Вирок № 10171750, 30.06.2010, Апеляційний суд Вінницької області

Справа №1-26/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді Слободяна К.Б.

судді Нагорняка Є.П.

народних засідателів Кошелєвої О.Ф., Поліщук В.В., Тишечка П.Я.

при секретарі Діденко В.В.

з участю прокурора Ужвак Н.О.

та адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і мешканця АДРЕСА_1, з середньою

спеціальною освітою, що проживав

у фактичних шлюбних стосунках,

непрацюючого, раніше судимого

02.07.1999 року Вінницьким

обласним судом за ст.ст. 93 п.п. «ж»,

«і», 123 ч.2; 140 ч. 3, 193 ч. 3; 17-142 ч. 3,

42 КК України (в редакції 1960 р.)

до 10 років позбавлення волі з

конфіскацією майна, звільнений 03.06.2005 року

з Домнецької ВК №135 умовно-достроково

на строк 2 роки 5 міс. 8 днів,

за п.п. 4, 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и л а :

Підсудний ОСОБА_2, раніше судимий за умисне вбивство, судимість за яке не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став і вдруге вчинив умисне вбивство з особливою жорстокістю за наступних, встановлених судом, обставин:

9 червня 2009 року, в проміжок часу між 21 та 23 годинами, він, знаходячись у дворі АДРЕСА_2, після спільного розпиття алкогольних напоїв з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 між ним та ОСОБА_4 виникла суперечка на побутовому грунті. Продовжуючи сварку вже на кухні вказаного будинку, ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_4 рукою в область грудей та вийшов на подвіря. Оскільки поруч з ОСОБА_4 знаходилась ОСОБА_3, вона не впала, утримавшись за руку останньої. Через нетривалий проміжок часу ОСОБА_3 залишила будинок, повідомивши ОСОБА_2, що йде ночувати на роботу, а ОСОБА_4 зачинила двері будинку на ключ зсередини. Бажаючи зайти в будинок і лягти відпочивати, ОСОБА_2 постукав у двері, відчинивши які, ОСОБА_4 зустріла його з деревяною палицею в руках, якою нанесла йому два удари в область голови, внаслідок чого палиця зламалась. Продовжуючи сварку, ОСОБА_2, маючи умисел на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, усвідомлюючи, що вона є особою похилого віку, фізично слабшою і не представляє собою загрози його життю і здоровю, без будь-яких вагань, прикладаючи значну силу, виявляючи ознаки особливої жорстокості, умисно наніс їй близько 15-20 ударів в голову та тулуб, які завідомо для нього завдавали потерпілій особливих страждань, спричинивши їй тілесні ушкодження, а саме: закриту травму грудей у вигляді множинних переломів ребер з обох сторін по декількох анатомічних лініях (14 переломів зліва та 13 переломів справа) з пошкодженням міжреберних судин та масивними крововиливами в міжреберні мязи, синці голови, тулуба, кінцівок, крововилив в білкову оболонку правого ока, забиті рани голови, та взявши ніж, наніс ним пять ударів в область шиї та лівого передпліччя, спричинивши їх порізи.

Смерть ОСОБА_4 настала від закритої травми грудей, яка ускладнилась травматичним шоком, мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння і стоїть в причинному звязку зі смертю.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в умисному вбивстві ОСОБА_4 визнав повністю, заперечивши лише перебування в стані алкогольного спяніння, оскільки вживав лише пиво, та пояснив, що на протязі двох років проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_3. ОСОБА_4 це бабуся дружини. Вона попросила жити з нею, щоб доглядати. В той день 09.06.2009 року вони втрьох повечеряли та сиділи на вулиці в альтанці, пили пиво. Потім ОСОБА_4 сказала їм іти спати, але вони не хотіли, оскільки було ще рано близько 9 годин вечора. Бабка почала кричати, тоді ОСОБА_3 сказала йому подзвонити господарю квартири, яку вони раніше винаймали, і домовитись про її подальшу оренду. Бабка в цей час закрилась в будинку зсередини. Вони просили відкрити двері, дати їм можливість одягнутись і піти кудись ночувати. ОСОБА_4 відкрила двері і кинулась на ОСОБА_2, але він її відштовхнув і вийшов з будинку. ОСОБА_3 сказала, що йде ночувати на роботу. Пізніше він спробував ще раз зайти в хату, але ОСОБА_4 не пускала його і вдарила двічі палкою по голові. Подальших подій не памятає. Вранці наступного дня пішов до ОСОБА_3 на роботу і сказав, що полаявся з бабою. Потім пішли до хати, було закрито. Коли прийшла теща ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6, ОСОБА_2 взяв цеглину, розбив вікно і сказав ОСОБА_6, щоби він заліз в хату і відкрив двері зсередини. Коли він їх відкрив, ОСОБА_2 побачив мертву ОСОБА_4 і зрозумів, що він накоїв.

Вина підсудного ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_4 також підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

З показань потерпілої ОСОБА_5, оголошених судом в порядку ст. 306 КПК України, вбачається, що покійна ОСОБА_4 її мати. Донька потерпілої ОСОБА_3 протягом двох останніх років проживала у цивільному шлюбі з підсудним. Деякий час вони жили у будинку ОСОБА_4, але через непорозуміння змушені були піти жити на квартиру, проте бабусю навідували, допомагали їм по господарству. Зі слів доньки їй відомо, що 8 червня 2009 року на прохання бабусі вони з ОСОБА_2 перевезли речі в будинок ОСОБА_4 і стали знов там проживати.

10 червня 2009 року приблизно о 14 год. прийшла до матері, але будинок був зачинений. Прочекавши ОСОБА_4 півтори години, вона пішла додому. Коли ввечері їй зателефонувала ОСОБА_3 і повідомила, що бабусі досі немає, вона з сином ОСОБА_6 поїхала до будинку матері. Там вже знаходились ОСОБА_3 і ОСОБА_2. Останній цеглиною розбив вікно, через яке ОСОБА_6 заліз у будинок і повідомив, що бабуся лежить мертва і її обличчя закривавлене. ОСОБА_2 в цей час був схвильований, у збудженому стані.

(т. 1, а.с. 235-236)

З показань свідка ОСОБА_3 на досудовому слідстві вбачається, що з підсудним ОСОБА_2 вона проживала в цивільному шлюбі. Близько двох місяців вони жили у бабусі ОСОБА_4 по АДРЕСА_2. Через непорозуміння з бабусею змушені були піти проживати на квартиру, оскільки ОСОБА_4 постійно була чимось невдоволена, скаржилась на сусідів, сварилась з нею і ОСОБА_2. Розуміючи, що бабуся в похилому віці і потребує допомоги, вони приходили до неї щодня і допомагали по господарству, а 8 червня 2009 року на прохання ОСОБА_4 знову переїхали до неї жити.

9 червня 2009 року вона, ОСОБА_2 і бабуся повечеряли, сидячи в альтанці біля будинку, а потім ОСОБА_2 пішов в магазин і приніс пляшку пива, яке вони разом вживали. Близько 21.00-22.00 години ОСОБА_4 почала сваритись з приводу того, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 заважають їй відпочивати, стала вимагати, щоб вони йшли в будинок спати, звинувачувати їх, що вони їй не допомагають. ОСОБА_2 деякий час мовчав, а потім не стримався і побіг в будинок, де знаходилась ОСОБА_4. ОСОБА_3 побігла за ним і стала між ОСОБА_2 і бабусею, які сварились між собою. В цей час ОСОБА_2 штовхнув ОСОБА_4 рукою в груди, але вона не впала, оскільки схопилась за одвірок та її руку. ОСОБА_7 виштовхала ОСОБА_2 з будинку на вулицю, заспокоїла бабусю і пішла спати в кафе «Івушка», де працювала барменом. Наступного дня вранці до неї на роботу прийшов ОСОБА_2, розповів, що ОСОБА_4 двічі вдарила його палицею по голові, а він, не стримавшись, вдарив її кулаком в обличчя і залишив лежати на дивані.

(т. 1, а.с. 141-145; т. 2, а.с. 172-175)

З оголошених судом показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що 10 червня 2009 року його мати ОСОБА_5 вдень пішла до бабусі ОСОБА_4 але не застала її вдома і через півтори години повернулась. На телефонні дзвінки бабуся не відповідала і тоді вони після 21 години разом з матірю поїхали до бабусі знов. У дворі були ОСОБА_7 і ОСОБА_2, які сказали, що вдома нікого немає. Через вікно свідок побачив, що бабуся лежить на ліжку. ОСОБА_8 схопив цеглину і кинув у вікно, розбивши скло. Залізши в будинок через вікно, побачив, що ОСОБА_4 мертва і на обличчі в неї кров. Коли викликали міліцію, ОСОБА_8 у дворі вже не було. До цього він поводив себе дивно, був знервований, агресивний, перебував у стані алкогольного спяніння.

(т. 2, а.с. 94-95)

Свідок ОСОБА_9, допитаний під час досудового слідства, показав, що 10 червня 2009 року ввечері йому зателефонувала мати ОСОБА_3 і попросила приїхати до будинку бабусі ОСОБА_4. Коли приїхав, побачив на подвірї ОСОБА_5, ОСОБА_6 і свою матір, ОСОБА_8 не було. Від дядька ОСОБА_6, який заліз в будинок через вікно, всім стало відомо, що ОСОБА_4 мертва.

(т. 2, а.с. 97)

З показань свідка ОСОБА_10 на досудовому слідстві видно, що 10 червня 2009 року близько 8.00 години вона бачила в кафе «Івушка» ОСОБА_3, яка там працює. Оскільки кафе розпочинає роботу о 10 годині, то вона була здивована, що ОСОБА_3 сиділа на стільчику і курила.

(т. 2, а.с. 117)

Допитана судом свідок ОСОБА_11 показала, що знала ОСОБА_4 як сусідку. Вона була конфліктною людиною, часто скандалила, з сусідами не спілкувалась, до неї ніхто не заходив. ОСОБА_2, якого вона знає лише візуально, і ОСОБА_3 часто приходили до ОСОБА_4, допомагали по господарству, деякий час жили в неї, вигулювали собаку.

З протоколу огляду місця події від 10 червня 2009 року вбачається, що у своєму АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 зі слідами насильницької смерті.

(т. 1, а.с. 7-11)

Під час додаткового огляду місця події з будинку вилучено два уламки деревяної палиці та два ножі.

(т. 1, а.с. 12-34)

З висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа виявлені прижиттєві ушкодження закрита травма грудей у вигляді множинних переломів ребер з обох сторін по декількох анатомічних лініях (14 переломів зліва та 13 переломів справа) з пошкодженням міжреберних судин та масивними крововиливами в міжреберні мязи; синці голови, тулуба, кінцівок; крововилив в білкову оболонку правого ока; забиті рани голови; різані рани шиї, лівого передпліччя.

Закрита травма грудей у ОСОБА_4 мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння, і стоїть в причинному звязку із смертю. Різані рани шії, лівого передпліччя мали ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному звязку зі смертю не стоять.

Беручи до уваги кількість ушкоджень у ОСОБА_4, їх локалізацію та характер, по її тілу було спричинено не менше як 15-20 ударів твердим тупим предметом та пять ударів предметом, який мав ріжучі властивості.

(т. 1, а.с. 36-40; т.2, а.с. 1-3, 123-124)

При відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2 останній показав на місці як все відбувалось та розповів, що коли ОСОБА_4 на його прохання відчинила двері, вона відразу двічі вдарила його палицею по голові від чого палиця зламалася. Тоді він схопив ОСОБА_4 за руки, заштовхав в кімнату. Оскільки був розлючений на неї, кілька разів ударив її в обличчя, від чого в неї з носа пішла кров. Після цього він штовхнув її на ліжко і сказав заспокоїтись. Посидівши на вулиці, ОСОБА_2 знов повернувся в будинок. ОСОБА_4 сиділа на ліжку, стогнала, витирала кров. Побачивши його, стала виганяти його з хати, чіплятись до нього. Тоді він підійшов до неї та кілька разів долонею вдарив її в груди, потім в обличчя, від чого вона впала на ліжко і в неї випала вставна щелепа.

(т. 1, а.с. 171-180)

При відтворенні обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_3 остання підтвердила свої свідчення і показала на місці як розвивались події до того моменту, як вона залишила домогосподарство ОСОБА_4 і пішла ночувати в кафе.

(т. 1, а.с. 146-147)

Показання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що того вечора вони вживали після вечері пиво, підтверджуються вилученням під час додаткового огляду місця події двохлітрової пляшки з-під пива «Львівське 1715».

(т. 1, а.с. 52-61)

Свідчення підсудного ОСОБА_2 про нанесення йому потерпілою ОСОБА_4 під час сварки ударів деревяною палицею по голові підтверджується висновком судово-трасологічної експертизи, згідно якого дві частини деревяної палиці та уламки деревини, які виявлені під час огляду місця події, до розділення складали одне ціле. Вказана палиця була зламана за допомогою механічної дії, що призвело до її розлому.

(т. 2, а.с. 14-19)

Згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи дослідження речових доказів в плямах на блузі, сарафані, спідній сорочці, бюстгальтері, належних ОСОБА_4, встановлено наявність крові людини, походження якої від потерпілої не виключається.

(т. 2, а.с. 84-86)

При дослідженні фрагмента шкіри від трупа ОСОБА_4 експертом-криміналістом виявлено наскрізне пошкодження, яке має ознаки різаного та могло утворитися від ріжучої дії плоского предмета, що мав гостру ріжучу кромку (лезо). Пошкодження могли утворитись від дії леза клинка будь-якого з двох ножів, представлених на експертизу.

(т. 2, а.с. 106-109)

З висновку судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_2 вбачається, що в період скоєння злочину він не страждав на хронічне психічне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Такі особливості ОСОБА_2 як образливість і емоційна нестриманість в конфліктних ситуаціях могли вплинути на його поведінку в період вчинення злочину. В конфліктних ситуаціях ОСОБА_2 схильний до проявів агресії. Заяви експертного про те, що він зовсім не памятає нанесення ножових поранень нехарактерно для виражених емоційних станів, при яких зберігаються фрагментарні, відривчасті спогади про скоєне. ОСОБА_2 схильний до брехні.

(т. 2, а.с. 7-10)

Даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_2 суд враховує, що позбавляючи життя потерпілу особу похилого віку (ІНФОРМАЦІЯ_3), маленького зросту (всього 148 см), яка хворіла на ішемічну хворобу серця та була значно фізично слабшою за підсудного, в такий спосіб, а саме наносячи чисельні удари (не менше 15-20 ударів) в різні частини тіла голову, тулуб, спричинивши множинні тілесні ушкодження, в тому числі у вигляді 14 переломів ребер зліва та 13 переломів ребер справа, пяти ножових поранень шиї та передпліччя тощо, він усвідомлював, що завдає ОСОБА_4 нестерпного болю та особливих фізичних страждань, а тому вважає, що підсудний діяв з особливою жорстокістю.

З вироку судової колегії в кримінальних справах Вінницького обласного суду від 02.07.1999 р. вбачається, що ОСОБА_2 був засуджений за ст. 93 п.п. «ж», «і» КК України (в редакції 1960 року). Судимість за скоєння умисного вбивства не погашена і не знята.

(т. 2, а.с. 142-149)

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за п. 4, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, кваліфікуючими ознаками якого є умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, судова колегія у відповідності до ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу винного, скоєння злочину в стані алкогольного спяніння та щодо особи похилого віку, що у відповідності до ст. 67 КК України є обставинами, що обтяжують покарання, а також вказівки Верховного Суду України, що містяться в його ухвалі від 13 травня 2010 року, і які у відповідності до вимог ст. 399 КПК України є обовязковими для суду при повторному розгляді справи (т.2,а.с.301-303).

За таких обставин колегія суддів вважає, що підсудному слід обрати покарання у виді позбавлення волі, при цьому за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах особою, яка раніше вчиняла аналогічний злочин, суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк і вважає необхідним призначити ОСОБА_2 довічне позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів

з а с у д и л а :

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого п. 4, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання 11 червня 2009 року.

Речові докази

? пляшку з-під пива «Львівське 1715», дві частини деревяної палиці та уламки деревини, цеглина, два ножі, один з яких зламаний на три частини, циліндровий механізм замка та ключ, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області знищити як такі, що не представляють цінності;

? одяг ОСОБА_2 спортивні штани, брюки, сорочку, що зберігаються там же повернути засудженому;

? відеокасету з відеозаписом слідчих дій, CD-диск із звукозаписом повідомлення про виявлення трупа ОСОБА_4, дактилокарти та відбитки пальців і долоней, вилучені під час огляду місця події зберігати при справі.

Судові витрати покласти на засудженого ОСОБА_2, стягнувши з нього на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Банк УДК у Вінницькій області МФО 802015 код 24525055 рахунок 35227002000019) 1990 грн. 68 коп. за проведення експертиз.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без змін тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його оголошення, а засудженим ОСОБА_2 у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий

Суддя

Народні засідателі:

1.

2.

3.

З оригіналом вірно: