Рішення № 101722420, 08.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2021 року Справа № 280/9160/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Заводського відділу у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Заводського відділу у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Заводського відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях);

- зобов`язати Заводський відділ у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області оформити та видати паспорт громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях) ОСОБА_1 без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, а саме: без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та будь-якого іншого цифрового ідентифікатора, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він звернувся до відповідача з заявою про обмін паспорта громадянина України у вигляді книжечки у зв`язку з його пошкодженням. Листом від 20.08.2021 відповідач відмовив позивачу у задоволенні відповідної заяви посилаючись на Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підвтерджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" , відповідно до якого оформлення і видача паспорта громадянина Україи здійснюється розпорядником ЄДДР у формі картки. На думку позивача, відповідач власною правовою позицією порушив його конституційні права на свободу світогляду, віросповідання та добровільне волевиявлення у питанні щодо обробки персональних даних, на ім`я, честь і гідність, здоров`я, навчання, працю та заробітну плату, розвиток особистості тощо, право на саме життя. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов повністю.

Ухвалою від 04.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 03.11.2021 адміністративний позов залишено без руху на підставі ч. 13 ст.171 КАС України.

19.11.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 22.11.2021 продовжено розгляд адміністративної справи № 280/9160/21 за позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Як вбачається із позовної заяви позивач звернувся до відповідача із заявою щодо заміни паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року у зв`язку з непридатністю для користування.

Листом від 20.08.2021 вих № 2311-1645/2311.1-21 відповідач надав позивачу на заяву відповідь, у якій повідомив , що у Заводського відділу відсутні правові підстави для обміну паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з непридатністю паспорта для подальшого користування та зазначено, що у разі звернення позивача з переліком документів, визначених Тимчасовим порядком № 456 від 06.06.2019, а саме: заявою; паспортом громадянина України; двома фотокартками розміром 3,5*4,5 із зображенням яке відповідає досягнутому віку; рішенням суду ; платіжним документом з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку з непридатністю для користування) або оригіналом документа про звільнення від його сплат, то відповідачем буде здійснено обмін позивачу паспорту громадянина України зразка 1994 року (а.с.11-12).

Не погоджуючись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача обміняти позивачу паспорт громадянина України у вигляді книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.02.1992 №2503-ХІІ, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України від 18 січня 2001 року № 2235-III "Про громадянство України" визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Законом України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Приписами частини 1 статті 13 Закону № 5492-VI визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.

Частиною першою статті 16 Закону № 5492-VI встановлено, що оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

Приписами частини сьомої статті 19 Закону № 5492-VI унормовано, що уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

За приписами частин 1, 2, 4, 5, 6 статті 14 Закону 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації.

Обмін і видача паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі паспортної книжечки) регламентується пунктом 16 Положення про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ) обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Відповідно до пункту 3 Положення про паспорт 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 13 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Пунктом 17 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35x45 мм.

Частиною 4 пункту 3 Постанови № 302 передбачено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Розділом IV Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.06. 2019 № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 № 620/33591, (далі - Порядок № 456) обмін паспорта здійснюється в разі: зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження; установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.

Для обміну паспорта заявник подає: заяву; рішення суду; паспорт, що підлягає обміну; дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

З огляду на викладене, суд констатує, що чинним законодавством передбачена можливість отримання паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.

Правова позиція щодо наявності права громадян на отримання паспорта у формі книжечки викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року № 806/3265/17 та є обов`язковою для урахування судами при розгляді аналогічних спорів.

Водночас, особа, яка звертається із заявою про обмін паспорта громадянина України в обов`язковому порядку повинна додавати до своєї заяви перелік документів визначений Порядком № 456.

Відповідно до п. 71 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Порядок № 302), працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29, 32-34 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.

Так, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства (п. 24. Порядку № 302).

Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу (п. 27 Порядку № 302).

Зі змісту п. 72 Порядку № 302 слідує, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт.

При цьому, оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України, паспорта, що підлягає обміну, документів, що підтверджують сплату адміністративного збору) повертаються заявнику після оформлення заяви-анкети (п. 29 Порядку № 302).

Отже реалізація волевиявлення особи на отримання або обмін паспорта, незалежно від його форми, здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із необхідними для цього документами, зокрема, й для паспорта зразка 1994 року.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивачем не надані необхідні документи для здійснення обміну паспорта.

Таке подання заяви не відповідає формі, встановленій законодавством та не може вважатися заявою в розумінні Положення № 2503-ХІІ та Порядку № 302.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 року у справі № 2340/2876/18, від 25.07.2019 у справі № 807/85/18, від 07.08.2019 року у справі № 520/11053/18, від 28.04. 2020 у справі № 200/2694/19-а.

Суд також звертає увагу, що даний спір не може розглядатись в контексті зразкової справи № 806/3265/17 (Пз/9901/18) з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17 визначено, що ознаками цієї типової справи є:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Також вказано, що висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.

Водночас під час розгляду справи встановлено, що відповідачем свої дії мотивовані недодержанням позивачем приписів Порядку № 456 стосовно переліку наданих для обміну паспорта документів. Крім того, предмет спору не пов`язаний з відмовою в обміні у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, а тому ця адміністративна справа не може вважатись типовою до зразкової справи № 806/3265/17.

Натомість, зі змісту листа відповідача від 20.08.2021 № 2311-1645/2311.1-21 судом встановлено, що відповідач лише інформував позивача щодо порядку здійснення обміну паспорта у формі книжечки та зазначив перелік необхідних документів, відмови у здійсненні обміну у зв`язку з ненаданням позивачем згоди на обробку персональних даних вказаний лист не містить.

З огляду на те, що позивач звернувся за обміном паспорта не у спосіб, встановлений Положенням № 2503-ХІІ та не подав усіх необхідних документів, передбачених у зазначених вище нормативно-правових актах, які регламентують порядок обміну паспорта громадянина України, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог та відсутність порушеного права зі сторони відповідача.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовної заяви розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Заводського відділу у місті Запоріжжя Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69106, м. Запоріжжя, вул. Посадочна, буд. 3 А, код ЄДРПОУ 37834773) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова