Рішення № 101721093, 09.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року Справа № 160/15478/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року, період строкової військової служби з 02.11.1984р. по 18.11.1986 р., період навчання за професією «гірника підземного» з 09.08.2004 р. по 06.09.2004 р. та період навчання за професією «Стовбуровий підземний» з 15.07.2008 р. по 29.07.2008 р. до пільгового стажу роботи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий період з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року з часу виникнення права, а саме з 14.07.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи позивача час навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» по професії «Гірник підземний» з 09.08.2004р. по 06.09.2004р. та час навчання за професією «Стовбуровий підземний» з 15.07.2008 р. по 29.07.2008 р. з часу виникнення права, а саме з 14.07.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи період проходження строкової військової служби з 02.11.1984 р. по 18.11.1986 р. з часу виникнення права, а саме з 14.07.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 14.07.2021 року йому призначено пенсію за віком, пенсійним органом було враховано загальний страховий стаж, який становить - 27 років, з них пільговий стаж роботи - 4 роки, проте відповідачем не зараховані наступні періоди: проходження військової служби в особливий період з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року, розрахований без урахування періоду безпосередньої участі в АТО; період строкової військової служби з 02.11.1984 р. по 18.11.1986 р.; період навчання на курсах за професією «Гірник підземний» з 15.07.2008 р. по 29.07.2008 р. та за професією «Стовбуровий підземний» з 15.07.2008 р. по 29.07.2008 р. Вказану бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною з огляду на те, що при наявності записів в трудовій книжці та враховуючи, що період безпосередньої участі в антитерористичній операції зараховується до страхового та пільгового стажу один місяць служби за три, а також військова служба, оскільки період проходження строкової військової служби зазначений в трудовій книжці, як і період навчання в учбово-курсовому комбінаті, що додатково підтверджено довідками.

Ухвалою суду від 08.09.2021 року вказану справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі, згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що періоди визначені позивачем у позовних вимогах не враховані при призначенні пенсії, оскільки не підтверджені належним чином, зокрема: час проходження військової служби в особливий період з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року не врахований через те, що довідка надана позивачем на підтвердження вказаного періоду не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року. Довідка на підтвердження стажу повинна містити запис про те, що «зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці», також зазначений період служби, згідно даних форми РС-право (стаж для розрахунку права) період проходження військової служби при частковій мобілізації з 29.07.2015 року по 27.05.2017 року, в тому числі період безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року, зараховано позивачу до загального трудового стажу; період навчання позивача за професією «гірника підземного» з 09.08.2004 р. по 06.09.2004 р. та період навчання за професією «Стовбуровий підземний» з 15.07.2008 р. по 29.07.2008 р. також не підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, оскільки відповідно до довідок від 10.02.2021 року №208, 209, виданих «Учбово-курсовим комбінатом ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», позивач у період з 09.08.2004 року по 01.10.2004 року проходив навчання за кваліфікацією «Гірник підземний» з відривом від виробництва та у період з 15.07.2008 року по 14.08.2008 року проходив навчання за кваліфікацією «Стовбурний підземний» також з відривом від виробництва, що суперечить вимогам ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», також згідно пільгової довідки від 08.07.2021 року №541, виданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське», позивач працював під час навчання у підземних умовах повний робочий день в період з 02.08.2004 року по 08.08.2004 року, з 07.09.2004 року по 29.09.2004 року, з 30.07.2008 року по 12.08.2008 року. Зазначені періоди зараховані до пільгового стажу за списком №1. Період проходження строкової військової служби з 02.11.1984 року по 18.11.1986 року не зарахований до страхового стажу, оскільки до заяви про призначення пенсії від 09.07.2021 року позивачем не додано документів, які обов`язково повинні надаватися, згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року. Таким чином згідно форми РС-право (стаж для розрахунку права) страховий стаж позивача складає 31 рік 6 місяців 9 днів, в тому числі додаткові 4 роки за роботу у важких і шкідливих умовах праці за Списком №1.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 , копія якого наявна в матеріалах справи.

У трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 28.11.1983р. наявна наступна інформація, зорема:

- з 02.11.1984 року по 18.11.1986 року проходження строкової військової служби;

- з 02.08.2004 року прийнятий на ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (шахта «Західно-Донбаська») учнем гірника підземного з повним робочим днем у шахті на підставі розпорядження №76к від 30.07.2004р., а 15.10.2004 року переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем у шахті, на підставі розпорядження №119к від 15.10.2004 року;

- з 30.07.2008 року переведений на посаду учня стовбурового підземного на період виробничої практики з повним робочим днем у шахті, на підставі розпорядження №112вк від 30.07.2008 року.

Додатково на підтвердження спірних періодів в матеріалах справи містяться довідки, зокрема:

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів в ній №541 від 08.07.2021 року, виданою ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» Виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління Тернівське», з якої вбачається, що позивач в період з 09.08.2004 року по 06.09.2004 року направлений на курси по професії «Гірник підземний» з відривом від виробництва, згідно розпорядження №951к від 10.08.2004 року; за період з 15.07.2008 року по 29.07.2008 року направлений на курси по професії «Стовбуровий підземний» з відривом від виробництва, на підставі розпорядження №103вк від 15.07.2008 року;

- довідка №208 від 10.02.2021 року, що видана філією «Учбово-курсовий комбінат «ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що в період з 09.08.2004 року по 01.10.2004 року (протокол №18 від 01.10.2004 року) позивач проходив навчання в учбовому пункті шахти «Західно-Донбаська» (підрозділ «Учбово-курсового комбінату» Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля»), з відривом від виробництва;

- довідка №209 від 10.02.2021 року, що видана філією «Учбово-курсовий комбінат «ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що в період з 15.07.2008 року (розпорядження директора «Учбово-курсового комбінату» структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля» №118 від 16.07.2008 року «Про зарахування на курси») по 14.08.2008 року (протокол №58 від 14.08.2008 року) позивач проходив навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» структурного підрозділу ВАТ «Павлоградвугілля», з відривом від виробництва;

- довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №1516 від 27.05.2017 року, що видана Військовою частиною В5509 Міністерства оборони України, на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що позивач в період з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції;

- довідка №3/48 від 06.06.2017 року, що видана Павлоградським ОМВК Дніпропетровської області, на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що позивач був призваний Павлоградським ОМВК на військову службу у Збройні Сили України при частковій мобілізації на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 р. №15/2015 «Про часткову мобілізацію», 29.07.2015 року та звільнений в запас 27.05.2017 року на підставі Указу Президента України від 26.09.2016 року №411/2016.

Позивач з 14.07.2021р. перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком у відповідності до вимог ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Загальний страховий стаж позивача складає 27 років 06 місяців та 09 днів, пільговий стаж по Списку №1 складає 4 роки, що підтверджено розрахунку стажу Форма РС-право, копія якого міститься в матеріалах справи.

З неврахованим відповідачем стажем позивач не погодився, що й стало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.

За приписами статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права, свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав, свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою ст. 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог абз.6 ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» , встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 6 Порядку №637 передбачено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ. Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).

Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пунктах 3, 6 та 8 Порядку № 637.

Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду строкової військової служби з 02.11.1984 р. по 18.11.1986 р. суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, зокрема копією трудової книжки НОМЕР_2 від 28.11.1983 року позивач у період з 02.11.1984 року по 18.11.1986 року проходив строкову військову службу.

В якості підстави для відмови у зарахуванні вищезазначеного періоду строкової військової служби позивача відповідачем у відзиві зазначено, що вказаний період не зарахований до страхового стажу, оскільки до заяви про призначення пенсії від 09.07.2021 року позивачем не додано документів, які обов`язково повинні надаватися, згідно вимог п.6 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року.

Суд критично ставиться до зазначеної позиції відповідача, з оголяду на наступне.

Як вже зазначалося судом, що статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Таким чином, враховуючи, що трудова книжка позивача містить записи про проходження ним строкової військової служби з 02.11.1984 р. по 18.11.1986 р., то даний період повинен бути зарахований до страхового стажу позивача.

Щодо незарахування до пільгового стажу роботи позивача періоду навчання в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» по професії «Гірник підземний» з 09.08.2004р. по 06.09.2004р. та періоду навчання за професією «Стовбуровий підземний» з 15.07.2008 р. по 29.07.2008 р., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту», система професійної (професійно-технічної) освіти складається з закладів професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту» передбачено, що заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту», до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: До закладів професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема, належить: навчально-курсовий комбінат.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у професійно-технічному закладі зараховується до трудового стажу учня, у тому числі в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як встановлено судом позивач в період з 09.08.2004 року по 06.09.2004 року, навчався в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» по професії «Гірник підземний», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 28.11.1983 року та копіями довідок №541 від 08.07.2021 року, №208 від 10.02.2021 року та розпорядженням №951к від 10.08.2004 року. Також в період з 15.07.2008 року по 29.07.2008 року проходив навчання у вищевказаному навчальному закладі, за професією «Стовбуровий підземний», що підтверджується копіями довідок №541 від 08.07.2021 року, №209 від 10.02.2021 року та розпорядженням №103-о/к від 15.07.2008 року. На підставі здобутої спеціальності позивач працював на роботах, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах, у зв`язку із чим, суд вважає помилковими твердження відповідача, про невідповідність вимогам ст. 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту».

З огляду на приписи статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту», періоди навчання позивача в «Учбово-курсовому комбінаті» ДХК «Павлоградвугілля» за професією «Гірник підземний» з 09.08.2004р. по 06.09.2004р. та за професією «Стовбуровий підземний» з 15.07.2008 р. по 29.07.2008 р. мають бути включені до пільгового стажу ОСОБА_1 .

Щодо незарахування до страхового стажу роботи ОСОБА_1 строку проходження військової служби в особливий період з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року, суд зазначає наступне.

Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.

При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

З системного аналізу норм чинного законодавства вбачається, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.

Вказана правова позиція узгоджуються з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу при частковій мобілізації з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року та з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року, що підтверджується копією довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №1516 від 27.05.2017 року та копією довідки №3/48 від 06.06.2017 року, які містяться в матеріалах справи, а отже, зазначені періоди повинні зараховуватись до страхового та пільгового стажу позивача.

Пунктом 6 Порядку №637 передбачено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ. Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).

При цьому, періоди участі в антитерористичній операції з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року та з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року мають зарахуватись до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три.

Відповідачем, вказані періоди не зараховані до страхового та пільгового стажу позивача і до спеціального пільгового стажу із розрахунку місяць служби за три, що свідчить про порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вимог наведених норм законодавства.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, які є чинними на час виникнення спірних відносин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що період проходження військової служби під час мобілізації, який був врахований до пільгового стажу роботи позивача на провідних професіях, дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 та має бути зарахований як один місяць служби за три під час проходження військової служби в особливий період в кратному обчисленні.

Відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" №44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" №71916/01, №71917/01 та №10260/02).

Також суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу при призначенні пенсії, спірні періоди, а саме період проходження військової служби в особливий період з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року, період строкової військової служби з 02.11.1984р. по 18.11.1986 р., період навчання за професією «гірника підземного» з 09.08.2004 р. по 06.09.2004 р. та період навчання за професією «Стовбуровий підземний» з 15.07.2008 р. по 29.07.2008 р. до пільгового стажу роботи, з дати призначення пенсії - 14.07.2021 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з врахуванням висновків суду у вказаній справі.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року, період строкової військової служби з 02.11.1984р. по 18.11.1986 р., період навчання за професією «гірника підземного» з 09.08.2004 р. по 06.09.2004 р. та період навчання за професією «Стовбуровий підземний» з 15.07.2008 р. по 29.07.2008 р. до пільгового стажу роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу при призначенні пенсії, спірні періоди, а саме період проходження військової служби в особливий період з 26.09.2015 року по 14.12.2015 року, з 15.12.2015 року по 01.04.2016 року, період строкової військової служби з 02.11.1984р. по 18.11.1986 р., зарахувати до пільгового стажу по Списку №1 період навчання за професією «гірника підземного» з 09.08.2004 р. по 06.09.2004 р. та період навчання за професією «Стовбуровий підземний» з 15.07.2008 р. по 29.07.2008 р. до пільгового стажу роботи, з дати призначення пенсії - 14.07.2021 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з врахуванням висновків суду у вказаній справі.

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова