Вирок № 101717305, 08.12.2021, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/699/21

Провадження № 1-кп/169/106/21

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю:

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

прокурора Костюка О.О.,

захисника Романовського В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Борова Борівського району Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має професійно-технічну освіту, одружений, є громадянином України, раніше несудимий,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 14, статтею 334 Кримінального кодексу України, та угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Волинської обласної прокуратури Костюком Олегом Степановичем та обвинуваченим ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в період з березня по травень 2021 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з двома іншими особами, щодо яких здійснюється досудове розслідування, з метою особистого збагачення в незаконний спосіб, знаючи про проходження на території Волинської області лінії державного кордону України, вирішив організувати незаконні міжнародні польоти без відповідного на це дозволу з метою незаконного переміщення тютюнових виробів до Республіки Польща.

Так, 31 березня 2021 року ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з іншими двома співвиконавцями злочину, які придбали гелікоптер марки «Robinson r-44», бортовий номер «UR-POB», s/n НОМЕР_1 . Після цього, в період з 01 квітня 2021 року по 18 травня 2021 року ОСОБА_1 , який виконував роль пілота гелікоптера, спільно з двома іншими співвиконавцями злочину, здійснював в районі населених пунктів: міста Олешки, села Чорнобаївка, села Зеленівка Херсонської області, міста Апостолове Дніпропетровської області, села Токарівка Вінницької області, села Нова Воля Старовижівського району та села Велицьк Ковельського району Волинської області, пробні польоти зазначеним гелікоптером, обладнавши його металоконструкцією, в якій знаходилися коробки з тютюновими виробами.

ОСОБА_1 , спільно з іншим співучасником злочину, який виконував роль техніка по обслуговуванню гелікоптера марки «Robinson r-44», бортовий номер «UR-POB», s/n 0649, 18 травня 2021 року перелетів з села Велицьк Ковельського району Волинської області в лісову місцевість біля села Ружин Ковельського району, звідки мав бути здійснений виліт в Республіку Польща.

19 травня 2021 року близько 22 години ОСОБА_1 з метою переміщення гелікоптера марки «Robinson r-44», бортовий номер «UR-POB», s/n 0649, який знаходився в лісовій місцевості біля села Ружин Ковельського району Волинської області, до місця знаходження автомобіля марки «Форд Транзит», номерний знак НОМЕР_2 , розташованого в полі на відстані приблизно 200 метрів, де перебували два інших співвиконавця злочину, щоб там завантажити в приєднану до гелікоптера конструкцію коробки з тютюновими виробами та без відповідного на це дозволу злетіти з вантажем в напрямку Республіки Польща, почав заводити двигун зазначеного літального апарата, після чого був затриманий співробітниками УСБУ у Волинській області.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною другою статті 28, частиною першою статті 14, статтею 334 Кримінального кодексу України, як умисні дії, які виразились у готуванні до вильоту з України без відповідного дозволу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

24 вересня 2021 року між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості, за змістом якої обвинувачений взяв на себе зобов`язання беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 14, статтею 334 Кримінального кодексу України, сприяти органу досудового розслідування, прокурору у викритті групи осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та інших осіб, давати викривальні показання у кримінальному провадженні № 22020030000000121 та виділених із нього кримінальних провадженнях; сторони узгодили, що покарання обвинуваченому за вчинення вказаного злочину призначається у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; обвинувачений погоджується з такими видом і мірою покарання. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши учасників судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин другої, четвертої статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Частиною п`ятою статті 469 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином, правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно, угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_1 про підозру, потерпілих у кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачена санкцією статті 334 Кримінального кодексу України, відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим Кримінальним кодексом України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 Кримінального процесуального кодексу України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Вимоги пункту 9 частини другої статті 52 Кримінального процесуального кодексу України щодо обов`язкової участі захисника у разі укладення угоди про визнання винуватості дотримані.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені частиною другою статті 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, яке буде йому призначено у разі затвердження угоди судом.

Обґрунтованих і достатніх підстав вважати, що укладення угоди між сторонами не було добровільним, тобто є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також, що фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим відсутні чи останній не має можливості виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, судом встановлено не було, що не заперечував у підготовчому судовому засіданні і сам обвинувачений.

Умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інкримінований обвинуваченому злочин підпадає під категорію злочинів, щодо яких передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , та про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Питання про долю речових доказів, що належать обвинуваченому ОСОБА_1 , суд вирішує відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 31 травня 2021 року на предмети, що є речовими доказами у цьому кримінальному провадження та належать обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до вимог частини четвертої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України слід скасувати.

Керуючись статтями 314, 370, 374, 472-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 вересня 2021 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Волинської обласної прокуратури Костюком Олегом Степановичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 14, статтею 334 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «NOMI» (IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ) із карткою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_5 ;

- мобільний телефон марки «NOKIA» (IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 ) із карткою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_8 ;

- мобільний телефон марки «HUAWEI» (IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 ) із карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», абонентський номер НОМЕР_11 ;

- свідоцтво транспортного пілота (вертоліт) серії НОМЕР_12 та додаток до нього, видані на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_13 ,

які знаходяться в сейфі старшого слідчого-криміналіста слідчого відділу УСБУ у Волинській області Гладкого Віктора Валерійовича за адресою: проспект Василя Мойсея, 4, місто Луцьк, Волинська область, повернути обвинуваченому ОСОБА_1 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2021 року на тимчасово вилучене майно: мобільний телефон марки «NOMI» із карткою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «NOKIA» із карткою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки «HUAWEI» із карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», абонентський номер НОМЕР_11 ; свідоцтво транспортного пілота (вертоліт) серії НОМЕР_12 та додаток до нього, видані на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_13 , скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Головуючий