Ухвала суду № 101721468, 08.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 грудня 2021 року Справа № 160/18248/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №4" Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , в якій з урахуванням уточненого позову, позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення Лікарсько-консультативної комісії при Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради, викладеного у формі висновку від 17.03.2021 №43 щодо невідповідності стану ОСОБА_2 критеріям для встановлення категорії «дитина з інвалідністю підгрупи А»;

- скасувати рішення Лікарсько-консультативної комісії при Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради, оформлене висновком від 17.03.2021 №43 щодо невідповідності стану ОСОБА_2 критеріям для встановлення категорії «дитина з інвалідністю підгрупи А»;

- зобов`язати Лікарсько-консультативну комісію Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради провести повторне засідання з розгляду питання встановлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорії «дитина з інвалідністю підгрупи А» віком до 18 років;

- зобов`язати Лікарсько-консультативну комісію Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради встановити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» віком до 18 років;

- зобов`язати Лікарсько-консультативну комісію Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради визначити часом настання інвалідності підгрупи А у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , день надходження до комісії документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 №917 «Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям», з 10 травня 2018 року;

- стягнути з Лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі ОСОБА_1 , його законного представника, 50000,00 (п`ятдесят тисяч) грн. у якості відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року позовну заяву було залишено без руху, та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання: уточненого позову, в якому вказати належного відповідача - суб`єкта владних повноважень до якого звернуті позовні вимоги позивача, з наданням копії позовної заяви для відповідача.

Засобами поштового зв`язку до суду на виконання вимог ухвали від 11.10.2021 року про залишення позовної заяви без руху, від позивача надійшов уточнений позов, в якому позивач, зокрема, зазначає, що оскаржуване рішення Лікарсько-консультативної комісії при Комунальному некомерційному підприємстві Центр первинної медико-санітарної допомоги №4 Криворізької міської ради, викладене у формі висновку від 17.03.2021 №43 щодо невідповідності стану ОСОБА_2 критеріям для встановлення категорії дитина з інвалідністю підгрупи А вона отримала особисто, але дату не пам`ятає, тому вважає датою, коли вона дізналася про порушення своїх прав та інтересів - це дата складання оскаржуваного рішення, а саме - 17.03.2021 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що до суду позивач звернулася 05.10.2021 року, а в уточненому позові вказує, що про порушення її прав та інтересів вважати дата складання оскаржуваного рішення, тобто, 17.03.2021 року.

Отже, враховуючи вимоги ч.2 ст.122 КАС України, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який сплинув 17.09.2021 року.

До суду позивач не подає заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

З вищенаведених норм вбачається, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Таким чином, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позивачу подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, та надати належні письмові докази в обґрунтування такої заяви.

Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Зі змісту наведених норм слідує, що процесуальний строк встановлений судом може бути продовженим з ініціативи суду.

Статтею 119 КАС України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне з метою надання позивачу часу для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, продовжити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху.

Частиною 6 ст.121 КАС України передбачено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Керуючись статтями 118, 119, 121-123, 159-161, 169, 171, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви залишеної без руху у адміністративній справі №160/18248/21 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Лікарсько-консультативної комісії Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №4" Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії даної ухвали про продовження процесуального строку, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, та надати належні письмові докази в обґрунтування такої заяви.

Копію ухвали направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко