Ухвала суду № 101726165, 07.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

07 грудня 2021 року Справа № 580/94/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2020 ОСОБА_1 (далі – заявник) подав у Черкаський окружний адміністративний суд заяву (далі – Заява) в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/94/21 та постановити ухвалу у порядку, передбаченому ст.249 КАС України.

Заява мотивована тим, що рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не виконане в повному обсязі в частині виплати позивачу донарахованої пенсії у вказаній сумі 150075,64 грн.

На підставі ч.5 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд вирішив здійснити розгляд заяви у порядку письмового провадження.

Розглянувши Заяву та оцінивши доводи, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні, з огляду на таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №580/94/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.12.2020 №ФР43553.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.12.2020 №ФР43553 відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб” та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 681,00 грн. (шістсот вісімдесят одна гривня 00 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.08.2021 №6032-5934/Р-03/8-2300/21 на виконання вищевказаного рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано суму доплати пенсії в розмірі 150075,64 грн., яка буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Не погоджуючись із цим, позивач звернувся в суд із заявою щодо визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду.

Для вирішення Заяви суд врахував, що вказане питання врегульовано нормами ст.383 КАС України.

Відповідно до ч.1 загаданої норми особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

На підставі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Конституційний Суд України у абз.3 резолютивної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №580/94/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.12.2020 №ФР43553 відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб” та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду

Суд врахував, що на виконання вказаного рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провело позивачу перерахунок пенсії та нарахувало суму доплати пенсії в розмірі 150075,64 грн., яка буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Таким чином, з огляду на правовий статус Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, як суб`єкта владних повноважень по відношенню до позивача, як громадянина України, який за наслідками судового захисту вправі очікувати на своєчасне та у повному обсязі поновлення порушених прав з боку державних органів, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч рішенню суду, яке набрало законної сили, допущена бездіяльність щодо виплати позивачу донарахованої суми пенсії, що суперечить статті 129-1 Конституції України.

Так, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, в Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

З огляду на зміст статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейський суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 цього рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

З огляду на вищевикладене є необґрунтованими, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань, як на підставу невиплати позивачу нарахованих сум пенсії.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень – відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Ч.1 ст.249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до ч.5 ст.249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Керуючись ст.ст.132-142, 252, 241-246, 255, 295, 371 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити повністю заяву ОСОБА_1 від 29.11.2021 (вх. від 29.11.2021 №47353/21) щодо визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №580/94/21 в частині виплати ОСОБА_1 донарахованої пенсії в розмірі 150075,64 грн.

Направити Пенсійному фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд.9, код ЄДРПОУ 00035323) окрему ухвалу для вчинення дій з повного виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №580/94/21.

Зобов`язати Пенсійний фонд України повідомити Черкаський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів протягом одного місяця після надходження даної ухвали.

2. Копію ухвали направити учасникам справи та Пенсійному фонду України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ