Вирок № 101715047, 08.12.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4195/21

Номер провадження 1-кп/623/430/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року Ізюмський Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Капленко Є.С.,

прокурора Михайленко О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021221070000489 від 12 серпня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Одеса Одеської області, українця, громадянина України, не одруженого, із середньо-технічною освітою, не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не працюючого, раніше судимого:

1) 13 березня 1998 року Першотравневим міським судом Луганської області за частиною 2 статті 140, частиною 3 статті 140, статтею 42 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статті 45 КК України умовно-достроково з іспитовим строком 2 роки;

2) 22 липня 1999 року Першотравневим міським судом Луганської області за частиною 2 статті 140, частиною 1 статті 145, ст. ст. 42, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 07 жовтня 2002 року Першотравневим міським судом Луганської області за частиною 3 статті 185, статтею 71 КК України до 4 років позбавлення волі;

4) 31 січня 2007 року Попаснянським районним судом Луганської області за частиною 2 статті 121, частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, ст.ст. 70, 71 КК України до 10 років 6 місяців позбавлення волі;

5) 21 листопада 2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 125 КК України до 200 годин громадських робіт;

6) 27 січня 2021 року Балаклійським районним судом Харківської області за частиною 2 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з випробуванням на строк 3 роки,

який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 та проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 126-1, частиною 2 статті 310 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в осени 2020 року за місцем свого мешкання, на подвір`ї та городі, за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року, діючи умисно та протиправно, вніс насіння коноплі в ґрунт на подвір`ї та на городі, тим самим здійснив незаконний посів коноплі. Після чого, ОСОБА_1 , шляхом поливу та культивації землі, виростив 63 рослини, які містять психотропну речовину - рослини роду Коноплі, для особистого вживання, без мети збуту.

12 серпня 2021 року о 16 годині 08 хвилин, під час огляду на території домоволодіння (на подвір`ї та городі) АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_1 , працівники поліції виявили та вилучили 63 незаконно вирощуваних ним рослин, які містять психотропні речовини та є рослинами роду Коноплі, які останній незаконно вирощував на подвір`ї та городі свого домоволодіння, для особистого вживання, без мети збуту, що кваліфікується за частиною 2 статті 310 КК України, незаконний посів і вирощування конопель у кількості п`ятдесят і більше рослин.

Крім того встановлено, що 26 квітня 2021 року та 07 вересня 2021 року постановами Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства 21 квітня 2021 року та за частиною 2 статті 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства 10 лютого 2021 року, 11 серпня 2021 року відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , з якою він спільно проживав за адресою: АДРЕСА_3 .

Не зважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності за фактами вчинення домашнього насильства, ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив та в порушення вимог статті28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», знову вчинив домашнє насильство відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , 13 вересня 2021 року близько 14 години 00 хвилин перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство, відносно своєї цивільної дружини ОСОБА_2 , яке полягало у висловлюванні на її адресу словесних образ з використанням ненормативної лексики, що завдало їй психологічних страждань.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених статтею 126-1, частиною 2 статті 310 КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному розкаявся, просив призначити більш м`яке покарання.

Потерпіла ОСОБА_2 , при призначенні покарання обвинуваченому підтримала думку прокурора.

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за частиною 2 статті 310 КК України у виді 3 років позбавлення волі, частково приєднати покарання, призначеного вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 27 січня 2021 року, у виді 1 року позбавлення волі, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за статтею 126-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, із застосуванням частини 1 статті 70 КК України шляхом повного складання остаточно призначити покарання ОСОБА_3 , у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді тримання під вартою.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 , в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за статтею 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить психологічних страждань потерпілої особи, за частиною 2 статті 310 КК України - незаконний посіві та вирощуванні конопель у кількості п`ятдесят і більше рослин.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, не є особою з інвалідністю, не працює, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, перебуває на військовому обліку в Ізюмському ОМВК, раніше судимий, характеризується за місцем проживання негативно, про що свідчать: довідки лікарів, довідка Барвінківського районного військового комісаріату, характеристики з місця проживання, інформація на особу, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, є високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Кримінальні правопорушення, які вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , відповідно до статті 12 КК України за статтею 126-1 КК України віднесено до нетяжких злочинів, за частиною 2 статті 310 КК України віднесено до тяжких злочинів.

Обставинами, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття.

Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є рецидив злочинів.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений, визнав свою провину, щиро розкаявся, раніше судимий, наявні обставини, що обтяжують покарання, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення не можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання в межах санкції статей.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 , обрати у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», зважаючи на положення статті 377 КПК України, з огляду на те, що судом призначається реальна міра покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, офіційне працевлаштування, а тому наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, пов`язані з проведенням судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - не заявлений.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 65-67, 75-76, статтею 126-1, частиною 2 статті 310 КК України, статтями 349, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень і призначити покарання:

- за частиною 2 статті 310 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі частини 4 статті 70 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, призначеного вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 27 січня 2021 року, та призначити покарання ОСОБА_1 , у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за статтю 126-1 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань приєднати 6 (шість) місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 , покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду, з послідуючим триманням в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 08 грудня 2021 року, зарахувавши його в строк відбування покарання.

Цивільний позов - відсутній.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за проведення судової експертизи №СЕ-19/121-21/18759-НЗПРАП від 06 вересня 2021 року в розмірі 1201 гривень 34 копійки, які підлягають перерахуванню до державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р UA298999980313050115000020005, код банку 37999680, УК Слобідсь/мХарк Слобідськи/24060300, банк: Казначейство України (ЕАП).

Зобов`язати уповноважену особу Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області (64309, Харківська область, місто Ізюм, провулок Георгіївський,2) речові докази - 63 рослини, які містять психотропні речовини - рослини роду Коноплі - які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м.Ізюм, провулок Георгіївський, 2 (квитанція №36) - після набрання вироком законної сили знищити;

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому,потерпілій, прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов