Рішення № 101727748, 08.12.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/4712/19

Провадження № 2/314/124/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2021 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

секретар судового засідання Рясна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №314/4712/19 в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Сашкова М.В. ,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області у жовтні 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_1 до Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області про визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.06.2019 року він звернувся до Михайло-Лукашівської сільської ради з заявами про виділення йому земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) в частині пасовищ та сіножатей із земель колективної власності колишнього КСП «Зоря» на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, до яких долучив сертифікату на право на земельну частку (пай).Рішенням Сорок другої (позачергової) сесії сьомого скликання Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 09.08.2019 року №2 в надані земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) в частині пасовищ та сіножатейіз земель колективної власності колишнього КСП «Зоря» відмовлено.Згідно пояснювальної записки до вказаного рішення Михайло-Лукашівської сільської ради, зазначено, що питання щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) може бути розглянуто з прийняттям відповідного рішення лише в разі подання таких заяв більшістю власників земельних часток (паїв).Вважаючи, що це рішення порушує його права, позивач й звернулась до суду із зазначеними вимогами.

У відзиві на позов відповідач заперечив щодо його задоволення, вказав, що чинним законодавством визначено, що у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 01.01.2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, в тому числі пасовища та сіножаті, розподіл таких земель проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за умови реєстрації більшості осіб, яким біли виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) та за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), за її відсутності - шляхом жеребкування. Вважає, що у зв`язку з недотриманням позивачем порядку, визначеного Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)», вимоги про виділ в натурі земельної ділянки із земель пасовищ та сіножатей КСП «Зоря» є передчасними та такими що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав з підстав, зазначених у позові, та просив його задовольнити.

Представник відповідача Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізької області в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши їх в сукупності, приходить до таких висновків.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі:а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г)прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Законом України«Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» визначені організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до пункту 17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до вимог ст.3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Статтею 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» встановлено, що розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Статтею 14-1Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» визначено особливості використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, зазначено, що у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.Розподіл земельних ділянок проводиться за умови реєстрації більшості осіб, визначених в абзацах другому - четвертому частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом.

За результатами розподілу оформляється протокол, що підписується особами, які брали участь у зборах, головуючим та секретарем зборів.

До протоколу додається список реєстрації учасників зборів, засвідчений їхніми підписами. Кожен аркуш зазначеного списку підписується головуючим та секретарем зборів і скріплюється печаткою сільської, селищної, міської ради.

Секретар зборів у дводенний строк після закінчення зборів подає протокол сільській, селищній, міській раді.

Після отримання протоколу зборів сільська, селищна, міська рада протягом місяця приймає рішення про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель. Це рішення та протокол зборів є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади та/або громадян на відповідні земельні ділянки.

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року.

У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним.

Суд перевіривши та з`ясувавши всі обставини справи та оцінивши усі наявні докази по справі, досліджені в судовому засіданні в їх сукупності встановив, що позивачем ОСОБА_1 не було дотримано порядку визначеного Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)», у зв`язку з чим позов є таким що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовуОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, с.Михайло-Лукашеве, вул.Космічна, 8, код ЄДРПОУ 25477986, про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 08.12.2021.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

08.12.2021