Рішення № 101725146, 03.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3921/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.06.2021 р. № 213050014272 та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 15 червня 2021 року за № 213050014272;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви, а саме з 09 червня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідач неправомірно відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 р. № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон № 1788-XII) з дати подання заяви, оскільки на момент звернення позивачка досягла віку визначеного ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції станом на січень 2020 року, мала необхідний обсяг страхового стажу, як загального, так і пільгового. Позовні вимоги просить задовольнити.

За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що на момент звернення із заявою позивачка не досягла віку встановленого ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який є основним законом у таких спорах.

Розгляд справи здійснюється у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.09.2021 р. провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20.

02.12.2021 р. провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи, заяви по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на такі обставини.

09.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На момент звернення із заявою позивачці виповнилось 52 роки.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, а також відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, пенсійний орган зарахував до страхового стажу позивачки 38 років 9 місяців 6 днів, у тому числі 14 років 5 місяців 27 днів робота за Списком №2 за період з 05.10.2006 по 31.03.2021.

Вищенаведений стаж підтверджений записами трудової книжки позивачки, а саме, періоди роботи медичною сестрою централізованого стерилізаційного відділення з 24.11.1992 по 21.05.1997, сестрою медичною стаціонару (палатної) з 05.10.2006 по теперішній час в КНП "Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги".

Пільговою довідкою від 07.06.2021 № 127 КНП "Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги" підтверджена робота з повним робочим днем на посаді сестри медичної стаціонару (палатна) психіатричного відділення №5 з 05.10.2006 по теперішній час, що передбачено розділом XXIV Списку № 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461. Атестація робочого місця підтверджена наказами по установі від 09.07.2004 № 88, від 25.05.2009 № 87, від 05.05.2014 № 2-од, від 15.04.2019 № 13-од.

Однак, рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 15.06.2021 №213050014272 відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком за Списком № 2, у зв`язку із тим, що на момент звернення позивачка не досягла віку 54 роки, передбачених статтею 114 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 р. "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон 1058-ІV).

Про прийняте рішення позивачку повідомлено листом від 24.06.2021 року.

Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Розглядаючи цей спір по суті, суд керувався такими нормативно-правовими актами.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Разом із тим, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Виходячи із викладеного, Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що застосуванню підлягають відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 у Постанові від 03.11.2021 р.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, викладений у Постанові від 03.11.2021 р., на підставі ч. 3 ст. 291 КАС України.

З огляду на те, що на дату звернення із заявою позивачка досягла 52 років, з необхідних 50-ти, та мала необхідний стаж, як загальний, так і пільговий за Списком №2, відповідач протиправно відмовив їй у призначенні пенсії за віком на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку...

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 15 червня 2021 року за № 213050014272 та зобов`язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати подання заяви, а саме з 09 червня 2021 року.

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що Закон № 1058-IV є головним, і норми цього закону є пріоритетними, адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, необхідно зауважити, що Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше Закону № 1058-IV.

Судові витрати зі сплати судового збору розподілено на підставі ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 15.06.2021 року №213050014275, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 09.06.2021 року на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 112010201