Рішення № 101714935, 06.12.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13073/21

Провадження № 2/638/5477/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Дикарєвої Л.Е.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний виконавець Кудряшов Д.В., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. від 01.04.2021 №6220 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 961894,79 грн. заборгованості за кредитним договором №014/1800/73/95513 від 29.11.2007.

В обґрунтуванні позовної заяви вказує, що 12 серпня 2021 року на адресу позивача надійшла постанова приватного виконавця Кудряшова Д.В. про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2021 на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. від 01.04.2021 за реєстровим № 6220 про стягнення на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості, що виникла за Кредитним договором № 014/1800/73/95513 від 29.11.2007, з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступник АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 . Правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Райффайзен Банк Аваль» за вказаним кредитним договором є ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору № 114/2-15 про відступлення права вимоги від 02.08.2019. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться станом на 22.03.2021. Сума заборгованості складає 961894,79 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 74671,84 грн.; сума заборгованості за відсотками та комісіями складає 887222,95 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1500,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 963394,79 грн. Вказаний виконавчий напис позивач вважає таким, що здійснений з порушенням вимог чинного законодавства оскільки приватним нотаріусом не дотримано вимог щодо порядку вчинення спірного виконавчого напису, а саме такий виконавчий напис вчинено на виконання не нотаріально посвідченого кредитного договору, не дотримано строків, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, сума стягнення заборгованості не є безспірною, виконавчий напис здійснений без відома позивача, без повідомлення його про наявність боргу, без повідомлення про намір звернення стягнення заборгованості, шляхом вчинення виконавчого напису, тому вчинення виконавчого напису не ґрунтується на вимогах закону, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2021 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. від 01.04.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 6220.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Романченка О.М. про витребування доказів задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. копії документів (матеріали нотаріальної справи), на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 6220 від 01.04.2021. Витребувано у ТОВ «Вердикт Капітал» копії документів, які були подані приватному нотаріусу на підтвердження безспірності вимог до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/1800/73/95513 від 29.11.2007 на суму 961894,79 грн. та на підставі яких вчинено виконавчий напис № 6220 від 01.04.2021.

05 жовтня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому від зазначає, що договір на якому вчинено виконавчий напис – не містить заборон, або будь-який обмежень щодо заборони використання позасудового способу захисту майнових інтересів товариства, а так само, чинне законодавство України не містить будь-яких обмежень щодо вчинення виконавчого напису, що цілком підтверджує правомірність вчинених дій ТОВ «Вердикт Капітал» та нотаріусом, оскільки, приватному нотаріусу були надані всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, що в повній мірі спростовує позовні вимоги позивача. Також зазначає, що ототожнення строку давності вчинення виконавчого напису із строком позовної давності є помилковим, оскільки позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а у разі вчинення виконавчого напису стягувач звертається не до суду, а до нотаріуса, що відповідно до ст. 18 ЦК України – є самостійним способом захисту порушеного права».

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року підготовче судове засідання закрито та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, представником позивача надано до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце повідомлений належним чином.

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. в судове засідання не з`явився, про дату час та місце повідомлений.

Приватний виконавець Кудряшов Д.В. в судове засідання не з`явився, про дату час та місце повідомлений належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.

Згідно копії кредитного договору №014/1800/73/95513 від 29 листопада 2007 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 140 715 грн.

З позовної заяви вбачається, та не спростовується відповідачем, що 02 серпня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-15 за кредитним договором № 014/1800/73/95513 від 29 листопада 2007 року.

Згідно з копії виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 станом на 22 квітня 2021 року заборгованість останнього перед ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 014/1800/73/95513 від 29 листопада 2007 року складає 961894,79 грн.

Відповідно до копії виконавчого напису №6220 від 01 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. було вчинено виконавчий напис №6220 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 014/1800/73/95513 від 29 листопада 2007 року станом на 22 березня 2021 року в розмірі 961894,79 грн., з яких: 74671,84 – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 887222,95 грн. – заборгованість за відсотками та комісією, та за вчинення виконавчого напису в розмірі 1500 грн.

З копії постанови ВП № 66465439 вбачається, що приватним виконавцем Кудряшовим Л.В. 10 серпня 2021 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 6220 від 01 квітня 2007 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 014/1800/73/95513 від 29 листопада 2007 року станом на 22 березня 2021 року в розмірі 961894,79 грн., з яких: 74671,84 – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 887222,95 грн. – заборгованість за відсотками та комісією, та за вчинення виконавчого напису в розмірі 1500 грн.

Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, що регулюються нормами Закону України «Про нотаріат».

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).

Так, згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили 22.02.2017 року, а тому п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених між позивачем та банком у електронній формі.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та у постанові від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16-ц.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд зазначає, що виконавчий напис № 6220 від 01 квітня 2021 року вчинено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором № 014/1800/73/95513 від 29 листопада 2007 року у розмірі 961894,79 грн., на примірнику кредитного договору, який нотаріально не посвідчено, що є порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Крім того, виконавчий напис № 6220 від 01 квітня 2021 року вчинено приватним нотаріусом за відсутності документу, що підтверджує направлення ТОВ "Вердикт Капітал" Бервено С.М. письмової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, а тому при вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Вердикт Капітал" є безспірною.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис № 6220 від 01 квітня 2021 року вчинено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором № 014/1800/73/95513 від 29 листопада 2007 року у розмірі 961894,79 грн. з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а тому наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 42972755, адреса: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз 5-Б), треті особи: приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович (адреса: м. Харків, вул. Університетська 33, оф. 7), приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович (адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця Євгена 433, кім. 28-29) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 6220 від 01 квітня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором № 014/1800/73/95513 від 29 листопада 2007 року у розмірі 961894,79 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Рибальченко