудової книжки робиться запис, що підтверджує право на пенсію, на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць (має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення). Показники, зазначені у цих Списках, обов`язково повинні бути підтверджені в карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватися в дужках.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Також відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року справа № 520/15025/16-а суд зазначив Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Також зарахуванню до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах підлягають період навчання Позивача в технічному училищі № 6 та служба в Радянській Армії. В обґрунтування своїх доводів зазначаємо наступне.

Підпунктом «д» пункту 1 статті 56 Закону № 1788-ХІІ а також статтями 40-43 Закону України «Про освіту» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Діючим до 01.01.1992 р. законодавством, тобто п.109 Постанови Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 p., яка затверджувала Порядок призначення і виплат державних пенсій, передбачалось, що цим законом військова служба та час навчання у вищих або середніх спеціальних учбових закладах (технікумах) зараховується у загальний стаж на пільгових умовах або пільгових розмірах при призначенні пенсії за віком за вибором особи або до роботи, що передувала цьому періоду, або до роботи, яка слідувала після закінчення цього періоду.

У своєму рішенні № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 р. Конституційний Суд дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Періодами навчання Позивача та служби в Радянській Армії є 01.09.1984 р. - 24.07.1984 р. та 10.11.1984 р. -09.12.1986 р. відповідно, тобто до вказаного періоду має місце застосування законодавства, яке діяло в той час, а саме Постанови Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 р.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Таким чином, оскільки спеціальність «слюсар ремонтник», за якою навчався позивач в Технічному училищі № 6 УРСР, та здобута ним кваліфікація «слюсар ремонтник 3 розряду» за фахом відноситься до посад, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1 , період навчання, а також період проходження військової служби має бути врахований до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в своїй постанові від 24.07.2019 року в справі № 423/1324/17.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначені пільгової пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.6. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу роботи за списком № 1 періоди навчання, періоди проходження служби в рядах радянською армії, а також періоди роботи на пільговий посаді за списком № 1 з 29.04.1991 року по 27.02.1991 року та з 27.02.1991 року по 16.02.1994 року, з 21.03.1994 року по 30.04.1994 року, з 16.06.1994 року по 14.09.1994 року, з 21.11.1994 року по 14.01.1995 року, починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 27.07.2020 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до пільгового стажу роботи за списком № 1 періоди навчання, періоди проходження служби в рядах радянською армії, а також періоди роботи на пільговий посаді за списком № 1 з 29.04.1991 року по 27.02.1991 року та з 27.02.1991 року по 16.02.1994 року, з 21.03.1994 року по 30.04.1994 року, з 16.06.1994 року по 14.09.1994 року, з 21.11.1994 року по 14.01.1995 року, починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 27.07.2020 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур