Ухвала суду № 101721447, 08.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 грудня 2021 року Справа № 160/24396/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 року №0003844608 та №0003854608, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 18.04.2019 року №0003844608 та №0003854608.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX від 15 грудня 2020 року установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, звертаючись до суду з майновими вимогами на загальну суму 29590171,50 грн. (9653875,50 грн.+19936296,00 грн.), позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 22700,00 грн., тобто не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, в порушення ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позову позивач подав письмове клопотання, в якому просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви, до ухвалення судового рішення за результатом розгляду такої позовної заяви.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що фінансове становище ПрАТ «ДТРЗ», у якому працює 913 працівників, вкрай важке. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 року у справі №160/12146/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 року, було частково задоволено позовні вимоги СМУ ДПС по роботі з ВПП та стягнуто з ПрАТ «ДТРЗ» суму податкового боргу у розмірі 9307008,37 грн. Тобто, наразі ПрАТ «ДТРЗ» зазнає скрутного матеріального становища, що об`єктивно унеможливлює сплату значної суми судового збору за подання позовної заяви до суду.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону №3674-VI, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону №3674-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Стаття 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд зазначає, що на підтвердження неможливості сплати судового збору позивачем подано в якості доказів лише копію рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 року по адміністративній справі №160/12146/19. Письмових доказів відсутності грошових коштів на рахунках позивача, або накладення на них арешту - відсутні. Отже, суд робить висновок щодо відсутності доказів вкрай тяжкого матеріального становища позивача.

Невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ “Креуз проти Польщі” (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Враховуючи викладене, суд вважає наявність рішення суду не дає право позивачу на відстрочення сплати судового збору.

Суд також звертає увагу, що письмових доказів щодо можливості сплатити судовий збір станом на день ухвалення судового рішення, позивач також до суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на зазначене, суд не вбачає виключних підстав для визнання наведених позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставин відстрочення поважними, позивачем не надано до суду належних та допустимих письмових доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави наведені в клопотанні не можуть бути визнані поважними, у зв`язку із чим клопотання задоволенню не підлягає.

Разом з тим, згідно з п.9 ч.1 ст.4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Судом встановлено, що у позові позивач зазначає відповідачем - Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, але, суд зауважує, що Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393) та Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) є окремими суб`єктами владних повноважень, тому виходячи зі змісту позовних вимог, саме Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків є належним відповідачем за даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позивачу подати до суду уточнений позов із зазначенням належного відповідача - суб`єкта владних повноважень, до якого мають бути звернуті позовні вимоги позивача.

Також, ч.1 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що в порушення ч.1 ст.161 КАС України, позивачем не подано до суду копій доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст. 169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.

Частиною 1 ст.169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позов, який містить вимоги майнового характеру у розмірі 22700,00 грн., за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 132, 133, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" щодо відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 року №0003844608 та №0003854608 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:

- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов майнового характеру у розмірі 22700,00 грн.;

- уточненого позову із зазначенням належного відповідача - суб`єкта владних повноважень, до якого мають бути звернуті позовні вимоги позивача, з наданням копії позову для відповідача;

- копій доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених ст.294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко