Рішення № 101727231, 08.12.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/3279/2021

Номер справи 243/11606/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» грудня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Корчма О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 – адвоката РАКИЦЬКОЇ Ірини Миколаївни до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності у порядку спадкування та зобов`язання здійснити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Ракицька І.М. звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності у порядку спадкування та зобов`язання здійснити певні дії, яка обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 .

Позивач після її смерті отримала свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 6892 від 17 жовтня 2020 року, видане приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С., спадкова справа № 87/2020.

Згідно до цього свідоцтва спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з суми недоотриманої пенсії у розмірі 63310,30 грн., яка належала спадкодавцеві, що підтверджується листом Бахмутсько-Лиманського об`єднаного УПФУ Донецької області від 28 вересня 2020 року за № 0574-05-8/12248, та є власністю позивача.

Однак, при отриманні грошей вказана сума була безпідставно зменшена до 57832,30 грн. Розмір недоплати при цьому складає 5478,00 грн.

Бахмутсько-Лиманське об`єднане УПФУ Донецької області відповіддю від 08 квітня 2021 року № 0574-02-8/12194 на запит адвоката повідомило, що сплата недоотриманої пенсії ОСОБА_3 у розмірі 57832,30 грн. провадилася з застосуванням трирічного строку з моменту звернення до Пенсійного фонду, тобто з 16 грудня 2017 року по 29 лютого 2020 року.

Зменшення суми неотриманої пенсії обґрунтоване ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_3 не отримувала пенсію протягом 2014-2020 років не з власної вини, а через бойові дії на території Донецької та Луганської областей, у зв`язку з чим органи Пенсійного фонду не здійснювали свої функції за місцем мешкання померлого.

Крім того, жодним нормативним актом не передбачено можливість обмежувати право власності на грошові кошти на момент виплати.

Просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на недоотриману у зв`язку зі смертю, пенсію ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 липня 2014 року по 15 грудня 2017 року у порядку спадкування за законом; зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити, у порядку спадкування, виплату ОСОБА_2 недоотриманої, у зв`язку зі смертю, пенсії

ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 липня 2014 року по 15 грудня 2017 року та недоплачену суму пенсії у розмірі 5478,00 грн.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 726,40 грн., та оплату правової допомоги адвоката Ракицької І.М. у розмірі 3000,00 грн.

Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Ракицька І.М., яка діє на підставі Ордеру серії ВВ № 1011148 від 30 березня 2021 року, в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у позовній заяві представник просив суд розглянути справу за їх відсутності (а.с.2 зворот).

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

07 грудня 2021 року надав до суду Відзив на позовну заяву, згідно якого вказав, що Головне управління з доводами ОСОБА_2 , викладеними у позовній заяві, не згодне з огляду на наступні обставини.

Позивач звернувся з заявою від 17 грудня 2020 року про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV - сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Згідно ч. 3 ст. 52 Закону № 1058 - у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Частиною 1 статті 46 Закону України № 1058 передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно абзацу 2 п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року № 1566/11846 (із змінами) (далі - Порядок № 22-1) - заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Отже, розмір недоотриманої пенсії розраховується з дня звернення спадкоємця із заявою та виплачується не більше ніж за три роки.

У разі неотримання пенсії померлим пенсіонером більше трьох років, недоотримана пенсія у зв`язку зі смертю виплачується відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1058. Розмір недоотриманої пенсії розраховується за період відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1058, де датою звернення за отриманням пенсії є день звернення спадкоємця з усіма необхідними документами.

Пунктом 2.26 Порядку 22-1 передбачено, для виплати недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

17 грудня 2020 року до управління звернулась ОСОБА_2 із заявою про виплату недотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 .

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України № 1058 обрахована та виплачена сума недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 склала 57832,30 грн, за період з 16 грудня 2017 року по 29 лютого 2020 року.

З огляду на вищезазначене, в управління немає законних підстав для обрахування та виплати недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 з моменту припинення її виплати з 01 березня 2016 року по 15 грудня 2017 року (включно).

Просить суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.42-43).

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Ракицької Ірини Миколаївни до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності у порядку спадкування та зобов`язання здійснити певні дії, підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

Зі Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 серпня 2020 року Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Зимогір`я Слов`яносербського району Луганської області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Зі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17 жовтня 2021 року, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С., вбачається, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії, що складає - 63 310 гривень 30 копійок, та належала померлій, ОСОБА_3 , на підставі листа Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28 вересня 2020 року за № 0574-05-8/12248 (а.с.6).

З Листа Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 08 квітня 2021 року вбачається, що згідно статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, та повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми у вищевказаний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Водночас, реалізація права, зокрема, на пенсійне забезпечення, осіб, які перебували на обліку в органах Пенсійного фонду України на тимчасово неконтрольованій території Донецької і Луганської областей, здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 08.06.2016 №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Зазначеними нормативно - правовими актами передбачено, що отримати пенсію на контрольованій українською владою території зазначені особи можуть за умови реєстрації їх як внутрішньо переміщених осіб. Переведення пенсійних виплат здійснюється у спрощеному порядку за матеріалами електронних пенсійних справ.

Вищезазначеними актами законодавства не визначено строки виплати пенсій внутрішньо переміщених осіб за минулий час. Такий порядок передбачений статтею 46 Закону № 1058, відповідно до якої за минулий час без обмеження будь - яким строком виплачуються нараховані

суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. В інших випадках нараховані суми виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Враховуючи зазначене, при нарахуванні недоотриманої пенсії за минулий час померлого пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб органи Пенсійного фонду України застосовують норми пункту 1 статті 46 Закону № 1058.

Оскільки, з заявою про виплату недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_3 , спадкоємиця звернулась до управління 17 грудня 2020 року, тому разовим дорученням від 19 березня 2021 року № 150 через поштове відділення 84511 була виплачена недоотримана пенсія згідно із частиною 1 статті 46 Закону №1058 за три роки до дня звернення за період з 16 грудня 2017 року по 29 лютого 2020 року в сумі 57832,30 грн.

Враховуючи вищезазначене, управлінням проведено виплату недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 в рамках діючого законодавства (а.с.9).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що спадковою масою є недоотримана пенсія, що залишилася після смерті матері позивача – ОСОБА_3 у розмірі 63 310,30 грн.

Сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи, що Разовим дорученням № 914190850927/150 від 19 березня 2021 року позивачу було виплачено недоотриману пенсію ОСОБА_3 у сумі 57 832,30 грн.

Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не визнається за позивачем право на недоотриману пенсію померлої матері – ОСОБА_3 у розмірі 5 478,00 грн. (63 310,30 грн. – 57 832,30 грн.).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частин першої та третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов`язки, суб`єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов`язки є нерозривно пов`язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.

Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, право на аліменти, пенсії та інші соціальні виплати, як на періодичні платежі, не входить до складу спадщини, оскільки мають на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у сімейних,

соціальних та трудових відносинах. Однак наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем і за умови відсутності членів його сім`ї, бажаючих їх отримати. В такому випадку належить застосовувати ст. 1227 ЦК України.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналізуючи наведені правові норми вбачається, що до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя з незалежних від нього причин.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону України № 1058-IV також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідач, на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Ракицької І.М. посилається на ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Згідно пп. 2.26 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається Свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, Свідоцтво про смерть, Свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, діючим законодавством, в залежності від моменту звернення, визначено два шляхи для отримання недоодержаної пенсії померлого пенсіонера, а саме: в межах шестимісячного строку з моменту смерті пенсіонера, у разі звернення членів сім`ї та зі спливом зазначеного строку спадкоємцями померлого пенсіонера.

Як зазначалось вище при оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, Свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набув всіх прав і обов`язків спадкоємця, а отже право власності якого він набув є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім`ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали

спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Суд відхиляє доводи відповідача, які ґрунтуються на частині першій статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, оскільки дана правова норма розповсюджується на пенсіонерів, які є власниками своїх особистих пенсій, тобто на тих, що не померли, та ніяким чином не стосується правовідносин щодо спадщини.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст. 16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, суд прийшов до переконання, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у виплаті успадкованої ним суми пенсії після смерті спадкодавця у розмірі 5 478,00 грн.

Крім того, зміст ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1227 ЦК України також узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд звертає увагу на те, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч. ч. 2 та 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без урахування норм ст. 46.

З огляду на викладене, та враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що загальна сума заборгованості за життя померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 складає 63 310,30 грн., та успадкована ОСОБА_2 як недоодержана пенсія - 63 310,30 грн. (а.с. 6), виплачена недоотримана пенсія – 57 832,30 грн., то невиплачена пенсія, яка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 складає 5 478,00 грн., яка повинна бути виплачена позивачу, як майно, яке увійшло до складу спадщини.

Виплатити в добровільному порядку зазначену заборгованість відповідач відмовляється, у зв`язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1). Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2).

Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (ч.1). Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч.2).

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності на недоотриману у зв`язку зі смертю пенсію ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 липня 2014 року по 15 грудня 2017 року у порядку спадкування за законом суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язки спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно до п.3.1 Постанови Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» «Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , на підставі чого отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, від 17 жовтня 2021 року, видане приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С., таким чином, приватним нотаріусом визнано за ОСОБА_2 право власності на недоотриману пенсію, яка залишилася після смерті матері, ОСОБА_3 у розмірі 63 310,30 грн.

Крім того, як вбачається з Довідки про розмір призначеної і фактично виплаченої пенсії ОСОБА_3 , за період з 01 липня 2014 року по 15 грудня 2017 року призначена сума пенсії становить 44 442,73 грн. За період з 01 липня 2014 року по 01 березня 2016 року пенсія ОСОБА_3 була виплачена. За період з 01 березня 2016 року по 15 грудня 2017 року сума пенсії до виплати становить 21 185,27 грн. (а.с.45).

Отже, за період з 01 липня 2014 року по 01 березня 2016 року пенсія ОСОБА_3 була виплачена, а за період з 01 березня 2016 року по 15 грудня 2017 року виплата пенсії була припинена.

У зв`язку із тим, що виплата пенсії ОСОБА_3 за період з 01 березня 2016 року по 15 грудня 2017 року була припинена, за життя вона не зверталася до органів Пенсійного фонду та не оскаржила рішення про припинення виплат, тому пенсія за даний період не ввійшла до складу спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

З огляду на викладене, з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5 478,00 грн. на користь позивача ОСОБА_2 з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є доведеними та підлягають задоволенню.

В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. п. 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1% відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року № 1082-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 726,40 грн. (а.с.18).

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , а саме про стягнення з відповідача недоотриманої пенсії померлої матері у розмірі 5 478,00 грн.

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 363,20 грн., що є пропорційним до задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК).

При цьому суд зобов`язаний врахувати: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК).

На підтвердження наданих юридичних послуг Ларіній О.І., її представник – адвокат Ракицька І.М., надала Ордер серії ВВ № 1018011 від 28 жовтня 2021 року (а.с.4), Договір про надання правової допомоги від 25 жовтня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Ракицькою І.М. (а.с.17), Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 717 від 18 вересня 2002 року, Довідку від 25 жовтня 2021 року, відповідно до якої від ОСОБА_2 адвокатом Ракицькою І.М. було отримано гонорар у розмірі 3000,00 грн. (а.с.13).

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення даних позовних вимог, тому за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн., що є пропорційним до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 – адвоката РАКИЦЬКОЇ Ірини Миколаївни до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності у порядку спадкування та зобов`язання здійснити певні дії – задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 40329345, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, будинок № 8, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, недоотриману за життя пенсію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5 478,00 грн. ( п`ять тисяч чотириста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 40329345, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, будинок № 8, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн. 00 коп. (одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 40329345, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, будинок № 8, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, судовий збір у розмірі 363,20 грн. (триста шістдесят три грн. 20 коп.).

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 08 грудня 2021 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова.