Рішення № 101726760, 08.12.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1963/21

Номер провадження № 2-а/220/48/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Черняєвої С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області рядового поліції Овсяніка Анатолія Володимировича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,

ВСТАНОВИВ:

10.11.2021 р. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора роти № 3 батальону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП, серії ЕАО № 4915761 від 17.10.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою інспектора роти № 3 батальону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Овсяніка А.В. серії ЕАО № 4915761 від 17.10.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП за то, що він проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 г ПДР. Доказом, що підтверджує дані обставини є постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4915761. Він відмовився отримувати зазначену постанову та просив її надіслати на адресу у м. Слов`янськ Донецької області. 26.10.2021 року у поштовому відділені він отримав постанову, у зв`язку з чим строк на оскарження постанови ним не пропущено.

Вважає, що вищевказана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне порушення ПДР, є незаконною, необґрунтованою та підгягає скасуванню, оскільки дійсно 17.10.2021 року, він керуючи автомобілем Hyndai Venue, рухався по Полтавському шосе в м. Харкові вперше, не знаючи місцевості, здійснив перетин на зелений миготливий сигнал світлофору, але коли знаходився на самому перехресті, засвітився жовтий сигнал світлофору, тому продовжив рух по перехрестю, оскільки це не суперечить положенням пункту 8.11 ПДР, і дозволено ПДР. Також ним, як водієм, було враховано дорожню обстановку, що свідчила про неможливість зупинення транспортного засобу у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування, тому ним було прийняте рішення про продовження руху далі, забезпечуючи при цьому безпеку дорожнього руху, що відповідає вимогам п. 8.11 ПДР України. Зазначені обставини ним повідомлялись інспектору поліції, але не були прийняті до уваги під час розгляду адміністративного правопорушення.

Крім того, інспектор поліції складав протокол про адміністративне правопорушення не на місті вчинення правопорушення, а за 3-5 кілометрів від місця вчинення (стаціонарний пункт знаходження інспекторів поліції), що є порушенням порядку складання постанови та не відповідає положеннями ч. 3 ст. 258 КУпАП. Фактично розгляд справи на дорозі, на місці вчинення адміністративного правопорушення взагалі не проводився, що унеможливлює виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування усіх обставин відповідної справи. Разом з тим, відповідач виніс постанову, без підготовки до розгляду справи та інспектором не були враховані надані ним пояснення щодо закінчення руху відповідно до правил дорожнього руху, чим було порушені вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП.

Крім того, постанова серії ЕАО № 4915761 від 17.10.2021 року не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Також в оскаржуваній постанові не зазначено та не обґрунтовано його пояснення.

Ухвалою суду від 11.11.2021 року адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.11.2021 р. провадження по справі відкрито, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, а також залучено до участі у справі в якості відповідача Департамент патрульної поліції.

Сторони в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи. Позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі. Відповідачі причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, враховуючи їх належне повідомлення про час та місце розгляду справи, на підставі наявних матеріалів справи, оскільки вони містять достатньо даних про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою інспектора роти № 3 батальону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області рядового поліції Овсяніка А.В. серії ЕАО № 4915761 від 17.10.2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно зазначеної постанови ОСОБА_1 17.10.2021 року о 14 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом по Полтавському шосе у м. Харків, на 154 км., проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ «Правил дорожнього руху».

Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п. 8.7.3 ґ «Правил дорожнього руху» сигнали світлофора мають значення, крім інших - жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.

Згідно ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Поліцейський, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

При дослідженні оскаржуваної постанови вбачається, що у графі «до постанови додаються» не зазначено жодного доказу. Отже, будь-яких доказів вини позивача у скоєнні правопорушення поліцейським не зібрано.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач посилається на те, що постанова винесена без належного підтвердження факту вчинення правопорушення та не на місці вчинення правопорушення, чим було порушено його право на захист.

Відеозапису, фотоматеріалів вчиненого правопорушення відповідачем суду не надано, у постанові не зазначено прилад яким здійснено фіксацію правопорушення. Отже, єдиним доказом скоєного правопорушення та обставин винесення відповідачем постанови і притягнення позивача до відповідальності є постанова про адміністративне правопорушення, яка й оскаржується позивачем, а тому її зміст не можна враховувати, як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Належна реалізація позивачем прав, встановлених ст. 268 КУпАП, у випадку надання ним пояснень до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мала можливість вплинути на прийняте інспектором поліції рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Так за змістом п. 8.7.3 «в» «Правил дорожнього руху» зелений миготливий сигнал світлофору дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух. А водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, що передбачене п. 8.11 ПДР.

Позивач заперечував проти порушення ним правил дорожнього руху, посилаючись на перетин перехрестя на зелений миготливий сигнал світлофору. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Доводи позивача в тій частині, що винесення оскаржуваної постанови не на місці вчинення правопорушення, тобто на перехресті, суперечить ч. 3 ст. 258 КУпАП, є безпідставними, оскільки «місце вчинення адміністративного правопорушення» необхідно розуміти адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачами не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку про наявність підстав для її скасування та закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Таким чином, в зв`язку з задоволенням позовних вимог судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 454,00 грн. підлягають до стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 74, 77, 139, 143, 252, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову інспектора роти № 3 батальону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області рядового поліції Овсяніка Анатолія Володимировича від 17.10.2021 року серії ЕАО № 4915761 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може також може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя О.М. Якішина