Вирок № 101714946, 08.12.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10861/18

Провадження № 1-кп/638/326/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді: Шишкіна О.В.,

за участю секретарів судового засідання: Комлєва Д.В., Котяш Н.В., Подосокорської А.О., Комлєвої К.С., Котельникової А.Р., Олейник О.О.,

за участю прокурорів: Ольхового Б.С., Лой І.П., Рабцун М.О., Ефремова В.В., Клочко Н.О.,

захисників: Радько О.С., Лисенко В.І., Пупишева Д.В.,

потерпілої: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018220480001812 від 06.05.2018 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, мешкаючого у цивільному шлюбі, офіційно не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

?14.10.2004 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України - умовно з іспитовим строком на 2 роки;

?20.05.2010 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 321, ч.2 ст. 342, 70, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 09.09.2011 року за відбуванням строку призначеного покарання;

?13.12.2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі, в силу ст. 75 КК України - умовно з іспитовим строком на 1 рік,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2018 року близько 05 годин 25 хвилин ОСОБА_2 знаходився біля входу до магазину побутової техніки «Фокстрот», що розташований за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 62-З, де побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_3 . Далі, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт на грунті раптово виниклих неприязних відносин.

Реалізуючи свій злочинний умисел, не маючи наміру на вбивство ОСОБА_3 або заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень, діючи необережно, проявляючи у своїх діях злочинну самовпевненість, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого від його дій, хоча міг та повинен був їх передбачити, ОСОБА_2 наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_3 , від якого останній впав на землю та втратив свідомість, а в подальшому помер не приходячи до тями.

ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 наступні тілесні ушкодження: закриту черепно - мозкову травму у вигляді крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку дифузного характеру по всіх поверхнях півкуль головного мозку і по всіх поверхнях мозочка; при цьому відмічається поширення крові по борознах (зі сторони основи головного мозку, по зовнішній поверхні лівої лобно-тім`яної-скроневої частки та правої лобно-тім`яної-скроневої частки), крововиливів в м`які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні (в тім`яно-скроневій ділянці справа), крововилив в правий скроневий м`яз, крововилив в жувальний м`яз зліва, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №10-12/1405-Дм/18 від 27.06.2018 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Причиною смерті ОСОБА_3 стала закрита тупа травма голови з внутрішньо-черепними крововиливами, що ускладнилась розвитком набряку - набухання головного мозку.

У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов не заявлений.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав повністю та пояснив, що в ніч з 05 на 06 травня 2018 року він познайомився з хлопцями, з якими вживав спиртні напої. Приблизно о 05-30 годин 06.05.2018 року вони знаходились біля супермаркету «Фокстрот». В цей час до них підійшла компанія з 3-х невідомих хлопців, серед яких був раніше невідомий йому потерпілий ОСОБА_3 , який знаходився у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 розпочав чіплятися до нього, вимагати наркотичні засоби, сказав, що він з клубу, та бажає продовжити відпочивати. В ході подальшої бесіди, ОСОБА_3 почав ображати його, а також говорити непристойні речі на адресу його мами. Оскілки ОСОБА_3 не збирався зупинятись, продовжував говорити образливі речі на адресу його сім`ї, він вирішив його вдарити та зупинити його поведінку. Він підійшов до ОСОБА_3 з його лівого боку та наніс один удар кулаком лівої руки по обличчю зліва, від якого потерпілий почав втрачати свідомість, його підхопили друзі та поклали на землю. Після чого він пішов. Також пояснив, що завдаючи удару потерпілому, він, образившись на його висловлювання, бажав зупинити його неправомірну поведінку. Зазначив про те, що до конфлікту не був знайомий з потерпілим та не знав про минулу травму голови ОСОБА_3 .

Незважаючи на повне не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 , його вина у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України повністю доказана дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

- показаннями допитаної у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_1 , яка пояснила, що ОСОБА_3 був її сином. У віці 10 років він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, отримав травму внутрішній органів, закриту черепно-мозкову травму. Під час життя наркотичні засоби не вживав, раніше не судимий. 06.05.2018 року син був на дні народження у клубі. Від працівників поліції вона дізналася, що син помер;

- показаннями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що ОСОБА_3 був його другом. В ніч з 05.05.2018 року на 06.05.2018 року він, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відпочивали, вживали спиртні напої. Наркотичні засоби не вживали. 06.05.2018 року приблизно о 05-00 год. вони знаходились біля магазину «Фокстрот» по пр. Перемоги у м. Харкові. До них підійшли 4 раніше незнайомих хлопця, просили дати сигарету, ОСОБА_3 дав, залишився з ними спілкуватися, а він із ОСОБА_5 пішли до входу у метро. Потім вони побачили, що між ОСОБА_3 та цими незнайомими хлопцями, серед яких був раніше незнайомий ОСОБА_2 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, почався конфлікт, в ході якого булу взаємні нецензурні висловлення, вони намагалися штовхати один одного, пересувалися по дорозі. Він з ОСОБА_5 повернулися до ОСОБА_3 та намагалися заспокоїти його та вказаних хлопців, серед яких найбільш активними були хлопці у білій та у чорній ( ОСОБА_2 ) футболках. В процесі вказаного конфлікту, коли він знаходився поруч зі своїми друзями, ОСОБА_2 раптово, підійшов до ОСОБА_3 з його лівого боку та наніс один удар кулаком лівої руки по обличчю зліва, від якого ОСОБА_3 почав втрачати свідомість та почав падати. Його підхопив позаду ОСОБА_5 та поклав на землю. Після чого викликали швидку медичну допомогу. Від отриманої травми ОСОБА_3 помер. Від бачив, що удар був сильний, у нижню частину обличчя. ОСОБА_3 у 5 класі отримав травму голови, потрапивши у дорожньо-транспортну пригоду;

- показаннями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що ОСОБА_3 був його другом. В ніч з 05.05.2018 року на 06.05.2018 року він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відпочивали, вживали спиртні напої. Наркотичні засоби не вживали. 06.05.2018 року приблизно о 05-00 год. вони знаходились біля магазину «Фокстрот» по пр. Перемоги у м. Харкові. До них підійшли 4 раніше незнайомих хлопця, просили дати сигарету, ОСОБА_3 дав, залишився з ними спілкуватися, а він із ОСОБА_4 пішли до входу у метро. Потім вони побачили, що між ОСОБА_3 та цими незнайомими хлопцями, серед яких був раніше незнайомий ОСОБА_2 , який також перебував у стані алкогольного сп`яніння, почався конфлікт, в ході якого булу взаємні нецензурні висловлення, вони намагалися штовхати один одного, пересувалися по дорозі. Він з ОСОБА_6 повернулися до ОСОБА_3 та намагалися заспокоїти його та вказаних хлопців, серед яких найбільш активними були хлопці у білій та у чорній ( ОСОБА_2 ) футболках. В процесі вказаного конфлікту, коли він знаходився поруч зі своїми друзями, ОСОБА_2 раптово, підійшов до ОСОБА_3 з його лівого боку та наніс один удар кулаком лівої руки по обличчю зліва, від якого ОСОБА_3 почав втрачати свідомість та почав падати. Він його підхопив позаду та поклав на землю. Після чого викликали швидку медичну допомогу. Від отриманої травми ОСОБА_3 помер. Він бачив, що удар був сильний, у нижню частину обличчя. ОСОБА_3 у 5 класі отримав травму голови, потрапивши у дорожньо-транспортну пригоду;

- показаннями допитаних у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які пояснили, що в ніч з 05.05.2018 року на 06.05.2018 року вони відпочивали у клубі «Місто» та 06.05.2018 року приблизно о 05-00 год. вони приїхали на таксі на пр. Перемоги. Коли вони виходили з автомобілю, то побачили поруч з магазином «Фокстрот» раніше незнайомих хлопців, серед яких один знаходився на асфальті, без свідомості. Вони викликали швидку допомогу. Свідок ОСОБА_9 також пояснила, що, знаходячись ще у автомобілі, що зупинився, вона побачила як один із хлопців наніс удар кулаком по обличчю іншого, від якого він став втрачати свідомість та опинився на асфальті;

- дослідженим у судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи №10-12/1405-Дм/18 від 27.06.2018 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_3 були встановлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно - мозкова травма у вигляді крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку дифузного характеру по всіх поверхнях півкуль головного мозку і по всіх поверхнях мозочка; при цьому відмічається поширення крові по борознах (зі сторони основи головного мозку, по зовнішній поверхні лівої лобно-тім`яної-скроневої частки та правої лобно-тім`яної-скроневої частки), крововиливів в м`які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні (в тім`яно-скроневій ділянці справа), крововилив в правий скроневий м`яз, крововилив в жувальний м`яз зліва, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Причиною смерті ОСОБА_3 стала закрита тупа травма голови з внутрішньо-черепними крововиливами, що ускладнилась розвитком набряку - набухання головного мозку;

- дослідженими у судовому засіданні протоколами огляду місця події та трупу потерпілого ОСОБА_3 від 06.05.2018 року, та додаткового огляду трупу від 07.05.2018 року, в ході яких вилучені одяг потерпілого, та його особисті речі;

- дослідженим у судовому засіданні протоколом проведення з обвинуваченим ОСОБА_2 слідчого експерименту від 05.07.2018 року, стенограмою слідчого експерименту, в ході яких останній показав при яких обставинах відбувалися події 06.05.2018 року;

- дослідженим у судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи №10-14/49/1405-Дм/18 від 17-20.07.2018 року, відповідно до якого механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 в цілому не суперечить способу їх спричинення, на який вказував підозрюваний ОСОБА_2 під час проведення з ним слідчого експерименту;

- дослідженим у судовому засіданні протоколами пред`явлення осіб для впізнання від 05.07.2018 року, під час яких свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 впізнали ОСОБА_2 як особу, яка завдала удару потерпілому ОСОБА_3 ;

- дослідженими у судовому засіданні протоколом огляду предметів від 10.05.2018 року, а саме оптичного диску із записом з камери спостереження супермаркету «Фокстрот», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 62-З від 06.05.2018 року. Під час перегляду відео файлу «ch02-20180506-045546-050411-001000000000», тривалістю 8 хвилин 24 секунди, встановлено, що у поле зору відеокамери охоплює ділянку місцевості поблизу будівлі супермаркету «Фокстрот», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 62-З. О 8 хв 20 сек відеозапису, чол - 2 підходить з боку лівого плеча до чол - 4, та зайнявши місце позаду зліва, стоячи на ногах, чол - 2 лівою рукою наносить для чол - 4 удар в область лівої височної області та вилиці та в момент нанесення удару робить два кроки назад. На 8 хв 21 сек відеозапису, чол - 4 після отриманого удару робить крок назад після здійснення которого починає рух вперед в бік чол -2 та здійснивши другий крок підкошує ліву ногу нахиляючись у лівий бік. В той час на 8 хв 23 сек відеозапису чол -6 за плечі підтримує чол -4 в то час коли останній нахиляється у лівий бік;

- постановами слідчого від 06.05.2018 року, 07.05.2018 року, 10.05.2018 року про визнання предметів речовими доказами у кримінальному провадженні;

- показаннями допитаного у судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_11 , який пояснив, що він як судово-медичний експерт відділу експертизи трупів ХОБСМЕ складав висновки судово-медичної експертизи №10-12/1405-Дм/18 від 27.06.2018 року та судово-медичної експертизи №10-14/49/1405-Дм/18 від 17-20.07.2018 року трупу потерпілого ОСОБА_3 , приймав участь у проведеному слідчим з обвинуваченим ОСОБА_2 слідчого експерименту від 05.07.2018 року щодо механізму завдання потерпілому тілесних ушкоджень. Експертом суду також зазначено, що він підтверджує висновки, зроблені ним у вищезазначених висновках, зробивши висновки, що причиною смерті потерпілого ОСОБА_3 явилася закрита тупа травма голови з внутрішньочерепними крововиливами, що ускладнилась розвитком набряку-набухання головного мозку (набряк-набухання тканини головного мозку з ознаками вклинення стволових структур). Між встановленою у ОСОБА_3 вищеописаною травмою голови та настанням його смерті вбачається прямий причинний зв`язок;

- показаннями допитаного у судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_12 , який пояснив, що він в якості лікаря судово-медичного експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз ХОБСМЕ входив в якості доповідача до складу експертної комісії, що складала висновки комісійної судово-медичної експертизи №08-319/2019 від 17.12.2019 року - 12.02.2020 року за матеріалами кримінального провадження за фактом смерті ОСОБА_3 . Експертом підтверджено, що причиною смерті ОСОБА_3 явилася черепно-мозкова травма, що ускладнилася набряком-набубнявінням мозку з дислокацією його у великий потиличний отвір, і що вона не могла утворитися внаслілок удару кулаком ОСОБА_2 в ліву частину обличчя ОСОБА_3 .

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання їх недопустимими.

Як зазначено у обвинувальному акті, досудовим розслідуванням встановлено, що 06 травня 2018 року близько 05 годин 25 хвилин ОСОБА_2 знаходився біля входу до магазину побутової техніки «Фокстрот», що розташований за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 62-З, де побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_3 . Далі, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт на грунті раптово виниклих неприязних відносин. Після чого, в ході словесного конфлікту у ОСОБА_2 раптово виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_2 наніс один удар кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_3 , від якого останній впав на землю та втратив свідомість, а в подальшому помер не приходячи до тями.

ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 наступні тілесні ушкодження: закриту черепно - мозкову травму у вигляді крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку дифузного характеру по всіх поверхнях півкуль головного мозку і по всіх поверхнях мозочка; при цьому відмічається поширення крові по борознах (зі сторони основи головного мозку, по зовнішній поверхні лівої лобно-тім`яної-скроневої частки та правої лобно-тім`яної-скроневої частки), крововиливів в м`які тканини голови з боку їх внутрішньої поверхні (в тім`яно-скроневій ділянці справа), крововилив в правий скроневий м`яз, крововилив в жувальний м`яз зліва, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №10-12/1405-Дм/18 від 27.06.2018 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Причиною смерті ОСОБА_3 стала закрита тупа травма голови з внутрішньо-черепними крововиливами, що ускладнилась розвитком набряку - набухання головного мозку.

Згідно ч.2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумівом.

За змістом ч.3 ст. 62 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №120рп/2011 від 20.10.2001 року обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно вимог ст.ст. 17, 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального прпавопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.5 ст. 9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як зазначено в пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 щодо того, що він не бажав настання тяжких наслідків та не передбачав їх настання, стороною обвинувачення належним чином не перевірені, оцінки цим доводам не дана, обмежившись посиланнями на покази свідків і медичні висновки щодо доведеності вини саме в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, що призвело до невірної кваліфікації дій останнього за ч.2 ст. 121 КК України.

На стадії судового розгляду ОСОБА_2 надав такіж саме показання, ставерджуючи, що дійсно наніс один удар потерпілому ОСОБА_3 кулаком у обличчя, але не бажав настання тих наслідків, які сталися.

Неоднаразові намагання суду перевіріти вказані показання обвинуваченого шляхом допиту експертів, додаткових допитів свідків скоєного злочину, перегляду відеозапису обставин подій, підтвердили саме позицію обвинуваченого та дозволили зробити висновок того, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані не вірно за ч.2 ст. 121 КК України.

Оцінюючи форму вини як необережність, необхідно визначити вид необережності злочинну самовпевненість або злочинну недбалість, ознаки яких закріплені у ст. 25 КК України.

Відповідно до пункту 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи» вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок злочинної самовпевненості як форми необережності необхідно відмежовувати від учинення цих діянь із непрямим умислом (коли винна особа передбачала і свідомо припускала настання відповідних наслідків, не розраховуючи при цьому на якість, конкретні обставини, які могли б їх відвернути), а вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок злочинної недбалості від невинного заподіяння шкоди (коли особа не передбачала настання відповідних наслідків, не повинна була і (або) не могла їх передбачати).

Тобто, специфіка вбивства з необережності полягає в його суб`єктиної стороні: воно має місця лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Як зазначено у судовому засіданні експертом ОСОБА_12 , причиною смерті ОСОБА_3 явилася черепно-мозкова травма, що ускладнилася набряком-набубнявінням мозку з дислокацією його у великий потиличний отвір, і що вона не могла утворитися внаслілок удару кулаком ОСОБА_2 в ліву частину обличчя ОСОБА_3 .

Отримати нові, додаткові докази, окрім встановлених, з`ясувати обставини подій в інший спосіб, суд позбавлений можливості, вичерпавши усі можливості, та виходить з норм основного закону щодо того, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд дійшов висновку того, що, завдаючи удару потерпілому, ОСОБА_2 не міг усвідомлювати суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачити його суспільно-небезпечні наслідки, та бажати їх настання у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, однак проявив злочинну самовпевненість, яка призвела до вбивства ОСОБА_3 з необережності.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд перекваліфіковує з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст. 119 КК України, та кваліфікує як вбивство, вчинене через необережність.

Судом досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого і при цьому встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, на обліку в Харківському міському ПНД, на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває, в Україні не працює, за місцем мешкання характеризувався задовільно.

Вирішуючи питання про визначення покарання обвинуваченому, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, скоєння обвинуваченим нетяжкого кримінального правопорушення, тяжкі наслідки, що настали від дій останнього у вигляді смерті потерпілого через необережність, фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення, та характер конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, що передував удару, дані, що характеризують особи обвинуваченого та потерпілого, відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, відсутність матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого за скоєння злочину з боку потерпілої ОСОБА_1 .

Відповідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

З огляду на викладене суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 119 КК України.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства.

Строк покарання ОСОБА_2 суд відраховує з моменту фактичного затримання - з 11 липня 2018 року.

По кримінальному провадженню судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 4 (чотирьох) місяців 27 днів позбавлення волі.

Строк покарання засудженому ОСОБА_2 відраховувати з моменту фактичного затримання - з 11 липня 2018 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому ОСОБА_2 строк його попереднього ув`язнення в період з 11 липня 2018 року по дату винесення вироку з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний заход відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27) скасувати, звільнити останнього з-під варти в залі суду у зв`язку з фактичного відбуття призначеного строку покарання.

Речові докази, які належали потерпілому ОСОБА_3 , та повернуті потерпілій ОСОБА_1 - залишити в її розпорядженні; оптичний DVD - диск із відеозаписом- зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення.

Головуючий суддя О.В.Шишкін