Вирок № 101709262, 01.12.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3889/21

Провадження № 1-кп/577/404/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Кравченка В.О.

за участю секретаря

судового засідання Калишенко О.В.

прокурора Сергієнка М.М.

адвоката Дерев`янко О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження №12021200450000470 від 02 липня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна середня, не працюючого, неодруженого, раніше судимого Конотопським міськрайонним судом:

1) 09.02.2006 року за ст.ст. 190 ч.2, 75 КК України до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

2) 25.05.2006 року за ст.ст. 186 ч.2, 190 ч.2, 70, 71 ЮС України до 4-х років позбавлення волі;

3) 20.06.2011 року за ст. 185 ч.2 КК України до 1-го року обмеження волі;

4) 13.05.2014 року за ст. 185 ч. 2 КК України до 1-го року позбавлення волі;

5) 19.10.2016 року за ст.ст. 307 ч.2, 69 КК України до 2-х років позбавлення волі, звільнився 22.02.2019 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.З КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, повторно скоїв таємну крадіжку чужого майна шляхом проникнення до приміщення за наступних обставин.

30.06.2021 року, близько 16:00 год., ОСОБА_1 , маючий не зняті та не погашені судимості за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, проходячи біля під`їзд №2 по АДРЕСА_2 , що обладнаний металевими дверима з кодовим замком, які на той момент були відчинені, побачив під сходами першого поверху дитячий електромотоцикл марки «Space 250 motors», належний ОСОБА_2 , який вирішив викрасти.

З метою реалізації злочинного наміру направленого на таємне Викрадення чужого майна наступного дня, тобто 01.07.2021 року близько 07 год. 10 хв., ОСОБА_1 прибув до вищевказаного під`їзду будинку, де відкривши металеві двері з кодовим замком, що не були замкнуті, проник до зазначеного приміщення, звідки таємно викрав дитячий електромотоцикл марки «Space 250 motors», вартістю 1600 грн., що зберігався під сходами першого поверху.

Отже, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.З ст.185 КК

України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не заперечуючи факту вчинення ^

ним крадіжки дитячого елекіромотоциклу марки «Space 250 motors» з під`їзду вказаного //

вище будинку у день, час, за обставин і в спосіб викладених вище, не погодився з ^

кваліфікацією його дій за ч.З ст.185 КК України, оскільки вважає, що до під`їзду (приміщення) не проникав, тому як двері не були зачинені на замок. Переконує, що скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України. При цьому стверджує, що у день крадіжки був у стані сильного наркотичного сп`яніння і детально обставин злочину не пам`ятає, хоча не заперечує, що розповідь та послідовність подій продемонстрованих на слідчому експерименті відповідають подіям скоєного. Кається і просить суворо не наказувати, запевняє, що більше такого не повториться. Позов потерпілої визнає в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, при визначенні покарання покладається на розсуд суду. Крім того, звернулася із позовом про стягнення з підсудного збитків завданих злочином в розмірі 5000 грн.

Вина ОСОБА_1 також доводиться письмовими доказами наданими стороною обвинувачення, зокрема:

- протоколом прийняття заяви від потерпілої ОСОБА_2 яка повідомила про крадіжку електромотоциклу з під`їзду будинку, що мала місце 01.07.2021 року;

- протоколом огляду місця події, яким є під`їзд житлового будинку по АДРЕСА_2 , із якого видно, що під`їзд облаштований залізними дверима з кодовим замком, а викрадений ОСОБА_1 електромотоцикл зберігався на першому поверсі під сходами;

- заявою потерпілої ОСОБА_2 про долучення до кримінального провадження оптичного диску з відеозаписом з камер відеоспостереження розташованих на будинку, із застереженням, що час на відеозапису на 30 хвилин відстає від фактичного часу, а також протоколом огляду цього відеозапису згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 01.07.2021 року о 06:42:02 цілеспрямовано рухається до під`їзду №2 житлового будинку АДРЕСА_2 , о 06:42:03-06:42:05 заходить до вказаного приміщення, а о 06:42:29 виходить - вже з викраденим електромотоциклом та повертається у напрямку звідки прийшов (дана відеозапис була проглянута у судовому засіданні);

- протоколом проведення слідчого експерименту в ході якого, ОСОБА_1 вказав, що на передодні, тобто 30.06.2021 року близько 16:00 год., проходячи поряд з будинком АДРЕСА_2 у другому під`їзді, двері якого були відчинені, помітив під сходами електромотоцикл, який наступного дня, тобто 01.07.2021 року близько 07:10 год., викрав. При цьому у день крадіжки двері під`їзду хоча і мали кодовий замок, але не були замкнуті. Також ОСОБА_1 продемонстрував спосіб скоєння крадіжки і вказав на місце перебування викраденої речі;

- висновком товарознавчої експертизи відповідно до якої вартість викраденого електромотоциклу марки «Space 250 motors», станом на дату скоєння кримінального правопорушення, могла становити 1600 грн.;

- заявою ОСОБА_1 про добровільну видачу працівникам поліції складових запчастин до викраденого ним електромотоциклу, що зафіксовано у протоколі огляду місця події.

Системний аналіз зібраних доказів, послідовність дій підсудного, як на передодні крадіжки, так і в день її вчинення, наявність у під`їзді залізних дверей з кодовим замком, що суттєво обмежує доступ сторонніх осіб, свідчать про цілеспрямованість дій направлених на таємне протиправне заволодіння чужим майном саме шляхом проникнення до приміщення.

У постанові Касаційного кримінального суду від 19 березня 2019 року (справа № 497/349/16-к) Суд констатував, що під приміщенням, в тому числі, треба розуміти внутрішню частину будівлі, споруди або багатоповерхового будинку, які належать колективу, організації, державі чи приватній особі. Дії особи, спрямовані на проникнення до під`їзду багатоквартирного будинку, доступ до якого є обмеженим шляхом використання охорони, замків (кодованих, електронних тощо) та замикання дверей з метою перешкоди та заборони для вільного доступу у це приміщення стороннім особам, якщо такі дії вчинені з метою крадіжки, грабежу чи розбою, необхідно кваліфікувати за

відповідною нормою кримінального закону з кваліфікуючою ознакою вчинення таких дій з проникненням у приміщення.

Відтак дії підсудного слід кваліфікувати за ч.З ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно.

З огляду на викладене заперечення ОСОБА_1 щодо наявності в його діях кваліфікуючої ознаки «проникнення» не заслуговують на уваги і розцінюються судом, як спроба пом`якшити покарання.

Положеннями ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу.

Призначаючи покарання суд враховує тяжкість скоєного правопорушення, ступінь та суспільну небезпечність, особу обвинуваченого, обставини за яких вчинений злочин.

Обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.

До пом`якшуючих - слід віднести посередню характеристику за місцем проживання, а також молодий вік.

Щодо щирості каяття підсудного, про що зазначив адвокат під час судових дебатів з пропозицією застосувати до підзахисного ст.69 КК України та призначити більш м`яке покарання ніж передбачене у санкції ч.З ст.185 КК України, то слід звернути увагу на послідовну практику Верховного Суду, згідно з якою розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Однак під час судового розгляду ОСОБА_1 не визнав усіх обставин кримінального правопорушення, зокрема щодо наявності в його злочинних діях кваліфікуючої ознаки «проникнення до приміщення» намагаючись пом`якшити покарання за вчинене при цьому посилаючись на провали в пам`яті внаслідок сильного наркотичного сп`яніння, хоча під час слідчого експерименту детально розповів про обставини скоєного та продемонстрував спосіб вчинення, тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.

Крім того, необхідно врахувати, що підсудний не зробив висновків зі своєї попередньої протиправної поведінки та факту його неодноразового засудження, а навпаки, звільнившись в останнє з місць позбавлення волі, продовжив злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попередніми вироками.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги висновок органу пробації за яким існує висока ймовірність скоєння повторного правопорушення та небезпека для суспільства, суд приходить до переконання, що співвідносно буде покарання виключно у виді позбавлення волі.

Крім того, з ОСОБА_1 підлягають стягненню процесуальні витрати в розмірі 514,86 грн.

Цивільний позов потерпілої на суму 5000 грн., який беззаперечно визнаний обвинуваченим, підлягає задоволенню.

Керуючись: ст.ст. 124, 128, 325, 326, 368, 370,371 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч.З ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, але не більше ніж два місяця, залишити засудженому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і строк відбуття покарання рахувати з 13.07.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь:

- держави на відшкодування процесуальних витрат 514 грн. 86 коп.;

- потерпілої ОСОБА_2 5000 грн., задовольнивши позовні вимоги.

Речові докази:

- оптичний CD-R диск із записом з камер відеоспостереження зберігати при справі;

- деталі та частини дитячого електромотоциклу, які зберігаються у потерпілої ОСОБА_2 , залишити останній скасувавши раніше накладений на них арешт за ухвалою слідчого судді від 06.07.2021 року.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Кравченко В. О.