Ухвала суду № 101712651, 07.12.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/6975/21

Номер провадження 1-кп/201/796/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Ополинської І.Г.,

при секретарі судового засідання – Горностаєвій О.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Ботнара А.В.,

захисника обвинуваченого – адвоката Порхуна С.Л.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі питання доцільності продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2021 року за № 12021041650000289 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2021 року за № 12021041650000289 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України судом поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного терміну.

У судовому засіданні прокурор Ботнар А.В. висловив думку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності та усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, може переховуватись від суду. Також, прокурор посилалася на те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, що свідчить про можливість останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому продовжують існувати передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України заявлені ризики, які, на її переконання, є повністю доведеними.

Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_1 є недоцільним и не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просила продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.

Захисник обвинуваченого – адвокат Порхун С.Л. у судовому засіданні заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного, посилаючись на недоведеність заявлених прокурором ризиків, необґрунтованість підозри та недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження винуватості його підзахисного. При цьому, просив врахувати особу ОСОБА_1 , який проживає із хворою матір`ю, тобто має міцні соціальні зв`язки та може бути працевлаштованим, у разі зміни запобіжного заходу, на підтвердження чого надані відповідні документи.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та просив змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи необхідністю здійснення догляду за своєю матір`ю похилого віку, яка хворіє на цукровий діабет та можливістю бути працевлаштованим.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, судом встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 липня 2021 року, з можливістю внесення застави, який в подальшому був неодноразово продовжений.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до шести та до семи років, при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення, у тому числі, умисних корисливих злочинів.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_1 переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Поряд із цим, суд враховує наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 матері пенсійного віку, яка хворіє на цукровий діабет та вірогідну можливість працевлаштування, однак наведені обставини, на переконання суду, не зменшують ступень існуючих ризиків і не можуть слугувати підставою для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі судового провадження.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 17 грудня 2021 року вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком на 60 днів до 04 лютого 2022 року.

В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та обставини правопорушення, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у розмірі 181 600, 00 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 369-372 КПК України, -

постановив:

Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 04 лютого 2022 року.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 04 лютого 2022 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою № UA 158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 181 600, 00 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_1 , зобов`язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні, якого перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.

Суддя І.Г. Ополинська