Ухвала суду № 101708827, 08.12.2021, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/2069/21

У х в а л а

про залишення позову без руху

"08" грудня 2021 р. Суддя Любашівського районного суду Одеської області Дармакука Т.П., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Комунального закладу « Троїцька спеціальна школа Одеської обласної ради» про визнання дій протиправними, скасування повідомлення та наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 через свого представника звернулися до Любашівського районного суду Одеської області з зазначеним позовом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом позовної заяви позивачами оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивачів не звільнено, а лише відсторонено.

За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Відповідно до частини п`ятої статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Вказаний правовий висновок є обов`язковим для врахування судом до спірних правовідносин у відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Тобто позовні вимоги позивачів не підпадають під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду судовий збір сплачується на загальних підставах.

Кожним з позивачів заявлено вимоги немайнового характеру, а саме: 1) визнати протиправним діяльність КЗ «Троїцька спеціальна школа Одеської обласної ради»; 2)зобов`язати відповідача скасувати повідомлення; 3) зобов`язати відповідача скасувати накази; 4) зарахувати до трудового та страхового стажу вимушені прогули; та позивачами заявлено вимогу майнового характеру, а саме: виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Пунктом 7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В матеріалах справи містяться квитанції зі сплати судового збору кожним позивачем в розмірі по 908 грн., що свідчить про сплату судового збору за одну вимогу.

Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог, кожному позивачу потрібно сплатити судовий збір за заявлені ще чотири вимоги, тобто за кожну позовну вимогу по 908 грн. (908 грн. х 4= 3632 грн.), про що надати докази або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, згідно п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

В позові зазначені вимоги щодо захисту прав ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , хоча позивачами значаться ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , отже позивачам слід конкретизувати позовні вимоги.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачам час для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Комунального закладу « Троїцька спеціальна школа Одеської обласної ради» про визнання дій протиправними, скасування повідомлення та наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачам виправити вказані недоліки в десятиденний термін з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що в разі не усунення у встановлений термін недоліків, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Дармакука