Рішення № 101716817, 02.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/9691/21

Провадження №2/523/3861/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Єпутатова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" про захист прав споживача -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вимогами про зобов`язання відповідача встановити лічильник газу, який буде вірно показувати витрати газу, опломбувати його та стягнути з відповідача моральну шкоду.

Позов мотивується тим, що 01.02.2021 року позивачу було встановлено лічильник газу. На думку позивача лічильник встановлено з порушеннями та бракований навмисно. Акт обстеження лічильника без печатки і реєстрації. В паспорті лічильника немає штампа його повірки.

Лічильник показує більші витрати газу ніж витрачається фактично. При роботі однієї конфорки лічильник швидко крутиться.

В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про відкладення розгляду справи через те що про справу їй стало відомо 09.11.2021 року і подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Суд проводить розгляд справи відповідно до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України.

Судом встановлено:

ОСОБА_1 є споживачем природнього газу який надає АТ "ОДЕСАГАЗ".

09.04.2021 року працівником АТ "ОДЕСАГАЗ" та позивачем ОСОБА_1 складено та підписано акт обстеження вузла обліку газу - лічильника P.Fiorentini RS/2001 LA G1,6 зав.№5591889. викладені зауваження – газ включений, витоку газу не виявлено, претензій до роботи БСГ – немає.

26.05.2021 року ОСОБА_1 подала позов до суду. Належних та допустимих доказів некоректної роботи лічильника газу, або навмисного втручання відповідача у його роботу, за період з дня обстеження – не надано.

Чинним законодавством встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу (ч. 1ст. 16 ЦК України), і визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом (ч. 2ст. 16 ЦК України).

Відповідно дост. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2. ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені, певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2. ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Взаємовідносини оператора газорозподільної системи із суб`єктами ринку природного газу визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року.

Відповідно до розділу 9 Кодексу газорозподільних систем:

1. Суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо:

1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проєктній документації чи умовам договору;

2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання;

3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб;

4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу;

5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання;

6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Оператор ГРМ повинен здійснювати контрольний огляд вузла обліку у строки, визначені цим Кодексом.

5. Оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) при проведенні перевірки комерційного ВОГ чи його складових має право за власний рахунок проводити перевірку працездатності вузла обліку чи його складових за допомогою технічних засобів (заходів), зокрема шляхом встановлення (під`єднання) контрольних ЗВТ чи пересувних вимірювальних комплексів. При цьому власник комерційного ВОГ має забезпечити доступ на територію (у приміщення), де встановлений комерційний ВОГ, до відповідного устаткування (включаючи транспортний засіб, який ним обладнаний чи укомплектований) та безпосередньо до комерційного ВОГ чи його складових.

У разі застосування контрольних ЗВТ чи пересувних вимірювальних комплексів при проведенні перевірки комерційного ВОГ чи його складових в акті обстеження/акті контрольного огляду вузла обліку або акті про порушення має бути про це зазначено.

Якщо встановлення (під`єднання) контрольних ЗВТ чи пересувних вимірювальних комплексів призведе до тривалого припинення газопостачання або припинення газопостачання на обладнання з безперервним циклом чи техногенного статусу, сторони узгоджують час та дату проведення перевірки.

6. За підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу).

Якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом ХІ цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об`єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін – Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому в акті обстеження/акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) Оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових.

Враховуючи вищенаведене суд встановив, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

До випадків, внаслідок яких Оператор ГРМ компенсує споживачу завдані збитки та здійснює перерахунок наданих послуг, належить безпідставне припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу.( підпункт 1 пункт 4 глава 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ)

У разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальну та/або моральної шкоди, оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.( пункт 2 глава 6 розділу ХІ Кодексу ГРМ).

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Частинами 1,2ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Ст. 611 ч. 1 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відключення квартири позивача від газопостачання відповідачем не підтверджується.

Вина відповідача в заподіяні моральної шкоди позивачу повністю не підтверджується матеріалами справи тому в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5,10,263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" про захист прав споживача.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 07.12.2021 року.

Суддя