
Провадження № 2-а/359/107/2021
Справа № 359/4219/21
РІШЕННЯ
Іменем України
09 листопада 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.,
розглянувши правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області старшого сержанта поліції Фесенко Олександра Миколайовича ДПП № 009892, Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2021 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , яким просить постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 266364 від 04 травня 2021 року, винесеної інспектором Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області старшим сержантом поліції Фесенком О.М. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження визнати незаконною та скасувати; провадження у адміністративній справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУПАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що постановою інспектора серії ЕГА № 266364 від 04 травня 2021 року про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністра-тивної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді попередження за порушення, передбачене ч. 1 ст. 175-1 КУпАП. З постанови вбачається, що позивач палив цигарки на привокзальній площі терміналу Д 1-й поверх. Позивач зазначає, що інспектор не надав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КупАП у повному обсязі, а також не було повно та об`єктивно з`ясовано обставини справи, зокрема не встановлено місце де дозволено здійснювати паління та де це робити заборонено, оскільки будь-яких забороняючи знаків у вказаному місці, більше як за 50 метрів до входу у приміщення аеропорту не встановлено. Крім цього, позивач вказує на те, що місце, де він палив цигарки, не входить до переліку місць, у яких заборонено куріння, передбачених ст. 13 Закону України «Про заходи попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення». Також позивачу інспектор не роз`яснював права, обов`язки та не повідомив про відео зйомку. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передба-ченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 15 липня 2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін). Відповідачам направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї додатків.
19 серпня 2021 року на адресу суду від відповідача інспектора взводу ТОР Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Фесенко О.М. надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно постанови, винесеної ним, інспектором взводу ТОР Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Фесенко О.М., 04 травня 2021 року о 14 год. 02 хв. ОСОБА_1 палив цигарки на привокзальній площі терміналу Д 1-й поверх міжнародному аеропорту «Бориспіль», де куріння заборонено, чим порушив ст. 13 Закону України «Про заходи попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175-1 КУпАП. У зв`язку з цим позивача притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у вигляді попередження. Відповідач зазначає, що позивач палив у забороненому для цього місці і дійшов хибного висновку про те, що в місці де він знаходився паління не заборонено. Крім того, розгляд справи здійснюється відкрито, на місця вчинення правопорушення. Зважаючи на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позову, оскільки старший сержант поліції, при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а постанова винесена з дотриманням правил чинного законодавства. Твердження позивача, викладені в позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області,як вбачається з відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення - уповноваженою особою відповідача, ухвалу суду про призначення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні отримано, однак у встановлений судом строк відзив на позов не направив. Як і не направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.
Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
У відповідності до ст. 222 КУпАП України розгляд справ про правопорушення, передбачені ст.175-1 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Статтею 2 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Судом встановлено, що 04 травня 2021 року інспектором взводу ТОР Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Фесенко О.М. винесено постанову про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , якою притягнуто останнього до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді попередження за порушення, передбачене ч. 1 ст. 175-1 КУпАП (а.с. 6-7).
Згідно оскаржуваної постанови, 04 травня 2021 року о 14 год. 02 хв. ОСОБА_1 палив цигарки на привокзальній площі терміналу Д 1-й поверх міжнародному аеропорту «Бориспіль», де куріння заборонено, чим порушив ст. 13 Закону України «Про заходи попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
Відповідно ч. 1 ст. 175-1 КупАП куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 4, 5, 6 ст. 13 Закону України «Про заходи попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: 1) у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; 2) у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; 3) у приміщеннях гуртожитків; 4) в аеропортах та на вокзалах. У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!". У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров`ю!".
З позовної заяви вбачається, що позивач не визнає свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення, оскільки стверджує, що місце де він курив цигарки не входить до переліку місць, у яких заборонено куріння, передбачених ст. 13 Закону України «Про заходи попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а також не встановлено місце де дозволено здійснювати паління та де це робити заборонено, оскільки будь-яких забороняючи чи дозволяючих знаків у вказаному місці, більше як за 50 метрів до входу у приміщення аеропорту, не встановлено.
Відповідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопору-шення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування право мірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно п. 2 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року за № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З наданого до суду відповідачем оптичного диску з відео файлами вбачається, що інспектором не дотримано процедури та порядку винесення постанови, оскільки ним роз`яснено права та обов`язки ОСОБА_1 вже після винесення постанови та її вручення позивачу. Відтак, позивач не був обізнаним про свої права та обов`язки в момент оформлення правопорушення та, у зв`язку з цим, був позбавлений інспектором права реалізувати процесуальні права.
Крім того, стороною відповідача не надано до суду жодних доказів наявності та розміщення в місці виявлення правопорушення наочної, явної, видимої та доступної для громадян інформації, яка складається із графічного знака про заборону куріння такого змісту: "Куріння заборонено!" та графічного знака наступного змісту : "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров`ю!".
Разом з тим, доводи позивача про те, що паління цигарок здійснено ним не на території аеропорта, суд оцінює критично та не вважає їх такими, що заслуговують на увагу.
Суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує належне фіксування цього правопорушення.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктив-ної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові КАС ВС від 26 квітня 2018 року у справі за №338/1/17.
Позивач скориставшись правом подання до суду вказаного позову - заперечив вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах, не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 175-1 КУпАП.
Відповідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови та факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 175-1 КУпАП, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Судом встановлено, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.175-1 КУпАП винесено 04 травня 2021 року. ОСОБА_1 направив поштою позов на адресу суду 13 травня 2021 року, що підтверджується штемпелем «Укрпошти» на конверті. Вказаний позов надійшов до суду 18 травня 2021 року, про що свідчить штемпель канцелярії суду на позовній заяві. Отже, строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення позивачем не пропущено.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішення.
Так, частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що постанову серії ЕГА № 266364 від 04 травня 2021 року, винесеної інспектором Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області старшим сержантом поліції Фесенком О.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 122, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ :
Позову заяву ОСОБА_1 до інспектора Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області старшого сержанта поліції Фесенко Олександра Миколайовича ДПП № 009892, Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 266364 від 04 травня 2021 року, винесеної інспектором Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області старшим сержантом поліції Фесенком О.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Яковлєва Л.В.
Судове рішення № 101717753, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 09.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/4219/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: