Рішення № 101726220, 08.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року справа № 580/8226/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

12.10.2021 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) податкового боргу на загальну суму 2443503,57грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб, що виник згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР): від 12.01.2021 №0147161303 в сумі 934094,74грн (з урахуванням сплати в сумі 3300,00грн), від 12.01.2021 №0147151303 в сумі 510,00грн, залишок несплаченої пені складає 273568,88грн; військового збору, що виник на підставі ППР від 12.01.2021 №0147171303 в сумі 76774,04грн (з урахуванням сплати в сумі 5296,92грн), залишок несплаченої пені складає 22278,24грн; податку на додану вартість, який виник на підставі ППР від 12.01.2021 №0147181303 в сумі 872396,00грн, залишок несплаченої пені складає 272478,59грн. У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання сформовано податкову вимогу від 28.07.2021 №0027585-1303-2301.

Ухвалою від 13.10.2021 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі, надав відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву та всіх письмових і електронних доказів.

Відповідач правом надати відзив не скористався.

Оскільки обґрунтовані клопотання від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідач згідно з даними ЄДРПОУ зареєстрований, як фізична особа-підприємець 24.03.2006. Перебуває на податковому обліку позивача.

Згідно з даними зворотнього боку облікових карток відповідач має непогашену недоїмку з:

єдиного податку з фізичних осіб, що виник згідно з ППР: від 12.01.2021 №0147161303 в сумі 934094,74грн (з урахуванням сплати в сумі 3300,00грн), від 12.01.2021 №0147151303 в сумі 510,00грн, прийнятих на підставі акту від 25.09.2018 №479/23-00-13-0214/2694216897 про результати документальної планової виїзної перевірки;

залишок несплаченої пені складає 273568,88грн;-

військового збору, що виник на підставі ППР від 12.01.2021 №0147171303 в сумі 76774,04грн (з урахуванням сплати в сумі 5296,92грн), прийнятого на підставі акту від 25.09.2018 №479/23-00-13-0214/2694216897 про результати документальної планової виїзної перевірки;

залишок несплаченої пені складає 22278,24грн;-

податку на додану вартість, який виник на підставі ППР від 12.01.2021 №0147181303 в сумі 872396,00грн, прийнятого на підставі акту від 25.09.2018 №479/23-00-13-0214/2694216897 про результати документальної планової виїзної перевірки;

залишок несплаченої пені складає 272478,59грн.

28.07.2021 позивач сформував відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №0027585-1303-2301 про сплату боргу в сумі 568325,71грн, яку направив відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення. Однак її повернено з довідкою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Оскільки вказана сума коштів не сплачена, позивач звернувся в суд позовом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п.14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 41.1 ст.41 ПК України контролюючі органи - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 ст.53 ПК України визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Суд врахував відсутність доказів оскарження відповідачем вказаних вище ППР та податкової вимоги або їх оплати. Факти їх надсилання відповідачу підтверджені повідомленнями про вручення поштової кореспонденції від позивача. Факт їх несплати підтверджені даними інтегрованих карток позивача в матеріалах справи. Отже, спірна сума коштів є податковим боргом відповідача.

На підставі п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, зазначена податкова вимога вважається врученою відповідачу та заявлена сума коштів є податковим боргом.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікових карток суд також встановив, що недоїмка відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривалася. Отже, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, позовні вимоги про стягнення податкового боргу відповідача в сумі 2443503,57грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Податок на додану вартість згідно з ст.9 ПК України належить до загальнодержавних податків.

Єдиний податок відповідно до ст.10 ПК України належить до місцевих податків.

Згідно з п.9.3. ст. 9 ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п.1-2 ч.2 ст.29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Отже, зарахування вказаних вище податків здійснюється до вказаних вище бюджетів.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1204873,62грн, на користь державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1144874,59грн та військового збору в розмірі 93755,36грн (загальна сума боргу - 2443503,57грн (два мільйони чотириста сорок три тисячі п`ятсот три гривні п`ятдесят сім копійок).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 08.12.2021.