Рішення № 101708136, 02.12.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10516/21

Провадження № 2/750/2370/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Требух Н.В.,

секретаря - Галета Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача - Кураш А.М., Бакуменко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Чернігівської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,-

в с т а н о в и в

20.09.2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Чернігівської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення її на посаді начальника КП «Чернігівське МБТІ» Чернігівської обласної ради за період з 06.03.2021 року по 18.06.2021 року включно в сумі 35926 грн.

Обґрунтовано позов тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 травня 2019 року у справі № 750/14127/17, яке набрало законної сили 30 вересня 2019 року, ОСОБА_3 поновлено на посаді начальника комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 7 грудня 2017 року. Проте, вказане рішення суду виконано лише 03.08.2021 року, у зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду за період з 06.03.2021 року по 18.06.2021 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необгрунтованими. У відзиві зазначено, що 07 грудня 2017 року є останнім робочим днем ОСОБА_3 , у зв`язку із закінченням з нею строкового трудового договору. Таким чином, позивач звільнена з посади за пунктом 2 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку із закінченням строкового трудового контракту. Чернігівська обласна рада, як представницький орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, визначила строк дії трудового контракту з ОСОБА_3 до 07.12.2017. Рішення обласної ради від 28 березня 2018 року № 83-12/VII «Про внесення змін до рішень обласної ради» не скасовано та є чинним, оскільки предметом розгляду Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/14127/17 було рішення обласної ради від 07 грудня 2017 року № 62-11/VII «Про звільнення ОСОБА_3 ». Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що у зв`язку із закінченням строку дії трудового контракту відсутні підстави для виплати позивачу середнього заробітку. Також у відзиві зазначено, що Чернігівська обласна рада не є належним відповідачем у справі, оскільки позивач працювала в КП «Чернігівське МБТІ» і там отримувала заробітну плату.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 травня 2019 року у справі № 750/14127/17, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року, визнано незаконним та скасовано рішення Чернігівської обласної ради № 62-11/VII від 07 грудня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_3 з посади начальника комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради та поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 07 грудня 2017 року.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 березня 2021 року у справі № 750/14127/17 касаційну скаргу Чернігівської обласної ради залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду від 02 травня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року залишено без змін.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Кузьменка О.С. від 14 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 750/14127/17, виданого 02 травня 2019 року Деснянським районним судом м.Чернігова, про поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Комунального підприємства «Чернігівське МБТІ» Чернігівської обласної ради.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 03.08.2021 року поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника КП «Чернігівського МБТІ».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Конституція України, трудове та цивільне законодавство закріплює обов`язок кожного неухильно додержуватися положень Конституції України та законів України, добросовісно здійснювати свої права та обов`язки і встановлює юридичну відповідальність за їх невиконання та передбачає заходи примусового виконання цивільних обов`язків, які виникають, зокрема, безпосередньо з актів законодавства, рішення суду або договору, у разі їх невиконання боржником добровільно (стаття 68 Конституції України, статті 11, 14 Цивільного кодексу України, статті 14, 367 ЦПК України, Закон України «Про виконавче провадження»).

Так, частина перша статті 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (частина п`ята статті 235 КЗпП України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (частина п`ята статті 124 Конституції України). Отже, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень за змістом статей 18, 430 ЦПК України судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (частина друга статті 18 ЦПК України).

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У випадку невиконання цього обов`язку добровільно, рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

З викладеного вбачається, що Чернігівська обласна рада не виконала свого обов`язку щодо негайного виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, отже допустила затримку виконання рішення про поновлення на роботі і відповідно має нести відповідальність, встановлену статтею 236 КЗпП України.

Доводи відповідача про те, що заробітна плата виплачувалася позивачці в КП «Чернігівське МБТІ, а тому Чернігівська обласна рада не є належним відповідачем щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає безпідставними, оскільки рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 травня 2019 року, яке набрало законної сили, саме рішення Чернігівської обласної ради про звільнення позивачки було визнане незаконним і саме на Чернігівську обласну раду покладений обов`язок виконати рішення суду та поновити позивачку на посаді.

Згідно розрахунку позивача, розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 06.03.2021 року по 18.06.2021 року включно становить 35926 грн. Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв`язку з наявністю підстав для задоволення позову, позивачу мають бути відшкодовані понесені у справі судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до Чернігівської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Стягнути з Чернігівської обласної ради (місце знаходження: пр-т Миру, 43, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 25618741) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 06.03.2021 по 18.06.2021 включно в сумі 35926 грн. (тридцять п"ять тисяч дев"ятсот двадцять шість грн.) 00 коп., з даної суми не відраховані податки і обов`язкові платежі.

Стягнути з Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_3 908 грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено 07.12.2021 року.

Суддя