Рішення № 101715800, 08.12.2021, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/376/21

Номер провадження 2-а/719/9/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді Цицак В.Л.,

за участю секретаря Чорної В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м.Новодністровськ, Чернівецької області, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2021 року в суд надійшов позов ОСОБА_1 до УПП в Чернівецькій області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, який зданий до відправки через поштове відділення 18 жовтня 2021р.

В позові зазначає, що 07 жовтня 2021 року керував транспортним засобом в складі тягача марки МAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом TAD CLASSIC 30-3, державний номерний знак НОМЕР_2 , та його було зупинено інспектором першого батальйону другої роти УПП в Чернівецькій області, капралом поліції Єрмійчук І.В., яка винесла постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4869996 від 07.10.2021року (надалі – постанова від 07.10.2021р.) У згаданій постанові вказано на порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху (надалі – ПДР), а саме: 07 жовтня 2021 року о 01 год. 08 хв. в с.Оршівці траса Н-10 206 км водій керував транспортним засобом, перевозив вантаж, який належить до великогабаритних; при цьому, не мав дозволу на проїзд, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. На даний час штраф сплачено в повному обсязі. Однак, вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, відсутні належні та допустимі докази зворотного, працівниками поліції не правильно встановлені обставини справи та, як наслідок, зроблені неправильні висновки. Окрім того, вказує на невідповідність постанови вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в такій не вказано суть вчинено правопорушення, габарити вантажу, який перевозив, немає посилання на зібрані поліцією докази. З огляду на зазначене, просить скасувати постанову серії ЕАО № 4869996 від 07.10.2021р., провадження у справі закрити; стягнути судові витрати з відповідача та відшкодувати сплачений штраф.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021р. дана справа передана для розгляду судді Цицак В.Л. після закінчення відпустки.

29 листопада 2021р. ухвалою суду, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін, залучено співвідповідача ДПП, надано відповідачам строк для подачі відзиву на позовну заяву до 07 грудня 2021р.

Відповідачам надіслано копію позовної заяви із доданими до неї документами та копію ухвали суду на офіційну електронну адресу та поштою із рекомендованим повідомленням про вручення.

Станом на 08 грудня 2021р. відповідачі не скористались своїм правом щодо подання відзиву на позов, а також не звертались у суд із жодними заявами чи клопотаннями, в тому числі про продовження строку для подачі заяви по суті справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд постановив розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази кожен окремо та в їх сукупності, суд встановив, що згідно оскаржуваної постанови 07 жовтня 2021р. о 01 год. 08 хв. ОСОБА_1 в с.Оршівці траса Н-10, 206 км, керуючи транспортним засобом TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , ПП. «Транс-Авто-Д», перевозив вантаж, який належить до великогабаритних, при цьому не мав дозволу МВС на проїзд, чим порушив п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 30 ч. 4 Порушення ПДР проїзду великогабаритних автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. У зв`язку із зазначеним інспектором першого батальйону другої роти УПП в Чернівецькій області, капралом поліції Єрмійчук І.В. прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення - штраф на користь держави у розмірі 510, 00 грн. та складено постанову серії ЕАО №4869996 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 8). Оскаржувана постанова підписана особою, яка її винесла; під час складення постанови ОСОБА_1 зауважень та пояснень не надавав.

Судом також встановлено, що транспортний засіб МAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом TAD CLASSIC 30-3, державний номерний знак НОМЕР_2 , належать ПП «ТРАНС-АВТО-Д», що підтверджується копією Свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 12-13).

Згідно чеку № 4 від 07.10.2021р. ОСОБА_1 оплачено штрафу в розмірі 510, 00 грн. за постановою серії ЕАН №4869996 (а.с. 14).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Так, згідно ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, тощо.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, частина перша статті 132-1 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За ч. 1 ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Згідно п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001р. (надалі – Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

За п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» та п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994р., встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. Порядок видачі дозволу або розмір плати за його отримання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів відповідно до п. 4 Правил № 30 автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Визначення належності транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних здійснюють згідно п. 20 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007р. № 879 (надалі – Порядок № 879), посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів лише за результатами габаритно-вагового контролю.

Так, згідно підпунктів 3-4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

При цьому, є два види габаритно-вагового контролю. Так, згідно підпунктів 5-1, 11 п. 2 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті;

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів згідно п.п. 3, 6 Порядку № 879 на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

У п. 18 Порядку № 879 визначено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Постанова по справі згідно ч.ч. 2-3 ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Вимоги до постанови також закріплено у п. 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015р. № 1395, зареєстрованої Міністерством юстиції України 10.11.2015р. за № 1408/27853 (надалі – Інструкція № 1395), зокрема, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У ч.ч. 1-2 ст. 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 07.10.2021р. у ній відсутнє посилання на докази, що стали підставою для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а саме докази проведення будь-якого виду габаритно-вагового контролю відповідно до Порядку № 879, виключно за результатами якого можна визначити належність транспортного засобу до великовагового та/або великогабаритного; не вказано який саме вантаж перевозився та його габарити; на скільки саме вони (габарити) перевищують встановлені норми, у зв`язку із чим існувала необхідність пред`явлення водієм дозволу на проїзд чи квитанції про внесення плати за проїзд.

В оскаржуваній постанові від 07.10.2021р. міститься посилання на додаток Се00185, який однак суду своєчасно відповідачами надано не було.

При цьому, варто зауважити, що виключно візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції без габаритно-вагового контролю не може бути належним доказом у даній справі.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові ВС від 20.05.2020р. по справі № 524/5741/16-а зазначено, що Суд відхиляє доводи скаржника про правомірність оскаржуваної постанови, у зв`язку з тим, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем не заперечується, оскільки уважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. Аналогічна позиція також висловлена у постановах ВС від 15.05.2019р. по справі № 537/2088/17, від 08.07.2020р. по справі № 177/525/17

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

У п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України зазначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки відповідачем, на якого в силу ст. 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення, не надано суду матеріали, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, а саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому постанову від 07.10.2021р. слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене, судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ДПП.

При цьому, до компетенції суду не належить вирішення питання про відшкодування сплаченого штрафу, оскільки повернення коштів, сплачених позивачем на виконання оскаржуваної постанови від 07.10.2021р., має здійснюватися на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013р. за №1650/24182 (надалі – Порядок № 787).

Так, відповідно до вимог ст. 45 Бюджетного кодексу України та п.5 Порядку № 787 органи Державної казначейської служби України здійснюють повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів (платежів) за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Контролюючим органом в розумінні положень п. 5 Порядку є орган, на виконання рішення якого сплачено штраф.

Таким чином, сплачений штраф по справі про адміністративне правопорушення може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф), та цьому має передувати звернення фізичної особи до відповідного органу з письмовою заявою про надання висновку про повернення помилково сплаченого штрафу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про автомобільні дороги», Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007р. № 879, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015р. № 1395, зареєстрованою Міністерством юстиції України 10.11.2015р. за № 1408/27853, Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013р. за №1650/24182, ст.ст. 7, 132-1, 222, 245, 247, 251-252, 254, 258, 278-280, 283 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст.ст. 2, 9, 19, 72-77, 90, 94, 139, 241-246, 255, 271-272, 286, 292-293, п. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 ) до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області (місцезнаходження за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Заводська, буд. 22) , Департаменту патрульної поліції (розташованого за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задоволити частково.

Постанову від 07.10.2021р. серії ЕАО №4869996 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП закрити.

В іншій частині щодо відшкодування сплаченого штрафу відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (розташованого за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 454, 00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: