Рішення № 101720215, 29.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 листопада 2021 р. Справа № 120/11069/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

представників позивача: Грушко Ж.В., Ручка О.А.

представників відповідача: Савелова М.М., Обревко Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Агро+Плодінвест"

до: Управління Держпраці у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агро+Плодінвест" (далі - ПП, позивач) звернулось в суд з позовною завою до Управління Держпраці у Вінницькій області (далі - відповідач), в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову від 25.08.2021 №ВН 4438/479/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства та зайнятість населення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що за результатами інспекційного відвідування позивача Управлінням Держпраці у Вінницькій області винесено постанову від 25.08.2021 №ВН 4438/479/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 3060000 грн. Разом з тим, позивач не погоджується з спірним рішенням суб`єкта владних повноважень та вказує про численні порушення як на етапі початку проведення інспекційного відвідування так і під час його проведення, зокрема щодо порушень виявлених під час інспекційного відвідування та невідповідності висновків, зазначених в акті фактичним обставинам справи, порушення принципів здійснення державного нагляду (контролю) визначених в законі.

Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 14.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 05.10.2021.

16.09.2021 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

Крім того, 16.09.2021 до суду подано заяву про зміну предмета позову, в якій представник позивача, обґрунтовуючи протиправність наказу від 09.07.2021 №777-о про проведення позапланового заходу державного контролю інспекційного відвідування ПП "Агро+Плодінвест" просив його скасувати та визнати протиправною і скасувати постанову від 25.08.2021 №ВН 4438/479/АВ/ТД-ФС.

Ухвалою від 16.09.2021 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі №120/11069/21-а.

16.09.2021 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 22.09.2021 судом забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення дії виконавчого документу - постанови від 25.08.2021 №ВН 4438/479/АВ/ТД-ФС, до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №120/11069/21-а.

28.09.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечує щодо задоволення позову ПП "Агро+Плодінвест" та вказує про наступне.

Зокрема посилаючись на норми ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", КЗпП України, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №823, представник вказує, що суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок призначення заходу державного нагляду має право захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу - інспекторів праці до перевірки. Якщо ж допуск відбувся, надалі предметом розгляду є лише суть виявлених порушень законодавства про працю, що встановлена під час заходу.

У результаті заходу державного контролю складено вимога про надання документів № ВН 4438/479/ПД від 12.07.2021, акт № ВН 4438/479/АВ від 23.07.2021, припис про усунення виявлених порушень № ВН 4439/479/470/АП/П від 23.07.2021, попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ВН 4439/479/АВ/П/П145 від 23.07.2021.

Так, у акті № ВН 4438/479/АВ від 23.07.2021 зафіксовані наступні порушення законодавства про працю, а саме: ч. 1 ст.21 КЗпП, ч.3 ст.24 КЗпП ПКМУ №413 - допущено до роботи без повідомлення ДФС про прийнятих працівників: ст. 253 КЗпП працівникам до укладення трудового договору не забезпечено право на соціальне страхування.

12.07.2021 о 08 год. 30 хв. відповідно до п.п 6 п.10 Порядку, зафіксовано засобами відео фіксації, що на території ПП "Агро+Плодінвест" перебували 55 осіб чоловічої та жіночої статі, які виконували роботу по збору ягоди малини. На прохання інспектора праці 34 особи ідентифікували себе та надали усні пояснення.

Окрім того, директором Черепановим Є.В. надано договори підряду стосовно не ідентифікованих осіб.

Представник відповідача, зауважуючи на специфіці роботи підприємства позивача вказав, що під час перевірки встановлено, що мав місце допуск 51 працівника до роботи без укладання трудового договору та без здійснення повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу.

У відносинах між 51 працівниками та ПП "Агро+Плодінвест" фактично присутній предмет трудової угоди - врегулювання самого процесу праці працівника по виконанню трудової функції в діяльності підприємства (виконання певної робот за конкретною кваліфікацією, професією, посадою), що аргументується: ознаками фактичного існування трудових відносин та позицією яка зазначена у п.7 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів».

У зв`язку з наведеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

01.10.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача спростовує аргументи відповідача, які наведені у відзиві та вказує про наступне.

Зокрема щодо підстав проведення заходу державного контролю, зазначив, що вичерпний перелік підстав для проведення позапланових заходів державного контролю визначений у статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". При цьому частина 2 вказаної статті містить заборону на проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею.

Зазначив, що згідно з направленням на проведення заходу державного контролю №359/04-03 від 09.07.2021 встановлено, що підставою для перевірки є п.п.3 п.5 Порядку затвердженого постановою КМУ №823, тобто "рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах, 2, 4-7 цього пункту".

Однак, вказана підстава не передбачена статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" як підстава для проведення позапланового заходу державного контролю.

Серед іншого, представник позивача зауважив, що враховуючи ті обставини, що інспекційне відвідування інспекторами відповідача фактично було розпочато до належного ознайомлення об`єкта відвідування із підставою для проведення перевірки та наданням копії відповідного направлення, таким чином позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на захист від безпідставного здійснення контролю щодо себе на початковому етапі.

В цьому контексті звернув увагу суду на позицію ВС висловлену у постанові від 19.09.2018 справа №804/2956/17.

Разом з тим, у відзиві відповідачем допущено викладення суперечливих між собою суджень в частині виявлення 55 неоформлених осіб, при тому, що в постанові про накладення штрафу вказано про 51 особу. Крім того, у відзиві відповідачем не наведено жодних аргументів щодо неправильного проведення інспектором підрахунку кількості людей, які знаходились на території підприємства та збирали малину.

Таким чином, під час інспекційного відвідування інспекторами відповідача не було отримано належних, достатніх та достовірних доказів, які без будь-якого сумніву підтверджували б, що люди, відомості про яких не були встановлені під час інспекційного відвідування, 12 липня 2021 року, у зазначений час дійсно знаходились в с. Стрільчинці, на території позивача та збирали малину.

Ухвалою від 05.10.2021 позовну заяву ПП "Агро+Плодінвест" залишено без руху. Підготовче засідання відкладено на 20.10.2021.

06.10.2021 на виконання вимог ухвали від 05.10.2021 представником позивача подано до суду квитанцію про сплату судового збору.

У підготовчому засіданні 20.10.2021 ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову.

Крім того, 20.10.2021 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 02.11.2021.

В судовому засіданні 02.11.2021 судом допитано в якості свідка ОСОБА_1 , інспектора Управління Держпраці у Вінницькій області, який безпосередньо брав участь у здійсненні інспекційного відвідування ПП "Агро+Плодінвест". Свідок пояснив суду порядок і обставини за яких проводилась перевірка. На запитання представників позивача свідок не зміг дати точну відповідь щодо кількості осіб, які були задіяні у збиранні ягід (малини) під час проведення перевірки. Крім того, свідок зауважив, що не пред`являв направлення керівнику ПП, оскільки Порядок №823 не зобов`язує інспектора пред`являти посвідчення, якщо це може зашкодити заходу інспекційного відвідування. Щодо того, чи здійснювався запис про проведення перевірки до відповідного журналу, свідок пояснив, що такий журнал на ПП "Агро+Плодінвест" йому ніхто не надавав.

02.11.2021 ухвалою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання розгляд справи відкладено на 10.11.2021.

10.11.2021 судове засідання відкладено на 15.11.2021.

15.11.2021 судове засідання відкладено на 29.11.2021.

29.11.2021 в судовому засіданні представники позивача надали пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, заяви про зміну предмета позову, просили задовольнити позовну заяву ПП "Агро+Плодінвест" у повному обсязі.

Представники відповідача заперечили щодо задоволення позовних вимог ПП "Агро+Плодінвест" з підстав наведених у відзиві, просили відмовити у задоволенні заявленого позову. Зокрема, наголосили суду, що Управління Держпраці у Вінницькій області діяло в межах наданих повноважень та у спосіб визначений законом. При цьому звернули увагу, що навіть за умови неточності щодо кількості встановлених осіб під час перевірки підприємства, на переконання відповідача, мало місце залучення до виконання трудової функції достатньо великої кількості осіб без укладення трудових договорів та не оформлення осіб у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи покази допитаного свідка, дослідивши матеріали адміністративної справи та письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Управлінням Держпраці у Вінницькій області на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 та з урахуванням норм ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007, не врегульованих зазначеним Порядком та на підставі статті на інформаційному порталі "Вінниця.info", видано наказ від 09.07.2021 №777-О про проведення позапланового заходу із здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування ПП "Агро+Плодінвест" з 12.07.2021 по 23.07.2021 ( том 1 а.с. 188 -189).

Як підстава видання наказу зазначено статтю на інформаційному порталі "Вінниця.info".

Інспекторами праці відповідно до виданого направлення від 09.07.2021 №359/04-03 було проведено інспекційне відвідування ПП "Агро+Плодінвест" в частині неналежного оформлення трудових відносин, результати якого оформлено актом від 23.07.2021 №ВН/4438/479/АВ.

Крім того, 12.07.2021 інспектором праці винесено вимогу про надання документів ВН4438/479/АВ/ПД.

У акті від 23.07.2021 №ВН/4438/479/АВ вказано, що в ході інспекційного відвідування 12.07.2021 встановлено, що 12.07.2021 о 8 год. 30 хв. на території ПП перебувало 55 осіб, на прохання інспекторів праці ідентифікували себе 34 особи, 19 осіб, які збирали урожай відмовились себе ідентифікувати, проте директором підприємства надано договори підряду на вказаних 19 осіб. Разом з тим, згідно висновків акту, перевіряючими встановлено, що підприємством допущено 51 до роботи особу без укладання трудового договору та без повідомлення територіальних органів ДПС про прийняття працівника на роботу, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_18 .

Крім того, 23.07.2021 відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ВН4438/479/АВ/П та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №4438/479/АВ/П/П від 23.07.2021.

30.07.2021 суб`єктом господарювання подано до відповідача зауваження до акта від 23.07.2021 №ВН/4438/479/АВ.

03.08.2021 відповідачем у зв`язку з неповерненням примірника акта перевірки від 23.07.2021 з підписом керівника ПП "Агро+Плодінвест" до Управління, складено акт про відмову від підпису №ВН/4438/479/АВ/П/ВП.

03.08.2021 відповідач направив на адресу позивача акт про відмову від підпису від 03.08.2021 №ВН/4438/479/АВ/П/ВП та відповідь на зауваження до акта від 23.07.2021.

Листом від 13.08.2021 №4220/04-04 Управління Держпраці у Вінницькій області повідомило позивача про розгляд справи про накладення штрафу відносно підприємства позивача у 45-ти денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою особою відповідних документів.

25.08.2021 заступник начальника ГУ Держпраці у Вінницькій області, розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта складеного за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці, виніс постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятості населення №ВН 4438/479/АВ/ТД-ФС, якою за порушення вимог ч. 1 ст. ст. 21 КЗпП, ч. 4 ст. 24 КЗпП, Постанови КМУ від 17.06.2015 №413 на ПП "Агро+Плодінвест" накладено штраф у розмірі 3060000 гривень.

Зокрема у постанові вказано, що підприємство допустило до роботи в своїх інтересах 51 особу, а саме працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_52 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_18 до оформлення з ними зі сторони ПП "Агро+Плодінвест" трудових договорів та подання повідомлення до ДПС про прийняття працівників на роботу.

Вважаючи наказ про призначення перевірки підприємства позивача та постанову, винесену за наслідками проведеної перевірки, протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зважає на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Як визначено частиною 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (далі за - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Так, процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", врегульована Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823, чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пункт 5 Порядку № 823).

В той же час, суд враховує, що в межах цього спору позивачем оскаржується наказ від 09.07.2021 №777-о, відтак, слід надати оцінку останньому щодо наявності підстав для проведення позапланового інспекційного відвідування ПП "Агро+Плодінвест".

Першочергово, зважаючи на аргументи відповідача щодо неможливості оскарження вказаного наказ у позивачем, суд зважає на правовий висновок , що міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, відповідно до якого «…незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Цей висновок, сформульований судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду під час розгляду податкової справи, але має загальний характер і є застосовним до справи, що розглядається.

Так, нормами ЗУ № 877-V, зокрема ст. 1 визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

В свою чергу, Порядок №823 не містить розмежування щодо підстав проведення планових та позапланових заходів державного контролю.

Разом з тим, статтею 6 ЗУ № 877-V визначено вичерпний перелік підстав для проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Так, згідно з частиною 1 статті 6 ЗУ № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною другою статті 6 ЗУ № 877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Так, судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Вінницькій області на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 та з урахуванням норм ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007, не врегульованих зазначеним Порядком та на підставі статті на інформаційному порталі "Вінниця.info", видано наказ від 09.07.2021 №777-О про проведення позапланового заходу із здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування ПП "Агро+Плодінвест" з 12.07.2021 по 23.07.2021. Як підстава видання наказу зазначено статтю на інформаційному порталі "Вінниця.info".

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, підставою для призначення позапланової перевірки підприємства позивача стало доручення Прем`єр -міністра України в рамках кампанії «Виходь на світло» щодо виявлення недобросовісних роботодавців, які використовують найману працю без її оформлення та стаття на інформаційному порталі "Вінниця.info".

Разом з тим, суд зауважує, що відповідачем в підтвердження наявності підстав для призначення позапланової перевірки не надано жодного належного та допустимого доказу що наявності підстав для призначення та проведення позапланової перевірки ПП "Агро+Плодінвест", передбачених ст. 6 ЗУ № 877-V.

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу від 09.07.2021 №777-О .

Щодо тверджень позивача про порушення процедури проведення перевірки та оформлення її результатів, суд зауважує про таке.

Відповідно до п. 8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Згідно з п. 10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Таким чином, з урахуванням наведених вимог Порядку №823, суд відхиляє доводи позивача щодо початку проведення перевірки без пред`явлення службових посвідчень інспекторів та надання копії відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування, з рахуванням п. 10 Порядку.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що згідно з п. 13 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою.

Відповідно пунктів 16, 17 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Згідно із пунктом 18 вказаного Порядку №823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

За приписами пункту 23 Порядку №823, у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зауважує, що доводи позивача щодо порушення процедури складення акту інспекційного відвідування, а саме складення акту 23.07.2021, а не 12.07.2021, спростовано вищенаведеним нормами Порядку №823, оскільки вказаний Порядок №823 визначає, що акт складається в останній день інспекційного відвідування.

Судом встановлено, що акт інспекційного відвідування та припис надіслані на адресу позивача у день складання такого акту та припису (23.07.2021).

Окрім того, безпідставними слід визнати міркування позивача стосовно позбавлення його права надати зауваження до припису від 23.07.2021, адже, як встановлено судом, органом держпраці надіслано акт інспекційного відвідування та припис у строк, визначений Порядком №823.

Щодо позиції представника позивача, щодо позбавлення права останнього на оскарження припису, суд зауважує, що в межах цього позову припис від 23.07.2021 №ВН/4438/479/АВ/П не є предметом оскарження, відтак доводам позивача в цій частині судом не надається оцінка.

Щодо посилань позивача на неповідомлення його про час та місце розгляду справи про накладення штрафу, суд зауважує таке.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2 - 7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (надалі - Порядок № 509).

Відповідно до положень пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту).

Згідно з пунктом 3 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Положеннями пункту 4 цього Порядку регламентовано, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Якщо відсутні підстави для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.

Таким чином, доводи позивача щодо неповідомлення керівника товариства про розгляд справи та про прийняте рішення спростовуються наведеними вище приписами, оскільки Порядком №509 не передбачено розгляд такої справи з повідомленням об`єкта відвідування.

Водночас, Порядком №509 визначено, що відповідній особі направляється лист про те, що матеріали, які є підставою для притягнення до відповідальності, надійшли до уповноваженої особи. Судом встановлено, що таке повідомлення надсилалося позивачу 13.08.2021, що підтверджується самим повідомленням та ксерокопією конверту, в якому воно надіслано.

Відтак, доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури проведення інспекційного відвідування та прийняття оскаржуваної постанови є безпідставними.

Надаючи правову оцінку постанові від 25.08.2021 №ВН4438/479/АВ-ТД-ФС про накладення штрафу на позивача в сумі 3060000 грн., суд враховує наступне.

Як вбачається з оскаржуваної постанови 25.08.2021 №ВН4438/479/АВ-ТД-ФС, на позивача накладено штраф за порушення норм частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 № 413, а саме працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зокрема зазначено, що підприємство допустило до роботи в своїх інтересах 51 особу, а саме працівників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_52 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_18 до оформлення з ними зі сторони "Агро+Плодінвест" трудових договорів та подання повідомлення до ДПС про прийняття працівників на роботу.

Відносно зазначених Управлінням Держпраці у Вінницькій області порушень вимог Кодексу законів про працю України, суд зауважує наступне.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Стаття 24 Кодексу законів про працю України визначає, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 Кодексу законів про працю України).

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 820/1432/17, від 13.06.2019 року у справі № 815/954/18, від 04.09.2019 року у справі № 480/4515/18 та від 26.09.2019 року у справі № 0440/5828/18.

У той же час, взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому, сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З огляду на викладене, такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, та у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Водночас, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Оскільки Цивільним кодексом України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, не може бути безумовною підставою для визнання правовідносин трудовими той факт, що укладений між сторонами договір не відповідає всім суттєвим умовам будь-якого договору. При визначенні законності укладеного договору (можливості віднесення до цивільного-правового договору) значення має не його найменування, а зміст угоди, яка повинна відповідати волевиявленню сторін, що в свою чергу повинно досліджуватись судом.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 25.08.2021 №ВН4438/479/АВ-ТД-ФС прийнята відповідачем за допущення позивачем до виконання робіт 51 працівника без укладення трудового договору, чим, на думку відповідача, порушено вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Так, основою висновків Управління Держпраці у Вінницькій області, які містяться в акті інспекційного відвідування, приписі та постанові про накладення штрафу, слугують аргументи про те, що працівники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_52 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_18 допущенні до роботи без укладання трудового договору.

Надаючи оцінку зазначеним обставинами справи, зокрема, можливому факту використання позивачем праці без оформлення трудових відносин, суд звертає увагу на наступне.

У період з 31.08.2016 по даний час позивач здійснює свою підприємницьку діяльність.

При цьому видами економічної діяльності позивача, серед іншого визначено: 01.27 Вирощування культур для виробництва напоїв (основний), 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.15 Вирощування тютюну, 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, 01.21 Вирощування винограду, 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників, 01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур, 01.29 Вирощування інших багаторічних культур.

Як вказує позивач діяльність ПП "Агро+Плодінвест" носить сезонний характер, при цьому на об`єкті перевірки, розташованому в с. Стрільчинці Вінницького району Вінницької області, знаходяться поля ягоди малини. З метою забезпечення збору врожаю ягід в обмежені строки ПП "Агро+Плодінвест" до виконання послуг щодо збору врожаю залучено фізичних осіб, уклавши при цьому цивільно-правові договори підряду.

Вказані договори укладені з: ОСОБА_35 , ОСОБА_19 , ОСОБА_39 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_25 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_27 , ОСОБА_18 , ОСОБА_30 , ОСОБА_2 , ОСОБА_43 , ОСОБА_28 , ОСОБА_32 , ОСОБА_23 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_36 , ОСОБА_22 , ОСОБА_53 , ОСОБА_13 , ОСОБА_33 , ОСОБА_29 , ОСОБА_11 , ОСОБА_40 , ОСОБА_54 , ОСОБА_42 , ОСОБА_55 , ОСОБА_52 , ОСОБА_17 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_48 , ОСОБА_26 , ОСОБА_58 , ОСОБА_15 , ОСОБА_59 , ОСОБА_37 , ОСОБА_34 , ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та надавались управлінню до винесення спірної постанови.

При цьому основними аргументами позивача у цій справі є те, що у день проведення інспекційного відвідування підприємства позивача, особи які перебували на території ПП "Агро+Плодінвест" збирали малину для власних потреб, оскільки відповідно до наказу директора ПП ОСОБА_60 від 09.07.2021 №01-01/129 був організований безкоштовний збір малини 12.07.2021.

Крім того, згідно з цим наказом вирішено розмістити оголошення про збір ягід на дошках оголошень навколишніх сіл, забезпечити громадян безкоштовною тарою для збору ягід, забезпечити безкоштовний транспорт для громадян навколишніх сіл.

Тобто, позивач стверджує, що під час інспекційного відвідування громадяни, які перебували на території підприємства збирали малину для власних потреб, що не заборонено законом. При цьому, це були як і особи з яким ПП "Агро+Плодінвест" мало укладені цивільно-правові договори так і інші люди, які побачили оголошення в місцях їх розміщення.

В свою чергу, з досліджених у судовому засіданні відео доказів, судом встановлено, що дійсно, частина громадян, які збирали ягоди малини та зафіксовані інспекторами на відео, пояснювали, що збирають малину для власних потреб.

Однак, докази надані позивачем у формі наказу директора ПП ОСОБА_60 від 09.07.2021 №01-01/129, копії оголошення про збір малини 12.07.2021, суд оцінює критично та не приймає останні до уваги, як такі, що є недостатніми в розумінні ст.76 КАС України. Крім того, вказані докази не надавались відповідачу та ці обставини (щодо благодійної акції зі збору малини 12.07.2021) йому не повідомлялись як під час проведення перевірки так до винесення спірного рішення.

Разом з тим, надаючи оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень на предмет відповідності останнього вимогам частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вказує про наступне.

В спірному рішенні визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспекторами встановлено 51 особу, яка перебувала на території підприємства та допущена до роботи без укладення трудових договорів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_52 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_18 .

При цьому, як вказано представником відповідача у порівняльній таблиці, наданій для дослідження судом (том 2 а.с.184-185), на відеозаписах інспекційного відвідування наявні 43 особи, з них 2 особи чоловічої статті виявлені під час ремонту автобуса, 1 особа ( ОСОБА_61 ) працює в ТОВ "Агро Арда". Такі особи, як ОСОБА_21 , ОСОБА_32 , ОСОБА_43 , ОСОБА_42 встановлені за результатами співставлення копії паспорта, доданого до договору підряду, ОСОБА_52 є неповнолітнім.

Представник відповідача під час судового розгляду справи зазначила, що водій і охоронець, виявлені під час проведення інспекційного відвідування помилково включені до постанови від 25.08.2021. Крім того, такі особи як ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 працюють у ПП "Агро+Плодінвест" за трудовими договорами.

Серед інших недоліків спірного рішення представники позивача вказали, що ОСОБА_40 немає в акті інспекційного відвідування та вказана особа прописана власне у постанові, а ОСОБА_27 дублюється в акті 2 рази.

Варто наголосити, що навіть за умови дослідження судом та власне опрацювання представником відповідача відеозаписів інспекційного відвідування позивача, встановити та підтвердити точну кількість осіб, про яку зазначає відповідач у постанові від 25.08.2021 неможливо. При цьому, як обставини зафіксовані в акті інспекційного відвідування щодо кількості встановлених осіб, так і кількість осіб, перелічених в постанові є суперечливими та такими, що не дають суду змогу встановити кількісний показник осіб, що перебували на території ПП "Агро+Плодінвест" та виконували, як вказує відповідач, трудову функцію без укладення трудового договору.

В контексті цієї спірної ситуації суд зазначає про невідповідність висновків викладених в акті перевірки щодо кількості осіб, які перебували на території ПП "Агро+Плодінвест" кількості осіб вказаних у постанові від 25.08.2021.

Серед іншого, суд не бере до уваги твердження представника позивача, щодо того, що не всі земельні ділянки, на яких вирощує малину ПП "Агро+Плодінвест" належать останньому та використовуються ще й іншими суб`єктами господарювання, оскільки з наявних доказів, вбачається, що на земельній ділянці яка знаходиться в оренді ТОВ "Агро-Арда" та земельних ділянках, право оренди на які не зареєстровано, відсутні земельні ділянки призначені для вирощування ягід, в свою чергу, на останніх розташовані певні господарські будівлі.

При цьому суд враховує, що при визначенні суми штрафу накладеного на позивача, відповідач керувався нормами абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, згідно з якою юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Рішенням №15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційний Суд України розтлумачив застосування принципів верховенства права в частині пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Так, в ч. 4.1 Рішення визначено, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

В чергу, суд зауважує, що за умови необґрунтованості, неточності рішення суб`єкта владних повноважень від 25.08.2018 у формі постанови, відповідач неправомірно визначив розмір санкції за виявлене, на його думку, порушення.

При цьому під час розгляду справи, суб`єктом владних повноважень не підтверджено належними та допустимими доказами висновків спірного рішення, зокрема щодо кількості зазначених осіб у рішенні та допуску ПП "Агро+Плодінвест" до виконання переліченими особами трудової функції без укладення трудових договорів.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови від 25.08.2021 №ВН 4438/479/АВ/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу, оскільки вона не відповідає критеріям правомірності, визначеним в ч. 2 статті 2 КАС України.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у пункті 45 рішення в справі "Бочаров проти України", пункті 53 рішення в справі "Федорченко та Лозенко проти України" та пункті 43 рішення в справі "Кобець проти України", при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоб не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Судом при винесені рішення також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з вище наведених мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи ту обставину, що на час винесення рішення у цій справі, в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати зі сплати судового збору, останній підлягає відшкодуванню на користь позивача з урахуванням положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Вінницькій області "Про проведення заходу державного контролю" від 09.07.2021 №777-о.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Вінницькій області від 25.08.2021 №ВН 4438/479/АВ/ТД-ФС.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Агро+Плодінвест" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 24 970 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство "Агро+Плодінвест" (вул. Молодіжна, 1 корпус Г, с. Стрільчинці, Немирівський район, Вінницька область, 22843, код ЄДРПОУ 40792278)

Відповідач: Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39845483)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 08.12.2021

Суддя Томчук Андрій Валерійович