
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/9032/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Володимир-Волинський міськрайонний відділ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.03.2021 № Ф-7103-13 у розмірі 21 529,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.08.2021 позивач дізналася про наявність боргу зі сплати ЄСВ згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.03.2021 № Ф-7103-13, відповідно до якої позивачу нараховано недоїмку зі сплати внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 21 529,26 грн., штраф в сумі 4 982,88 грн., пеню в сумі 16 546,74 грн., всього 21 529,26 грн.
Вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) позивач вважає протиправною з тих підстав, що має в наявності оригінал квитанції про сплату 27 12.2019 року ЄСВ на суму 19 700 грн., яку вона сплатила на підставі попередніх вимог.
Ухвалою судді від 31 серпня 2021 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву від 07.09.2021 представник відповідача з даним позовом не погоджується та вважає його безпідставним, оскільки позивачу, як особі, яка перебувала на обліку як фізична особа-підприємець з 25.07.2007 по 01.04.2019 року, згідно інтегрованої картки платника податків нараховано єдиний соціальний внесок за наступні періоди:
1. Станом на 31.12.2013 рік сума заборгованості становила 176,94 грн. 17.10.2013 сплачено 1195 грн.
2. Станом на 31.12.2014 рік сума заборгованості становила 1184,93 грн. 20.01.2014 року сплачено 1218,67 грн. 23.04.2014 року сплачено 1267,95 грн. 25.04.2014 року сплачено 177,91 грн. 30.04.2014 року сплачено 2664,53 грн. 31.05.2014 року сплачено 2664,53 грн. 30.06.2014 року сплачено 2664,53 грн. 31.07.2014 року сплачено 1350грн. 31.07.2014 року сплачено 4014,53 грн. 31.08.2014 року сплачено 4014,53 грн. 30.09.2014 року сплачено 4014,53 грн. 31.10.2014 року сплачено 4014,53 грн.
3. Станом на 31.12.2015 рік сума заборгованості становила 4658,36 грн. 19.01.2015 року сплачено 700 грн. 20.01.2015 року сплачено 1300 грн. 30.04.2015 року сплачено 2000 грн. 31.05.2015 року сплачено 2000 грн. 30.06.2015 року сплачено 2000 грн. 31.07.2015 року сплачено 2000 грн. 31.08.2015 року сплачено 2000 грн. 30.09.2015 року сплачено 2000 грн. 31.10.2015 року сплачено 2000 грн. 31.11.2015 року сплачено 2000 грн.
4. Станом на 31.12.2016 рік сума заборгованості становила 6092,87 грн.
5. Станом на 31.12.2017 рік сума заборгованості становила 5989,87 грн. 19.07.2017 року сплачено 1100 грн. 31.07.2017 року сплачено 1100 грн. 31.08.2017 року сплачено 1100 грн. 30.09.2017 року сплачено 1100 грн. 19.10.2017 року сплачено 1115 грн. 31.10.2017 року сплачено 2215 грн.
6. Станом на 31.12.2018 рік сума заборгованості становила 16529,41 грн.
7. Станом на 31.12.2019 рік заборгованості немає. 31.05.2019 року сплачено 3000 грн. 30.06.2019 року сплачено 3000 грн. 10.07.2019 року сплачено 1000 грн. 31.12.2019 року сплачено 22700 грн.
7. Станом на 31.12.2021 рік сума заборгованості становила 21012,23 грн. 03.09.2021 року сплачено 517,39 грн.
Враховуючи вищевикладене, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи суд встановив наступне.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 перебувала на обліку як фізична особа-підприємець, яка здійснює підприємницьку діяльність, дата реєстрації з 25.07.2007 року, номер запису: 21960000000002689.
01.04.2019 року позивач припинила підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, номер запису: 21960060003002689.
26.03.2021 Головним управлінням ДПС у Волинській області року сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-7103-13 в сумі 21529,62 грн. Докази направлення та вручення відсутні.
04.08.2021 позивач дізналася про наявність боргу зі сплати ЄСВ.
Вважаючи оскаржувану вимогу протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон № 2464-VI).
Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 14 Закону № 2464-VI на органи доходів і зборів покладено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.
Фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI є платниками єдиного внеску.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Водночас, важливою умовою для нарахування та сплати єдиного внеску у цьому випадку є наявність діючого статусу фізичної особи-підприємця.
Судом встановлено, що позивач була зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності з 25.07.2007 та здійснювала підприємницьку діяльність до 01.04.2019.
Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
З 01.01.2017 діє правило, відповідно до якого у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Відповідно до Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій це положення має таку редакцію: У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
За визначенням, наведеним у пункті 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з частиною другою статті 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Абзацом 1 частини четвертої цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску передбачений розділом VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 № 449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953) (далі - Інструкція № 449).
Так, відповідно до пунктів 2-4 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Як вбачається з інтегрованої картки платника податків борг по сплаті єдиного соціального внеску виник внаслідок несплати грошового зобов`язання згідно Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ № 0046130415 від 23.12.2020 (штраф: 4 982,88 грн.; пеня: 16 546,74 грн.).
Відповідно до ч. 7 розділу VIІ Інструкції № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа податкового органу.
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках.
Перший примірник рішення, одночасно з розрахунком такого рішення, протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику в порядку, встановленому для надсилання вимог, чи вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Другий примірник залишається в податковому органі. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень про застосування фінансових санкцій за формою згідно з додатком 19 до цієї Інструкції.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення.
Контролюючим органом не надано копії вказаного рішення про застосування штрафних санкцій щодо позивача, доказів надіслання та отримання вказаного документа.
Відповідно до пунктів 2-3 ч. 2 розділу VIІ Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).
Для платників, фізичних осіб-підприємців, таким періодом є календарний квартал.
За донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від податкового органу або в якому він подав звітність, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у порядку та розмірах, визначених в абзацах першому та другому цього підпункту.
Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу: визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, у яких вони виявлені; визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи; здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.
До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного цим підпунктом.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.
Згідно ч. 6 розділу VIІ Інструкції № 449 за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки податкових органів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 2 цього розділу, банкам нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожен день прострочення їх перерахування (зарахування).
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем списання з рахунку платника відповідних коштів (внесення відповідного платежу готівкою), до дня його фактичного перерахування (зарахування) банками на рахунки податкових органів або на єдиний рахунок з дотриманням строків, передбачених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
З матеріалів справи вбачається, що згідно зворотнього боку облікової картки платника податків, станом на 31.12.2019 заборгованості по сплаті ЄСВ не зазначено (а.с. 79).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.04.2019 року припинила підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, номер запису: 21960060003002689 та згідно інтегрованої картки платника ЄСВ, станом на 31.12.2019 заборгованості немає, однак станом на 31.12.2021 контролюючим органом визначено суму заборгованості в розмірі 21 012,23 грн.
Крім того, суд зазначає, що згідно 911.2 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскаржувана вимога була сформована відповідачем без дотримання вимог чинного законодавства, а наведені позивачем доводи дають підстави для її скасування.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908,00 грн., сплачений квитанцією від 20 серпня 2021 року.
Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 26.03.2021 № Ф-7103-13 у розмірі 21 529,26 грн..
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (44500; Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4; код ЄДРПОУ 39400859).
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Володимир-Волинський міськрайонний відділ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (44700; Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 35; код ЄДРПОУ 35041810).
Суддя С.Ф. Костюкевич
Судове рішення № 101721059, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 07.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/9032/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: