Ухвала суду № 101713883, 08.12.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9553/21

Провадження № 1-кс/204/2308/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю прокурора Білого А.О.

за участю захисника Воротиліна Є.М.

за участю підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, працюючого директором ТОВ «Легіон Дніпро» та директором ПП «Лєон», одруженого, маючого на утримання малолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2021 року до суду звернувся старший слідчий СВ УСБУ у Дніпропетровській області Беть О.О., за погодженням з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Нестеренко О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що У провадженні СВ відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12020040680001163 від 04.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 2062, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 3652 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 приблизно влітку, більш точного часу слідством не встановлено, але не пізніше липня 2020 року, перебуваючи на території міста Дніпра, більш точне місце слідством не встановлено, з метою свого особистого незаконного збагачення, а також незаконного збагачення інших осіб розробив злочинний план із протиправного заволодіння майном підприємства шляхом вчинення правочину з використанням підроблених документів. Задля реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 , маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у такому реєстрі виявив, що у АДРЕСА_3 , знаходяться виробничо-складські будівлі літ.А-1 загальною площею 2 767,3 кв.м., Б,Д-склад, Г-гараж, В-навіс, З-КПП, Ж,Е-будівля для зберігання госпінвентаря, №1-3-споруди, які належать Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський агрегатний завод» (ЄРДПОУ 14311614), та визначив майно такого акціонерного товариства предметом свого злочинного посягання. Відповідно до розробленого ОСОБА_3 плану останній, достеменно знаючи, що виробничо-складські будівлі літ.А-1 загальною площею 2 767,3 кв.м., Б,Д-склад, Г-гараж, В-навіс, З-КПП, Ж,Е-будівля для зберігання госпінвентаря, №1-3-споруди, належать на праві власності Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський агрегатний завод», повинен був, шляхом внесення недостовірних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, використовуючи завідомо підроблені правовстановлюючі документи, здійснити реєстрацію права власності на вказане майно за спеціально придбаним підприємством. Розробивши зазначений план із протиправного заволодіння майном ПрАТ «Агрегатний завод» ОСОБА_3 прийшов до висновку, що для здійснення свого злочинного умислу необхідно залучити осіб, які поділяють його незаконні інтереси і прагнуть швидкого збагачення, та спільно з ним і під його керівництвом виявлять бажання взяти участь у вчиненні кримінального правопорушення. Для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на протиправне заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», ОСОБА_3 не пізніше липня 2020 року, перебуваючи на території міста Дніпра, більш точне місце слідством не встановлено, вирішив ознайомити ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зі своїм розробленим умислом та довів до їх відома деталі вищевказаного злочинного плану, які прийняли пропозицію ОСОБА_3 та надали свою згоду на участь, тим самим створив організовану групу для вчинення кримінального правопорушення, а саме протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» шляхом вчинення правочину з використанням підроблених документів, попередньо розподіливши між собою ролі. Створена організована група характеризується наступним: попередня зорганізованість у спільне злочинне об`єднання для вчинення тяжких злочинів; стабільність, згуртованість та стійкість складу, постійне зміцнення внутрішніх зав`язків між учасниками організованої групи та чітке визначення ролей кожного з них, єдиний їх намір щодо вчинення тяжких злочинів та прагнення досягнути єдиного злочинного результату; наявність розроблених неформальних правил поведінки всередині організованої групи, яких дотримувалися всі його учасники, що включали в себе обов`язкові до виконання вимоги організатора ОСОБА_3 , дотримання конспірації у спілкуванні, заборони на розголошення інформації про існування та суть діяльності групи; ієрархічність структури організованої групи, що полягало в наявності рівня управління та безпосередньому контролі з боку ОСОБА_3 за діями інших учасників організованої групи; розподіл грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, між членами вказаного об`єднання та спрямуванням їх на витрати, пов`язані з діяльністю і функціонуванням самої організованої групи. Як організатор ОСОБА_3 взяв на себе наступні обов`язки: розробка плану і організація вчинення кримінального правопорушення; розподіл обов`язків між співучасниками змови із чітким визначенням ролей у вчиненні кримінального правопорушення; керування і координація дій співучасників злочинної змови при вчиненні кримінального правопорушення; надання вказівки учаснику організованої групи ОСОБА_1 на здійснення впливу на інших учасників організованої групи у разі виявлення проявів ними непокори його вимогам; організація та забезпечення придбання юридичної особи приватного права для протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод»; організація та забезпечення складання завідомо неправдивих офіційних документів, на підставі яких буде здійснено реєстрацію права власності на майно ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» за придбаною юридичною особою; організація та забезпечення проведення державної реєстрації права власності на майно ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» за спеціально придбаним підприємством, шляхом внесення недостовірних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, використовуючи завідомо підроблені правовстановлюючі документи; організація та забезпечення силової підтримки, необхідної для фізичного захоплення майна ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод»; контроль за діяльністю кожного учасника злочинної змови; розподіл коштів, одержаних в результаті вчинення кримінального правопорушення між учасниками злочинної змови відповідно до функцій, що виконувались. Як виконавець ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими учасниками, повинна була виконувати наступні функції: придбання юридичної особи приватного права, за допомогою якої буде безпосередньо здійснено протиправне заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод»; отримання завідомо підроблених документів, на підставі яких буде здійснено реєстрацію права власності на майно ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» за спеціально придбаним підприємством; надання завідомо підроблених документів іншому учаснику – державному реєстратору ОСОБА_5 , з метою здійснення ним реєстрації права власності на майно ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» за спеціально придбаним підприємством, шляхом внесення недостовірних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; отримання документу, підтверджуючого реєстрацію права власності на майно ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» за спеціально придбаною юридичною особою приватного права та тим самим доведення протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» до кінця. Як пособник ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими учасниками повинен був виконувати наступні функції: отримання від іншого учасника ОСОБА_4 завідомо підроблених документів; будучи державним реєстратором Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, на підставі зазначених завідомо підроблених документів, використовуючи наданий йому доступ до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, сприяти вчиненню протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», шляхом здійснення несанкціонованих дій з інформацією, яка обробляється в автоматизованих системах, а саме реєстрації права власності права власності на майно ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» за спеціально придбаним підприємством. Як пособник ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими учасниками повинен був виконувати наступні функції: сприяти вчиненню кримінального правопорушення, шляхом усунення перешкод, а саме забезпечити силове супроводження протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», використовуючи ресурси підконтрольних охоронних агентств ТОВ «Легіон Дніпро» та ПП «Лєон»; здійснення впливу на інших учасників організованої групи вразі виявлення проявів ними непокори вимогам або вказівкам організатора ОСОБА_3 . В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , діючи відповідно до раніше розробленого злочинного плану та відведеної їй ролі виконавця у вчиненні кримінального правопорушення, виконуючи вказівки організатора ОСОБА_3 , задля забезпечення протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», 21.07.2021, більш точний час слідством не встановлено, перебуваючи на території міста Дніпра, більш точна адреса слідством не встановлена, уклала з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу корпоративних прав та придбала 100% статутного капіталу приватного підприємства приватна виробничо-комерційна фірма «ТЕІС» (ЄДРПОУ 21942120). У подальшому, 27.07.2021, більш точний час слідством не встановлено, державний реєстратор ОСОБА_7 , яка не є співучасником злочину та не освідчена про злочинний умисел ОСОБА_4 , на підставі власноруч поданої нею заяви, провела державну реєстрацію, а саме внесла відомості про визначення ОСОБА_4 в якості директора ПВКФ «Теіс». Таким чином, ОСОБА_4 , діючи відповідно до раніше розробленого злочинного плану та відведеної їй ролі виконавця у вчиненні кримінального правопорушення, виконуючи вказівки організатора ОСОБА_3 , придбала зазначене вище підприємство, задля забезпечення подальшого протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод».Тим самим, ОСОБА_4 , з метою реалізації злочинного плану щодо протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», виконуючи вказівки організатора ОСОБА_3 , діючи відповідно до відведеної їй ролі виконавця у вчиненні кримінального правопорушення, у складі організованої групи із ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , не маючи наміри здійснення законної господарської діяльності, придбала юридичну особу приватного права – ПП ПВКФ «ТЕІС», із метою його виключного подальшого використання для протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод». Відповідно до розділу 7 Статуту ПП ПВКФ «Теіс» у редакції від 21.07.2020, до компетенції ОСОБА_4 як директора зазначеного підприємства входило: представляти інтереси підприємства в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування та інших організаціях; діяти від імені підприємства, укладати договори та інші угоди, колективний договір; видавати та підписувати довіреності; відкривати розрахункові та інші рахунки у банках; розпоряджатись майном підприємства в межах, встановлених Власником; формувати адміністрацію для досягнення мети та задач підприємства; організовувати ведення бухгалтерського обліку; приймати та звільняти працівників підприємства, заохочувати їх та накладати дисциплінарні стягнення; видавати накази, інструкції та інші документи з питань, що входять до її компетенції. Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ст. 18 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 є службовою особою. У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майна ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» ОСОБА_3 , діючи умисно та протиправно, відповідно до відведеної йому ролі організатора у вчиненні кримінального правопорушення, у складі організованої групи із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , у липні 2020 року, більш точний час слідством не встановлено, перебуваючи на території міста Дніпра, більш точну адресу слідством не встановлено, надав вказівку не встановленій слідством особі на виготовлення завідомо підроблених офіційних документів, які у подальшому повинні були бути використані для протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод». На виконання такої вказівки організатора ОСОБА_3 , не встановлена слідством особа, умисно та протиправно підробила наступні завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: технічний паспорт на виробничий будинок «Будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_4 », серія та номер: 443/19, виданий 05.01.2019 ФОП ОСОБА_8 ; декларацію № ДП14211019731 про готовність об`єкта «Будівництво виробничо-складських будівель та допоміжних будівель і споруд по АДРЕСА_4 » до експлуатації, видана 12.06.2011 Інспекцією державного архітектурного – будівельного контролю у Дніпропетровській області; розпорядження Дніпропетровського міського голови №198р від 21.05.2008 року «Про присвоєння адреси виробничо-складської будівлі по вул. Виборзькій», згідно якого присвоєно виробничо-складській будівлі по АДРЕСА_4 . Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 виконуючи вказівки організатора ОСОБА_3 , будучи службовою особою, а саме директором ПП ПВКФ «Теіс», діючи відповідно до відведеної їй ролі виконавця у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, у складі організованої групи із ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , отримала від невстановленої слідством особи зазначені вище завідомо підроблені офіційні документи. У подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію єдиного та спільного злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майна ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», діючи відповідно до відведеної їй ролі виконавця у вчиненні кримінального правопорушення, у складі організованої групи із ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , виконуючи вказівки організатора ОСОБА_3 , будучи службовою особою, а саме директором ПП ПВКФ «Теіс», 29.07.2021, більш точний час слідством не встановлено, маючи при собі зазначені вище завідомо підроблені документи, прийшла за місцем роботи іншого учасника злочинної змови – державного реєстратора Мар`янівської сільської ради Новомосковського району ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5 та власноруч подала заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 40725237 щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, а саме виробничо-складські будівлі літ.А-1 загальною площею 2 767,3 кв.м., Б,Д-склад, Г-гараж, В-навіс, З-КПП, Ж,Е-будівля для зберігання госпінвентаря, №1-3-споруди, зазначивши у такій заяві завідомо неправді відомості про наявність Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14211019731 від 12.06.2011, а також адреси такого майна, а саме: АДРЕСА_4 , достовірно знаючи, що зазначене майно належить на праві власності Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський агрегатний завод». Також, до зазначеної вище заяви учасник організованої групи ОСОБА_4 , будучи службовою особою, а сама директором ПП ПВКФ «Теіс» надала іншому учаснику групи ОСОБА_5 наступі завідомо підроблені документи: технічний паспорт на виробничий будинок «Будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_4 », серія та номер: 443/19, виданий 05.01.2019 ФОП ОСОБА_8 ; декларацію № ДП14211019731 про готовність об`єкта «Будівництво виробничо-складських будівель та допоміжних будівель і споруд по АДРЕСА_4 » до експлуатації, видана 12.06.2011 Інспекцією державного архітектурного – будівельного контролю у Дніпропетровській області; розпорядження Дніпропетровського міського голови №198р від 21.05.2008 року «Про присвоєння адреси виробничо-складської будівлі по вул. Виборзькій», згідно якого присвоєно виробничо-складській будівлі по АДРЕСА_4 . Продовжуючи реалізацію єдиного та спільного злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майна ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», учасник організованої групи ОСОБА_5 , який розпорядженням сільського голови Мар`янівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 38 від 06.11.2017 призначений на посаду державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Мар`янівської сільської ради, у невстановлений слідством час, але не пізніше 31.07.2021, перебуваючи на своєму робочому місці, виконуючи вказівки організатора ОСОБА_3 , діючи відповідно до відведеної йому ролі пособника у вчиненні кримінального правопорушення, у складі організованої групи із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , діючи у порушення вимог ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», фактично не надсилаючи передбачені зазначеним законом запити, із невстановленого слідством джерела, отримав наступні завідомо підроблені документи: відповідь Державної архітектурно-будівельної інспекції України за № 59/30-20 від 30.07.2020; відповідь Дніпровського МБТІ за № 7480 від 31.07.2020. У подальшому, продовжуючи реалізацію єдиного та спільного злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майна ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», учасник організованої групи ОСОБА_5 , який є державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Мар`янівської сільської ради, 03.08.2021, більш точний час слідством не встановлено, перебуваю за адресою: АДРЕСА_6 , виконуючи вказівки організатора ОСОБА_3 , діючи відповідно до відведеної йому ролі пособника у вчиненні кримінального правопорушення, у складі організованої групи із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , на підставі отриманих завідомо підроблених документів, а саме: технічного паспорту на виробничий будинок, серія та номер: 443/19; декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП14211019731; відповідь Державної архітектурно-будівельної інспекції України №7480 від 31.07.2020; відповідь Дніпровського міського бюро технічної інвентаризації №59/30-30 від 30.07.2020; розпорядження Дніпропетровського міського голови №198р від 21.05.2008 «Про присвоєння адреси виробничо-складським будівлям по АДРЕСА_4 », згідно якого присвоєно виробничо-складській будівлі по АДРЕСА_4 , з метою сприяння у протиправному заволодінні майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» оформив заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40725237 від 29.07.2020 та здійснив державну реєстрацію за ПП ПВКФ «ТЕІС» права власності на виробничо-складські будівлі літ.А-1 загальною площею 2 767,3 кв.м., Б, Д- склад, Г-гараж, В-навіс, З-КПП, Ж,Е – будівля для зберігання госпінвентаря, №1-3- споруди, за неіснуючою адресою: АДРЕСА_4 , та присвоїв новий реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2137744512101, після чого передав іншому учаснику змови ОСОБА_4 витяг щодо державної реєстрації вищезазначеного майна, внаслідок чого порушив охоронювані законом суспільні відносини у сфері реалізації ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» права володіння вищевказаним майном. Продовжуючи реалізацію єдиного та спільного злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майна ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», ОСОБА_4 , виконуючи вказівки організатора ОСОБА_3 для доведення кримінального правопорушення до кінця, діючи як виконавець у складі організованої групи із ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , 03.08.2020, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Байкальська, 9Б, уклала договір про надання охоронних послуг № 03/08-1 між TOB «Легіон Дніпро», директором якого є інший учасник організованої групи ОСОБА_1 . Відповідно до зазначеного договору TOB «Легіон Дніпро» зобов`язувалось за плату здійснювати послуги з охорони території та об`єктів майна, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. Виборзька, будинок 35. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майна ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», ОСОБА_1 , 03.08.2020, перебуваючи на території міста Дніпра, більш точне місце слідством не встановлено, виконуючи вказівки організатора ОСОБА_3 з метою усунення перешкод у вчиненні кримінального правопорушення, діючи відповідно до відведеної йому ролі пособника у вчиненні кримінального правопорушення, будучи також директором ПП «Леон» усвідомлюючи протиправність своїх дій, достовірно знаючи про відсутність офіційно оформлених у ТОВ «Легіон Дніпро» працівників та відсутність можливості надання кваліфікованими працівниками та кого товариства охоронних послуг, а отже не маючи відповідної правової підстави для надання охоронних послуг, діючи у складі організованої групи із ОСОБА_3 ,, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надав вказівку підпорядкованим працівникам ПП «Леон» здійснити силову підтримку та супроводження представникам фірми «ТЕІС» для проникнення на територію «Агрегатного заводу». На виконання вказівок ОСОБА_1 04.08.2020 року працівники ПП «Леон», перебуваючи за адресою: м. Дніпро, по вул. Щепкіна, 53, використовуючи як підставу завідомо підроблені документи на штучно створений об`єкт майна: літ.А-1 загальною площею 2767,3 кв.м., Б, Д-склад, Г-гараж, B-навіс, 3-КПП, Ж,Е - будівля для зберігання госпінвентаря, №1-3- споруди за неіснуючою адресою по АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2137744512101, замінили замки на воротах до території та дверях нежитлового приміщення складу, що належить ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» та не впускали працівників ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» на вказану територію, тим самим здійснили силове супроводження протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод». Таким чином, ОСОБА_1 , діючи як пособник у складі організованої групи із ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , протиправно усунув перешкоди іншим учасникам організованої групи, а саме здійснив силове супроводження протиправного заволодіння майном ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», а саме виробничо-складські будівлі літ.А-1 загальною площею 2 767,3 кв.м., Б, Д- склад, Г-гараж, В-навіс, З-КПП, Ж,Е – будівля для зберігання госпінвентаря, №1-3- споруди, чим заподіяв велику шкоду Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський агрегатний завод» у сумі 6 014 533,00 грн., що в 5 728 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлених законодавством України на момент вчинення злочину. Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у протиправному заволодінні майном підприємства, шляхом вчинення правочину з використанням підроблених документів, вчинене службовою особою із використанням свого службового становища, діючи у складі організованої групи як пособник, що спричинило велику шкоду, кваліфікуються за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 2062 КК України. Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження а саме: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.07.2020; інформацією з Державного реєстру речовин прав на нерухоме майно від 04.08.2020; рапортом о/у УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України; рішенням власника ПП ПВКФ «Теіс», договором купівлі-продажу корпоративних прав від 21.07.2020; заявою щодо державної реєстрації юридичної особи від 22.07.2020; технічним паспортом № 443/19 від 05.01.2019; декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 12.06.2011; розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 198р від 21.05.2008; протоколом огляду від 06.10.2020; заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.07.2020, договором № 03/08-1 від 03.08.2020 про надання охоронних послуг; протоколами допитів свідків, а також іншими доказами окремо та у їх сукупності. В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність наступних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються обставинами кримінального провадження а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останньому на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у скоєнні умисного, тяжкого кримінального правопорушень, вчиненого у складі організованої групи, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990). Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: знаходячись на свободі, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками може допомогти особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, що, як наслідок, потягне за собою можливість отримання підозрюваним ОСОБА_1 більш м`якого покарання. Також, обставинною яка обґрунтовує такий ризик є вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, діючи у складі організованої групи, маючи чітку ролі та функції у його вчиненні, а отже наявний чіткий та відпрацьований механізм його вчинення. Тому ОСОБА_1 перебуваючи на свободі зможе вплинути на інших підозрюваних з метою наданням останніми таких показів, які будуть викривляти реальну картину вчинення кримінальних правопорушень. Така поведінка підозрюваного ОСОБА_1 перешкоджає завданням кримінального провадження, а саме: забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується обставиною вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення у складі організованої групи, а також перебування на посаді директора охоронної фірми ТОВ «Легіон Дніпро», враховуючи наявний чіткий та відпрацьований механізм його вчинення. Вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не перешкоджають триманню останнього під вартою. Тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою у даному провадженні є виправданим, оскільки з боку сторонніх наглядачів наявний суспільний інтерес до розгляду цього провадження, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом «Поваги до свободи особистості», що знайшло своє відображення в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011. Застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, у тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ, зокрема, правовими позиціями, викладеними в рішеннях ЄСПЛ у справах «Лєтельє проти Франції», «Лабіта проти Італії». Прошу суд звернути увагу, що встановлені досудовим розслідуванням обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків. Зважаючи на тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, а також розмір спричиненої ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» шкоди у сумі 6 014 533,00 грн., що в 5 728 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлених законодавством України на момент вчинення злочину, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити розмір застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто такий, що перевищує 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити її у розмірі спричиненої шкоди а саме 6 014 533 гривень, оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, зупинення його злочинної діяльності. Беручи до уваги викладене, доцільно застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і таким чином запобігти спробам підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Тому, прокурор звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити. Також, зазначив, що в клопотанні випадково було зазначено строк обрання запобіжного заходу на 60 діб, та просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком до 18 грудня 2021 року, зазначаючи що існують ризики зазначені в клопотанні слідчого.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що він не збирається переховуватись від слідства, коли дізнався що його розшукують, сам з`явився до Чечелівського райвідділу поліції, має сім`ю та взагалі до даного провадження не причетний.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки підозра жодним чином не обґрунтована, зазначені у клопотанні ризики прокурором не доведені. Підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, переховуватись не збирається, він сам з`явився до СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, після чого зателефонував до прокурора та останній призначив йому зустріч, на яку він також добровільно з`явився. Під час зустрічі йому було повідомлено про підозру та затримано. Підозрюваний має стійкі соціальні зв`язку, постійне місце роботи. Зазначений у клопотанні розмір застави жодним чином не обґрунтовано, оскільки не надано доказів матеріальної спроможності його клієнта внести саме таку заставу.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, прокурором у клопотанні та у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стосовно ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його відсутність, оскільки жодних доказів стосовно ймовірності вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень, у судовому засіданні встановлено, не було.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Що стосується посилань захисника підозрюваного на необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, то варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з наданих доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що додані до матеріалів клопотання докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Зважаючи на усталену практику Європейського суду з прав людини, де у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зазначено термін «Обгрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпьелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A? N182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У зв`язку з викладеним, доводи захисника підозрюваного про необґрунтовану підозру є безпідставними.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність стійких соціальних зв`язків та малолітньої доньки на утриманні, постійного місця роботи, враховуючи те, що підозрюваний перебував у розшуку, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, та враховуючи доведеність прокурором, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 .

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом з тим, при визначенні розміру застави необхідно враховувати майновий стан підозрюваного та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

До матеріалів клопотання долучено висновок експерта про оцінку вартості об`єкта за адресою: м. Дніпро, вул. Виборзька, буд. 35, де розташований цілісний майновий комплекс ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», згідно з яким оцінка всього майна ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» становить 6 014 533 грн.

Однак, кримінальне провадження розпочато за фактом захоплення частини будівель ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», у зв`язку з чим, стороною обвинувачення не було доведено доцільність застосування застави саме у розмірі 2 528 прожиткових мінімумів.

Враховуючи наведене, а також відсутність доказів на підтвердження майнового стану підозрюваного ОСОБА_1 , вважаю, що застава у розмірі 1 000 000 гривень буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків. Слідчий суддя також враховує реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідуванн, а саме до 18 грудня 2021 року.

Визначити заставу у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.12.2021 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до СВ ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.О. Дубіжанська