Ухвала суду № 101727106, 08.12.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/4107/19

Провадження № 1-кп/265/156/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді - Копилової Л.В.,

за участю секретаря - Куксенко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018050790001187 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого головою автогаражного кооперативу «Восток-авто-7», освіта вища, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше несудимого,

у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Крамчанінова А.І., Книш Т.Ю., Голінко І.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту, під час досудового розслідування встановлено, що на підставі протоколу загальних зборів від 02.02.2007 року створено автогаражний кооператив «Восток-авто-07», який 06.02.2007 року зареєстровано Новоазовською районною державною адміністрацією Донецької області та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 34273960.

Згідно з положеннями Статуту автогаражного кооперативу «Восток-авто-07» (далі - Кооператив), затвердженого рішенням загальних зборів 02.02.2007 року, Кооператив є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання фізичних осіб для спільного збереження автотранспортних засобів в гаражах, які є особистою власністю членів кооперативу. Завданнями кооперативу є створення умов для утримання і збереження в гаражах автомашин, мотоциклів та інших автотранспортних засобів, будівництво гаражів за рахунок коштів членів кооперативу на виділеній території кооперативу.

Згідно з п.п.1.10, 3.1 Статуту будівництво гаражів здійснюється силами і за рахунок власних коштів громадян - членів кооперативу на виділеній ділянці відведеної території кооперативу. Для цього кооператив має право отримувати у встановленому законодавством порядку в постійне користування або оренду земельні ділянки.

Згідно з протоколом загальних зборів від 02.02.2007 року головою автогаражного кооперативу «Восток-авто-07» обрано ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 6.15 Статуту ОСОБА_1 , як голова автогаражного кооперативу «Восток-авто-07» представляє кооператив у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними і фізичними особами, забезпечує господарську і фінансову діяльність кооперативу, вирішує всі питання діяльності Кооперативу за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів управління Кооперативу, приймає рішення про прийняття в члени кооперативу з подальшим узгодженням в Правлінні, про припинення членства в Кооперативі його членів з подальшим затвердженням загальними зборами, виконує інші дії, які не суперечать законодавству. Як голова Кооперативу ОСОБА_1 несе відповідальність за здійснення діяльності Кооперативу.

Діючи як голова Кооперативу, ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,6181 га за таких обставин.

Так, 09.11.2007 року між Новоазовською районною державною адміністрацією та автогаражним кооперативом «Восток-авто-07» в особі голови Кооперативу ОСОБА_1 строком на 49 років укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1423682200:04:000:0704 площею 0,50 га для будівництва і обслуговування гаражного кооперативу на території Виноградненської сільської ради за межами населенного пункту Новоазовського району. Договір зареєстровано в Новоазовському районному відділу ДРФ ДП «ЦГЗК» за № 040716400031.

09.11.2007 року між сторонами укладено акт приймання-передачі земельної ділянки, а також за участю ОСОБА_1 встановлено межі земельної ділянки, про що складено відповідний акт.

Відведена земельна ділянка кадастровий номер 1423682200:04:000:0704 межує із землями Виноградненської сільської ради Новоазовського району Донецької області, які згідно з Постановою Верховної Ради України від 20.05.2015 року № 457-VІІІ «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 32-VІІІ «Про зміни в адміністративно - територіальному устрої Донецької області, зміну і встановлення меж Волноваського, Новоазовського та Тельманівського районів Донецької області», а також рішенням Маріупольської міської ради від 05.06.2015 №6/48-5402 віднесено до земель Лівобережного (Орджонікідзевського) району міста Маріуполя.

На зазначеній земельній ділянці, а також земельній ділянці, що примикає з півдня та заходу до неї, проходить кабельна лінія електрозв`язку (інвентарний номер 93000534), що належить ПАТ «Укртелеком», в якій знаходяться кабелі електрозв`язку (інвентарні номери: 93007595; 93054727), навколо яких на відстані 2 метри з кожного боку згідно з положеннями ст.112 Земельного Кодексу України, ст.10 Закону України «Про телекомунікацію», п.2 Правил охорони ліній електрозв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 135 від 29.01.1996 встановлено охоронну зону, у межах якої забороняється без письмової згоди операторів телекомунікацій, а також присутності їх представника виконувати будівельні та земляні роботи, облаштовувати стоянки автотранспорту.

Достовірно знаючи про межі виділеної земельної ділянки, а також знаходження на земельній ділянці, яка розташована поряд із земельною ділянкою кадастровий номер 1423682200:04:000:0704 кабельних ліній електрозв`язку, тобто охоронних зон, ОСОБА_1 в період з 2007 року по листопад 2018 року (точна дата в ході розслідування не встановлена), діючи умисно, як голова кооперативу, всупереч положенням ст.ст. 125, 126, 168 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про охорону земель», без відповідного рішення органу, уповноваженого розпоряджатися земельною ділянкою, про надання її у власність або у користування (оренду), тобто відповідного розпорядження Новоазовської районної державної адміністрації, а після зміни меж міста Маріуполя - рішення Маріупольської міської ради, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,6181 га поблизу будинку АДРЕСА_2 , яка межує із земельною ділянкою кадастровий номер 1423682200:04:000:0704, на якій знаходилися охоронні зони ліній зв`язку, шляхом надання зазначеної земельної ділянки членам кооперативу для будівництва та обслуговування гаражів, що супроводжувалося зняттям поверхневого шару ґрунту, а також використовуючи упродовж зазначеного часу земельну ділянку для потреб кооперативу.

В ході огляду земельної ділянки 25.09.2018 року, а також обстеження і перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області 26.11.2018 року, встановлено, що земельна ділянка в межах населеного пункту м.Маріуполя на території Маріупольської міської ради Донецької області площею 0,6181 га комунальної форми власності без кадастрового номера, що межує із земельною ділянкою кадастровий номер 1423682200:04:000:0704, самовільно використовується для проведення будівельних робіт, що підтверджується наявністю на ній збудованих споруд нежитлового призначення, розплануванням території, пошкодженням поверхневого шару ґрунту шляхом його переміщення та накриттям шлаковою подушкою.

Внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,6181 га, у тому числі в межах охоронних зон трас кабельних ліній електрозв`язку, спричинено значну шкоду, яка більш ніж в 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і становить 163 456,42 грн., у тому числі 142 081,72 грн. внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а також 21 374,60 грн. внаслідок зняття ґрунтового покрову, законному власнику, а саме - територіальній громаді міста Маріуполя Донецької області.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.197-1 КК України як самовільне зайняття земельної ділянки, чим завдано значної шкоди її власнику, щодо земель в охоронних зонах.

При розгляді кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього на підставі ст.49 КК України в зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор Голінко І.І. заперечував проти заявленого клопотання обвинуваченого, посилаючись на продовження вчиненого ним злочину і по даний час.

ОСОБА_1 суть обвинувачення, а також підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності зрозумілі та він надав згоду на закриття кримінального провадження відносно нього з цієї підстави, заявивши суду відповідне клопотання.

Частиною 1 ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Стаття 49 КК України визначає строки звільнення особи від кримінальної відповідальності.

При цьому особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Злочин, передбачений частиною 2 ст.197-1 КК України карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Як встановлено судом при розгляді справи кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.197-1 КК України ОСОБА_1 вчинено в період з 2007 року по листопад 2018 року (точна дата в ході розслідування не встановлена).

Отже, станом на 08 грудня 2021 року минуло більше трьох років.

При цьому, суд враховує правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 164/479/20, відповідно до якої об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України полягає в самовільному зайнятті земельної ділянки.

Самовільне зайняття ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню всупереч встановленому порядку земельної ділянки. Остання належить іншій особі (фізичній чи юридичній) на праві власності чи інших законних підставах. Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею. Самовільне зайняття земельної ділянки з об`єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огорожуванні ділянки, знищенні і встановленні межових знаків та у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження дерев чи кущів, розміщення будівельних матеріалів, тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як власник чи законний користувач і при цьому порушує суб`єктивні інтереси учасників земельних правовідносин.

Отже, цей злочин є злочином з матеріальним складом, оскільки для встановлення об`єктивної сторони цього злочину слід встановити не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно небезпечних наслідків - спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.

Таким чином, злочин, передбачений ст. 197-1 КК України визнається закінченим з моменту самовільного зайняття ділянки і настання вказаних суспільно небезпечних наслідків.

З цих підстав доводи прокурора суд вважає необгрунтованими.

За наявності умов, передбачених ст.49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язком суду. В даному випадку суд приймає до уваги лише тяжкість вчиненого злочину, строк його вчинення та відсутність підстав для зупинення чи перерви перебігу давності.

Звільнення у зв`язку із закінченням строку давності є обов`язковим.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, приймаючи до уваги, що злочин ОСОБА_1 був вчинений в період з 2007 року по листопад 2018 року (точна дата в ході розслідування не встановлена), тобто з часу вчинення злочину минуло більше трьох років, ОСОБА_1 дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, про що заявив відповідне клопотання, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись п.1 ч.2 ст.284, 369 КПК України, ст.49 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018050790001187 від 26 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, закрити.

Речові докази - диск з відеоматеріалами огляду; ситуаційні плани створені за результатами огляду місця події від 25 вересня 2019 року; диск з відеоматеріалами обшуку проведеного 15 листопада 2018 року; документи вилучені в ході обшуку 15 листопада 2018 року; копії договору оренди землі; документи отримані від Маріупольської міської ради; документи з Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру; документи з виконкому ММР; документи з ПАТ «Укртелеком»; диск з відеоматеріалами відеофіксації обшуку від 27 березня 2019 року; документи вилучені з МКП Маріупольського БТІ; копія рішення ММР від 05 травня 2015 року; схему та диск з відеоматеріалами фіксування огляду місця події від 26 квітня 2019 року; копія господарської справи № 905/2676/16; копію договору на постачання електричної енергії № 11/3918, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ____