Рішення № 101712904, 06.12.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4577/20

Провадження № 2/202/375/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 грудня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Бєсєди Г.В.

за участю секретаря – Голобородько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватне підприємство «Глобалнет-сервіс» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватне підприємство «Глобалнет-сервіс» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно облікових даних територіального сервісного центру № 1248 він мав зареєстровані на своє ім`я наступні транспортні засоби: 31.05.2013 року - НОМЕР_1 , 2001 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 та 01.06.2013 року - НОМЕР_1 , 2001 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 . 06.06.2019 року територіальним сервісним центром МВС № 1242 автомобіль марки VOLVO FH12, державний номерний знак НОМЕР_4 власником якого є він було перереєстровано на громадянина України ОСОБА_2 за договором купівлі продажу від 06.06.2019 року. 07.06.2019 року територіальним сервісним центром МВС № 1242 автомобіль марки VOLVO FH12, державний номерний знак НОМЕР_5 власником якого є він було перереєстровано на громадянина України ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 07.06.2019 року. Наголошував, що зазначені транспортні засоби були відсуджені без його згоди, чим порушено його права власника на майно, а тому договір купівлі-продажу транспортного засобу від 06 червня 2019 рогу та договір купівлі-продажу транспортного засобу від 07 червня 2019 року мають бути визнано недійсними із застосуванням наслідків його недійсності та поверненням сторін договору до первісного стану. Звертав увагу суду, що він не був присутній під час укладання договорів та не підписував договорів купівлі-продажу транспортних засобів, а особа, яка поставила підпис під його ініціалами не мала на це повноваження.

ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що будь-яких договорів між ним та позивачем стосовно спірних автомобілів не укладалося. ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 продавати спірні транспортні засоби на власний розсуд про, що свідчать довіреності від 06.06.2019 року та від 07.06.2019 року, які посвідчені приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С. Окрім цього, згідно договору комісії № 5675/19/007607 від 06.06.2019 року між ПП «ГЛОБАЛНЕТ- СЕРВІС» та ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 уклали договір за яким комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки VOLVO FH12 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 та згідно договору комісії № 5675/19/007619 від 07.06.2019 року між ПП «ГЛОБАЛНЕТ- СЕРВІС» та ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_3 уклали договір за яким комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки VOLVO FH12 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_5 . Наголошував, що він є добросовісним набувачем спірного майна та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залишення без руху позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватне підприємство «Глобалнет-сервіс» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу відмовлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення автотоварознавчої експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватне підприємство «Глобалнет-сервіс» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судом встановлено, що згідно довіреності від 10.06.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С., ОСОБА_1 , уповноважив ОСОБА_3 продати за ціною та на умовах на свій розсуд транспортний засіб марки VOLVO модель FH 12 2001 року випуску, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_4 , термін дії довіреності до 10.06.2021 року.

Відповідно до довіреності від 10.06.2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С. ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 продати за ціною та на умовах на свій розсуд транспортний засіб VOLVO модель FH 12 2001 року випуску, колір білий, номерний знак НОМЕР_5 , термін дії довіреності до 10.06.2021 року.

Згідно договору комісії № 5675/19/007607 від 06.06.2019 року, укладеного між ПП «ГЛОБАЛНЕТ- СЕРВІС» та ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_3 комісіонер ПП «ГЛОБАЛНЕТ- СЕРВІС» зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки VOLVO FH12 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 .

Відповідно до договору комісії № 5675/19/007619 від 07.06.2019 року, укладеного між ПП «ГЛОБАЛНЕТ- СЕРВІС» та ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_3 комісіонер ПП «ГЛОБАЛНЕТ- СЕРВІС» зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки VOLVO FH12 2001 року, державний номерний знак НОМЕР_5 .

06.06.2019 року територіальним сервісним центром МВС № 1242, автомобіль марки VOLVO FH12, 2001 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 було зареєстровано за ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 06.06.2019 року.

07.06.2019 року територіальним сервісним центром МВС № 1242 автомобіль марки VOLVO FH12, 2001 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_5 було перереєстровано на ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 07.06.2019 року.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з частиною третьою статті 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (стаття 1018 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (стаття 239 ЦК України).

Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з частинами першою, третьою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчиняти представнику, при цьому зазначені дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Суттю представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень. Саме тому правочин, вчинений представником, породжує права і обов`язки для сторони, яку представляють, якщо він здійснений представником в межах повноважень.

Під перевищенням повноважень слід розуміти ситуацію, коли представник має певні повноваження на вчинення правочину, проте вчиняє його з відхиленням від змісту та обсягу таких повноважень. Тобто, відбувається самостійне збільшення представником обсягу права на вчинення юридичних дій, визначених у довіреності.

На підставі довіреності від 10.06.2016 року ОСОБА_1 як власник спірних автомобілів доручив, зокрема, ОСОБА_3 , представляти його інтереси щодо розпорядження продавати за ціну та на умовах за його розсудом автомобілі.

Тобто, вказаною довіреністю позивач ОСОБА_1 надав право ОСОБА_3 відчужити належні йому автомобілі.

Правові висновки у подібних правовідносинах викладені у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 року справа № 522/22166/17.

Отже, установивши, що, видаючи довіреності, позивач в такий спосіб здійснив волевиявлення щодо відчуження майна, надавши довіреній особі право розпоряджатися автомобілями, що включало в себе право продажу автомобілів на умовах на розсуд довіреного, зазначені довіреності недійсними не визнавалися, на час укладення договору комісії чинності не втратили. Суд виходить із того, що ОСОБА_3 , уклавши договір комісії, в такий спосіб реалізував надане йому довіреностями право на відчудження автомобілів, так як укладений договір комісії остаточно призвів до укладання договору купівлі-продажу, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та витребування майна із незаконного володіння необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-89, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватне підприємство «Глобалнет-сервіс» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів та витребування майна з чужого незаконного володіння – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Г.В. Бєсєда