Ухвала суду № 101719359, 08.12.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8720/21

Провадження №: 1-кп/752/1568/21

У Х В А Л А

08.12.2021 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Бушеленко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Глоба К.О.

під час проведення у приміщенні суду у місті Києві відкритого судового засідання у кримінальному провадженні № 62021100000000423 відносно ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ширант А.А.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Слободяника І.П.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває зазначене кримінальне провадження, в якому ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання капітана поліції та проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, обвинувачується у тому, що 05.01.2019 за попередньою змовою групою осіб умисно заподіяв сильний фізичний біль, фізичні та моральні страждання шляхом нанесення побоїв та інших насильницький дій потерпілому ОСОБА_2 з метою примусити його вчинити дії, які суперечать волі останнього, в тому числі, отримати від нього відомості та визнання.

08.12.2021 в судовому засіданні на стадії судового розгляду прокурор підтримала клопотання про продовження строку дії обов`язків відносно обвинуваченого, відповідно до якого просила продовжити застосований запобіжний захід та наявні обов`язки за ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду (уточнено усно), утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, не відвідувати місце перебування потерпілого, можливі місця перебування свідків у цьому кримінальному провадженні, здати на зберігання до місцевого територіального управління Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У клопотанні наведено обставини, які відповідають змісту обвинувального акта від 30.03.2021 щодо обставин події кримінального правопорушення та його наслідків.

Підставою застосування запобіжного заходу визначено обґрунтоване обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яким є об`єктивний зв`язок ОСОБА_1 з вчиненням катування, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які будуть досліджуватися судом, метою - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

До наявних ризиків віднесено - можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконний вплив на потерпілого і свідків, перешкоджання судовому розгляду іншим чином як-то сприяння іншим учасникам злочину, роль яких встановлюється на цей час органом досудового розслідування, в уникненні відповідальності.

Як зазначено прокурором, ризики за п. 1 та 3 ст. 177 КПК України вже були установлені судом, а оскільки хід провадження фактично не зрушився з місця, такі ризики не зменшилися і не зникли.

Захисник заперечував щодо задоволення заявленого клопотання, посилаючись на те, що законодавством не передбачено продовження судом застосування особистих зобов`язань та вказуючи на необґрунтованість і недоведеність самого клопотання, наголошував на порушення принципу презумпції невинуватості за обставин застосування до ОСОБА_1 особистих зобов`язань, що є недопустимим проявом ставлення до людини як до винної, хоча це не відповідає дійсності.

Заперечуючи проти заявленого клопотання, захисник усно клопотав перед судом про витребування від прокурора документів, які доводять обґрунтованість обвинувачення та про допит потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_1 поклався на суд при вирішенні клопотання прокурора та підтвердив, що не має намірів та бажання переховуватися від суду.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У ч. 1 ст. 179 КПК України закріплено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 цього Кодексу.

Строк застосування таких обов`язків за ч. 5 ст. 194 КПК України не повинен перевищувати двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Підстави застосування запобіжного заходу наведені у ч. 2 ст. 177 КПК України та співвідносяться з обставинами, на які вказував прокурор.

Як вже з`ясовувалося судом попередньо, відносно ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування застосовувався запобіжний захід, у виді домашнього арешту з подальшим продовженням строку його дії та скасуванням у наступному й обранням більш м`якого.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20.08.2021 № 752/8720/21 судом частково задоволено клопотання прокурора у справі та обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування, прокуратури; утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні; не відвідувати місце перебування потерпілого, можливі місця перебування свідків у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до місцевого територіального управління Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, тоді як вимогу про застосування цілодобового домашнього арешту та відсторонення від посади було відхилено.

Після цього 12.10.2021 за клопотанням прокурора відносно обвинуваченого було застосовано аналогічний вид забезпечувальних заходів, крім передачі паспорта для виїзду за кордон.

Як вірно було зазначено захисником норми процесуального законодавства передбачають можливість продовження судом запобіжного заходу лише щодо одного з його видів - тримання під вартою. Разом з тим слушним є і зауваження прокурора про те, що за період, що судового розгляду у кримінальному провадженні не відбулося рішучого просування по етапам відповідної стадії провадження, у зв`язку з чим, суд погоджується з тим, що ризики переховування від суду та неправомірного впливу на свідків та потерпілого, які були установлені попередньо не зникли, що вимагає їх унебезпечення. У зв`язку з цим заявлене прокурором клопотання, що подане до моменту спливу строку наявного запобіжного заходу та дії обов`язків, розглядається судом як прохання про вжиття забезпечувального заходу за для уникнення настання відповідних ризиків після закінчення 10.12.2021, що на переконання суду не суперечитиме суті процесуального інститут заходів забезпечення кримінального провадження.

Оцінюючи вказані прокурором ризики, повторно вивчивши відомості, зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування і зміст обвинувального акта, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, проте не вирішуючи наперед питання винуватості обвинуваченого, виходячи з наявності відповідного обвинувального акта, суворості покарання у разі визнання його винуватим, хронологію і послідовність попереднього вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , добровільного і свідомого дотримання належної процесуальної поведінки й умов попередньо застосовуваних запобіжних заходів, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити, шляхом застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, про які просив прокурор, з урахуванням того, що обов`язок здати документи для виїзду і повернення в Україну ним фактично виконаний, що вже ставало предметом дослідження суду. Необхідність такої процесуальної дії також зумовлена станом судового розгляду цього кримінального провадження, у якому не досліджено докази та не допитано свідків.

Як вбачається з пояснень обвинуваченого застосовувані заходи не несуть у собі значних обтяжень для нього. Також він і сам неодноразово зазначав, що дотримуватиметься їх.

Посилання захисника щодо необґрунтованості й недоведеності заявленого прокурором клопотання судом відхиляються. Посилання на те, що застосування такого нетяжкого запобіжного заходу як особисте зобов`язання є порушення презумпції невинуватості і свідченням ставлення до людини як до винної, суд відхиляє як надумане, адже процесуальний інститут запобіжних заходів є механізмом, що чітко регламентований і закріплений законодавчо та належний і допустимий до застосування у демократичному суспільстві.

При цьому суд зазначає, що аналогічні аргументи і заперечення захисника вже ставали предметом оцінки суду попередньо.

Проголошені захисником усні клопотання про витребування доказів обґрунтованості обвинувачення для розгляду клопотання прокурора та про допит потерпілого судом відхилено з огляду на відсутність такої необхідності і достатності для цього наявних матеріалів. Також враховується поблажливий характер запобіжного заходу та його неодноразове застосування.

Керуючись ст. 331, 369, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Ширант А.А. про продовження строку дії обов`язків та запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до суду;

утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;

не відвідувати місце перебування потерпілого, можливі місця перебування свідків у цьому кримінальному провадженні.

Встановити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 до 05.02.2022 включно.

В іншій частині клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Бушеленко