Ухвала суду № 101712614, 07.12.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/11146/21

провадження 2/201/3911/2021

УХВАЛА

07 грудня 2021 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «ГІРНИЧОВИДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ» про перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «ГІРНИЧОВИДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ» про стягнення суми та судових витрат

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 01 листопада 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ ВК «ГІРНИЧОВИДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ» про стягнення суми та судових витрат.

Ухвалою судді від 04 листопада 2021 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від представника відповідача 06 грудня 2021 року надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ознайомившись із клопотанням та матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку, зокрема позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України передбачено, що в спрощеному провадженні можуть бути розглянуті справи : 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження з особливостями, визначеними у главі Х розділу ІІІ ЦПК України.

Однак, згідно ч. 6 ст. 279 ЦПК України, яка регулює особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи, що немайнові вимоги позивача не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому дана справа не відноситься до тих, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотання представника відповідача не має обґрунтування переходу до слухання справи з викликом сторін. Посилання на те, що розмір грошової суми, яку просить стягнути позивач перевищує сто прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не може бути взятий до уваги так як на день подання заяви він становить (2379 грн.), а тому можливо в розмірах суми розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Отже суд не вбачає підстав для переходу, оскільки розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження права на захист відповідача не порушує, а тому суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Не може суд прийняти до уваги наполягання заявника по справі на задоволенні зазначеної заяви, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 19, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «ГІРНИЧОВИДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ» про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «ГІРНИЧОВИДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ» про стягнення суми та судових витрат – відмовити.

Продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала набрала законної сили 07 грудня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Антонюк