Рішення № 101721772, 08.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 р. Справа№200/10773/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Аляб`єва І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами загального позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсії №3 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 25.07.2021 та прийняти рішення з врахуванням доданих до неї довідок від 03.04.2020 №02/18-271, №02/18-271/1, №02/18-278-280 та особової картки Т-2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійний орган безпідставно відмовлено позивачу в зарахуванні до страхового стажу окремий період його роботи, чим порушено права та законні інтереси позивача.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення УПФУ діяло правомірно та в межах повноважень. Зазначив, що під час розрахунку стажу при призначенні пенсії не зараховано до страхового стажу період роботи з 22.07.1986 по 10.05.1993 у зв`язку з тим, що в трудовій книжці містяться виправлення. Крім того, архівні довідки Адміністрації міста Тореза від 03.04.2020 №02/18-271, №02/18-271/1, №02/18-278-280 та особова картка Т-2 не прийняті до уваги, оскільки видані організацією, яка розташована на тимчасово окупованій території України.

Ухвалою суду від 16.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.10.2021.

04.10.2021 розгляд справи відкладено на 01.11.2021.

Ухвалою суду від 01.11.21 продовжено на 30 днів строк підготовчого провадження, розгляд справи відкладено на 30.11.2021.

Ухвалою суду від 30.11.2021 закрито підготовче провадження у спарві, розгляд справи по суті призначено на 06.12.2021.

До судового засідання позивач (представник позивача) та представник відповідача не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

У зв`язку з цим суд, керуючись статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серія № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28.01.2019 призначено пенсію ОСОБА_1 на підставі п.4 статті 115 Закону №1058. Тим же рішення вирішено не враховувати період роботи позивача з 22.07.1986 по 10.05.1993, так як не надано довідок про стаж./а.с.11/

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.08.2020 повідомлено ОСОБА_1 , що підчас розгляду трудової книжки управлінням виявлено, що в записі про період роботи з 22.07.1986 по 10.10.2005 на Торезькому шахто прохідному управлінню по бурінню стволів в даті наказу про прийом є виправлення.

25.07.2021 ОСОБА_1 звернувся через веб-портал до Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії, до заяви, зокрема, додано довідки від 03.04.2020 №02/18-271, №02/18-271/1, №02/18-278-280 та особова картка Т-2.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивача, за результатом розгляду ухвалило рішення від 29.07.2021, яким відмовило в перерахунку пенсії на підставі довідок від 03.04.2020 №02/18-271, №02/18-271/1, №02/18-278-280 та особова картка Т-2, оскільки довідки видані адміністрацією м.Тореза Донецької народної республіки, тобто територією, яка тимчасово не підконтрольна українській владі./а.с.33/

Архівними довідками Адміністрації міста Тореза від 03.04.2020 №02/18-278, 02/18-279, 02/18-280 підтверджено, що у періоди з липня 1986 року по червень 2000 року ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася заробітна плата. /а.с.24-26/

Відповідно до архівної довідки Адміністрації міста Тореза від 03.04.2020 №02/18-217 та №02/18-217/1 підтверджено, період роботи Діденка на Торезькому шахтопрохідницьке управлінню з буріння стволів та свердловин», а саме:/а.с. 27-28/

- наказом від 21.07.1986 №84/к ОСОБА_1 прийнято з 22.07.1986 гірником установки з буріння стволів шахт з повним перерізом 3 розряду;

- наказом від 30.06.1987 №78/к гірнику з буріння стволів шахт 3 розряду ОСОБА_1 з 01.07.1987 присвоєно 4 розряд помічника машиніста бурової установки з буріння стволів шахт з повним перерізом;

- наказом від 11.05.1993 переведено ОСОБА_1 на посаду майстра гірничопрохідницької дільниці з 11.05.1993;

- наказом від 10.10.2005 №102/к ОСОБА_1 звільнено з посади гірничого майстра.

Довідкою Державної холдингової компанії «Спецшахтобуріння» Дочірнього підприємства Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління» від 26.12.2013 №84,85 підтверджено, що з 22.07.1986 позивача прийнято на посаду установки з буріння стволів шахт з повним перерізом 3 розряду; з 01.07.1987 присвоєно 4 розряд помічника машиніста бурової установки з буріння стволів шахт з повним перерізом; з 11.05.1993 по 10.10.2005 ОСОБА_1 переведено на посаду майстра гірничопрохідницької дільниці./а.с.34-35/

Особова картка Т-2 ОСОБА_1 №51 підтверджує, що у період з 22.07.1986 по 11.05.1993 позивач працював на ДХК «Спецшахтобуріння» Дочірнього підприємства ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління»./а.с.29-30/

Не погодившись з діями відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону №1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 цього Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Щодо не врахування довідок від 03.04.2020 №02/18-271, №02/18-271/1, №02/18-278-280 та особової картки Т-2 оскільки довідки видані адміністрацією м.Тореза Донецької народної республіки, тобто територією, яка тимчасово не підконтрольна українській владі суд зазначає наступне.

Наведений висновок відповідача, суд вважає помилковим з огляду на наступне.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Так, відповідно абзацу 3 статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Разом з цим, слід зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення

У зв`язку з цим, суд вважає, що неврахування наданих позивачем довідок є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Необхідність застосування наведених загальних принципів («Намібійські винятки») у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного суду від 04 березня 2020 року у справі №235/2008/17, від 08 квітня 2020 року у справі №242/1568/17.

Суд також звертає увагу на те, що трудовий стаж за спірний період, позивач набув у період, коли населений пункт, на території якого підприємство здійснювало свою діяльність, перебувало під контролем української влади.

Те, що відповідач через проведення АТО позбавлене можливості провести перевірку достовірності наданої інформації, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неврахування спірних довідок для здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 року у справі № 711/10426/16-а, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, оскільки вказана обставина не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення, що відповідає правозастосовній практиці в частині застосування так званих "намібійських винятків" Міжнародного суду ООН.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Виходячи з наведеного адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. відповідно до квитанції від 01.09.2021.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл.Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсії №3 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.07.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл.Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про перерахунок пенсії від 25.07.2021 з врахуванням даних викладених в довідках від 03.04.2020 №02/18-271, №02/18-271/1, №02/18-278-280 та особової картки Т-2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл.Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 гривень.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 08 грудня 2021 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв