Постанова № 101714751, 12.08.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/6402/21

Провадження №3/428/1593/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участі секретаря Рудік Ю.Ю.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , голова правління АТ «Луганськгаз», юридична адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 87,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 276 від 05.07.2021 року про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи посадовою – головою правління АТ «Луганськгаз», допустив несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належного до сплати податку на прибуток підприємств, чим порушив п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду надав письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи, в яких просив розглянути справу без його участі. Крім того, в поясненнях зазначив, зокрема, що АТ «Луганськгаз» листом від 01.04.2021 № 01-02-40/641 звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою про скасування Податкової вимоги з податку на прибуток Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 19.03.2021 № 609-13 форма «Ю», Рішення про опис майна у податкову заставу від 19.03.2021 № 5 та зобов`язання вчинити певні дії. Також, керуючись Податковим кодексом України АТ «Луганськгаз» листом від 01.04.2021 № 01-02-40/642 повідомило Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про оскарження прийнятих ним Податкової вимоги про сплату податкового боргу з податку на прибуток від 19.03.2021 № 609-13 форма «Ю» Рішення про опис майна у податкову заставу від 19.03.2021 № 5. До цього часу рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги АТ «Луганськгаз» від 01.04.2021 № 01-02-40/641 не отримано. Таким чином, питання своєчасності сплати АТ «Луганськгаз» узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства згідно «Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» за звітний період 2020 рік, вх. 9372925671 від 01.03.2021 на час проведення вказаної камеральної перевірки, відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України, вважаються неузгодженими у зв`язку з їх оскарженням АТ «Луганськгаз» у визначеному чинним законодавством України порядку. Отже, проведення Податковим органом камеральної перевірки, за результатами якої складено Акт перевірки від 24.06.2021 № 232/35-00-04-01-12/05451150 є неправомірною. У зв`язку з чим провадження по справі просив закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.

Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статей 1, 3, 8, 9 Конституції України Україна є правовою державою, в якій людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у статті 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Постанова суду згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечливих доказах.

Частиною першою статті 163-2 КУпАП передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення № 276 від 05.07.2021 року складено на підставі акту перевірки від 24.06.2021 № 232/35-00-04-01-12/05451150, з висновками якого АТ «Луганськгаз» не погодилось та надало контролюючому органу заперечення до зазначеного акту вих. 15.07.2021 № 01-02-40/1401, що підтверджується наданими ОСОБА_1 доказами.

Відповідно до п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді платнику податків.

10.09.2013 колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді справи № 21-237а13 зазначено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акту перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання.

В силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Податковим законодавством передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень органів податкової служби та поширено презумпцію не винуватості на процедуру оскарження. Так вирішення питань стосовно правомірності винесеного рішення податковим органом підвідомче адміністративному суду, і розгляду в порядку передбаченому Кодексом про адміністративне правопорушення не підлягає.

Враховуючи, що на акт перевірки від 24.06.2021 № 232/35-00-04-01-12/05451150 АТ «Луганськгаз», контролюючому органу були надані заперечення та на даний час будь-якої відповіді АТ «Луганськгаз» не отримано, а отже процедура оскарження не завершена.

Таким чином, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є передчасним і безпідставним.

Інших доказів щодо вчиненням ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, суду не надано.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях голови правління АТ «Луганськгаз» ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та в діях ОСОБА_1 за обставин зазначених в протоколі, відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП підлягає закриттю.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 163-2, 247, 268, 278, 280, 282-285, 287 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Сєвєродонецького міського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя В. М. Олійник