Рішення № 101725867, 08.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12364/21

РІШЕННЯ

іменем України

08 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 15 лютого 2021 року №Ф-1672-23.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він з 10.11.2006 зареєстрований як фізична особа-підприємець. При цьому з 31.07.2014 не здійснює підприємницьку діяльність, оскільки проходить військову службу у лавах Збройних Сил України. Вважає, що нарахування податків і зборів не здійснюється до закінчення особливого періоду або до прийняття рішення про демобілізацію.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.10.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 03.11.2021 клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено. Замінено відповідача по справі №560/12364/21 з Головного управління ДПС у Хмельницькій області (код 43142957, вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ВП 44070171, вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000).

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач з 10.11.2006 є зареєстрованою фізичною особою - підприємцем. Вказує, що Закон України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI) не містить норми щодо звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичних осіб-підприємців, прийнятих на військову службу за контрактом.

Також від Головного управління ДПС у Хмельницькій області до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду, оскільки оскаржувану вимогу він отримав 25.02.2021, а до суду звернувся лише 22.09.2021.

На думку суду, відсутні підстави для задоволення вказаної заяви, оскільки ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду письмової заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску з урахуванням вимог ст. 123 і ст. 161 КАС України.

На виконання вимог вказаної ухвали, позивач надав суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, зважаючи на що провадження у цій справі було відкрите, а тому в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що укладення контракту не змінює статусу осіб, які виконують обов`язки військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Позивач з 10.11.2006 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області.

Відповідно до довідки військової частини А 1056 від 15.08.2014 №127 рядовий ОСОБА_1 , з 31.07.2014 перебуває на мобілізації у військовій частині А 1056 м. Хмельницький.

Позивач починаючи з 21.10.2015 укладав контракти про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, копії яких присутні в матеріалах справи (останній контракт від 16.11.2020 укладений строком на 3 роки).

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області 15.02.2021 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1672-23 на суму 57122,51 грн та направлено її позивачу.

Позивач, вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом №2464-VI.

Відповідно до пунктів 2, 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з підпунктами 1, 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу"; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

2) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Положеннями пункту 2 статті 6 Закону №2464-VI встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок зокрема, та визначено інші обов`язки платника.

В силу норми пункту 3 частини 1 статті 14 Закону №2464-VI податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Аналогічно пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контроль за дотриманням законодавства з питань сплати єдиного внеску покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Поряд з цим, нормами частини 3 статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" визначено, що за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців. У разі непровадження ними підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким фізичним особам - підприємцям не здійснюється.

Законом України від 20.05.2014 №1275-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" (далі - Закон №1275-VII), який набрав чинності 08.06.2014, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI доповнено пунктом 9-2, відповідно до якого під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених пунктом 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа - підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв`язку з виконанням обов`язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію", та протягом усього особливого періоду".

Аналогічні норми містяться в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).

Зокрема, пунктом 7 розділу ІV Інструкції №449, в редакції, чинній на час винесення спірної вимоги, визначено, що протягом особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", платники, визначені підпунктами 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов`язків, якщо вони не є роботодавцями.

Зазначені платники звільняються від виконання обов`язків платника єдиного внеску, якщо вони не є роботодавцями, з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію).

При цьому, проаналізувавши зміст наведених положень Закону №2464-VI та Інструкції №449 Верховний Суд у своїй постанові від 30.10.2018 у справі №805/930/16-а висловив правову позицію про те, що ненадання позивачем заяви про звільнення від відповідальності за невиконання обов`язку щодо своєчасного перерахування єдиного внеску не є безумовною нормою, оскільки звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі №2464-VI, в силу його прямої дії та не потребує додаткового звернення.

Крім того, абзацами 7, 8 пункту 9-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI встановлено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" для платників єдиного внеску, визначених у статті 4 цього Закону, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов`язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 цього Закону.

Підставою для такого зупинення є копія військового квитка або копія документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, яка подається до податкових органів цим державним органом протягом десяти днів після її мобілізації.

Суд встановив, що позивач призваний на військову службу за мобілізацією.

У контексті з наведеним суд зважає на зміст частини 1 статті 19 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", якою визначено, що військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.

Таким чином, наведеними законодавчими нормами встановлено, що особи, які призиваються під час мобілізації, на особливий період, в тому числі, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, можуть виконувати обов`язки військової служби як з укладенням контракту так і без нього. Така правова ситуація як укладення контракту, не змінює статусу осіб, які виконують обов`язки військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

На підставі наведених правових норм та встановлених обставин суд вважає, що норми пункту 9-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI, які звільняють фізичних-осіб підприємців призваних в порядку мобілізації, на особливий період від сплати єдиного внеску на весь строк служби, поширюють свою дію і на позивача.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №260/117/19.

Одночасно суд враховує те, що в силу вимог пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та «Про військовий обов`язок і військову службу".

Таким чином, сплата єдиного внеску роботодавцем позивача за контрактом (Міністерство оброни України) виключає стягнення цього внеску за цей період з позивача як підприємця.

Наведене у свою чергу свідчить про те, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та такою, що слід скасувати.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не спростував, а позивач підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, наявні правові підстави для їх задоволення.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) 15 лютого 2021 року №Ф-1672-23.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя В.К. Блонський