Постанова № 101706598, 29.07.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54459/20-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Новак Р.В.,

при секретарі Талдонова М. Є.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Слобожанська митниця Держмитслужби

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови Слобожанської митниці Держмитслужби від 03.12.2020 у справі про порушення митних правил № 0853/80700/20.

Ухвалою судді від 08.12 2020 відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням (викликом) сторін; надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

22.06.2021 представником позивача на адресу суду подано заяву про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи.

Відповідач відзив та докази до суду не подав.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 4 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В позовній заяві позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника на підставі матеріалів справи, проти заочного рішення суду не заперечував. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що підприємством ТОВ "Рейлтранслогістік" 26.05.2016 були ввезені на митну територію України вагони у митному режимі тимчасового ввезення. Строк тимчасового ввезення вагонів неодноразово продовжувався і востаннє Харківською митницею ДФС 24.04.2018 була оформлена додаткова митна декларація типу "ІМ31ДМ" № UA807010/2018/005078 на продовження строку тимчасового ввезення трьох вагонів № 54898556, 55198121, 55798037 до 31.07.2018.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.07.2018 у справі № 761/27352/18 накладено арешт на вагони, у тому числі на вагони № 54898556, 55198121, 55798037 та встановлено заборону відчужувати, розпоряджатись та/або користуватись вказаним вагоном.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20.09.2018 у справі № 761/27352/18 ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва Сидорова Є.В. від 23.07.2018 залишено без змін, апеляційні скарги адвоката Щербини О.В. та члена колективного виконавчого органу ТОВ «Рейлтранслогістік» ОСОБА_2 залишені без задоволення.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 761/5708/20 скасовано арешт з вагонів, у тому числі з вагонів № 54898556, 55198121, 55798037, які були раніше ввезені ТОВ «Рейлтранслогістік» у митному режимі тимчасового ввезення.

Митним постом «Куп`янськ-Центральний» Слобожанської митниці Держмитслужби 22.09.2020 складено на позивача протокол про порушення митних правил № 0853/80700/20.

03.12.2020 відповідачем складено постанову в справі про порушення позивачем митних правил № 0853/80700/20, яка є предметом оскарження у даній справі.

Згідно зазначеної постанови позивача визнано винним у порушенні ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України, тобто у перевищенні строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України більше ніж на 20 діб, накладено штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач, не погоджуючись з притягненням його до адміністративної відповідальності, звернувся до суду із позовною заявою.

В якості доводів щодо незаконного притягнення до адміністративної відповідальності позивач наводить наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 369 КПК України ухвала є одним з видів судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 532 КПК України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 23.07.2018 у справі № 761/27352/18 щодо арешту вагонів була оскаржена в апеляційному порядку, а тому набрала законної сили з 20.09.2018, тобто з дати оголошення судом апеляційної інстанції своєї ухвали.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 761/5708/20 було скасовано арешт з вагонів, у тому числі з вагонів № 54898556, 55198121, 55798037.

У ч. 4 ст. 108 МКУ зазначено, що якщо товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок накладення на них арешту, то перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту.

Позивач посилається на те, що зупинення перебігу строку тимчасового ввезення, про який йдеться у ч. 4 ст. 108 МКУ, має застосовуватися з дати набрання законної сили ухвали про арешт майна та має закінчуватися датою набрання законної сили ухвали про скасування арешту з майна. Тому, станом на 20.09.2018 - дату набрання законної сили ухвали про арешт вагонів порушення митного режиму тимчасового ввезення вже існувало і почалося воно 31.07.2018, а станом на 12.03.2020 - дату набрання законної сили ухвали від 02.03.2020 про скасування арешту з вагонів, порушення митного режиму тимчасового ввезення лише продовжилося.

Так як згідно з останньою митною декларацією «ІМ31ДМ» № UA807010/2018/005078 кінцевий строк тимчасового ввезення вагонів в Україну закінчився 31.07.2018, тобто раніше ніж 20.09.2018 - дата набрання законної сили ухвали про арешт вагонів від 23.07.2018, то порушення митного режиму тимчасового ввезення вагонів № 54898556, 55198121, 55798037 сталося 31.07.2018, тобто з дати, до якої підприємству у митній декларації був продовжений митний режим тимчасового ввезення. З дати набрання законної сили ухвали про скасування арешту з вагонів, тобто з 12.03.2020 року, порушення митного режиму тимчасового ввезення лише продовжилося.

З боку ТОВ «Рейлтранслогістік» не була подана до 31.07.2018 нова додаткова митна декларація на продовження з 31.07.2018 режиму тимчасового ввезення вагонів або декларація на їх реекспорт із України.

Відлік перевищення 10 діб строку тимчасового ввезення, який був встановлений у діючій на той час редакції ч. 4 ст. 481 МКУ, відповідач мав здійснювати з 31.07.2018 і перевищення 10 діб припадає на 10.08.2018.

Про дату початку порушення митного режиму - 31.07.2018 відповідач був обізнаний також з 31.07.2018, так як саме відповідач відповідно до ч. 1 ст. 108 МКУ та п. 1 ч. 3 розд. ІІ Наказу Мінфіну № 657 зазначив у останній митній декларації кінцеву дату тимчасового ввезення вагонів - 31.07.2018. Тому відповідачу було відомо про дату початку порушення 31.07.2018 та останній мав право відповідно до ч. 1 ст. 467 МКУ протягом 6-ти місяців з 31.07.2018 накласти адміністративне стягнення на належну особу, якою не є позивач.

Позивач був призначений на посаду керівника ТОВ «Рейлтранслогістік» з 23.10.2018, та не є відповідальною особою у триваючому з 31.07.2018 порушенні, яке після скасування арешту з вагонів лише продовжилося.

Позивач також посилається на те, що йому стало відомо про порушення митного режиму тимчасового ввезення лише 12.08.2020, а тому його вина могла б існувати з 12.08.2020 по дату звільнення - 21.08.2020, але якщо б порушення не було триваючим з 31.07.2018, яке позивач не вчиняв. В якості доводів та доказів цієї обставини позивач посилається на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 369 КПК України ухвала є одним з видів судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 400 КПК України подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині 1 статті 175 КПК України визначено, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, у тому числі порядок її виконання.

У п. 4 ч. 6 ст. 100 КПК України визначена окрема процедура виконання ухвали про арешт майна вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Із аналізу п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України слідує, що саме забезпечення збереження речових доказів є метою арешту майна.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 МКУ митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Відповідно до ч. 8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 МКУ тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч. 3 ст. 108 МКУ попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом.

Відповідно до ст. 112 МКУ митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.

Враховуючи ті обставини, що дата - 31.07.2018, до якої підприємству був продовжений митний режим тимчасового ввезення вагону і яка вказана у митній декларації № UA807010/2018/005078, передує даті 20.09.2018, тобто даті набрання законної сили ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.07.2018 у справі №761/27352/18, суд дійшов висновку, що датою порушення митного режиму тимчасового ввезення вагонів № 54898556, 55198121, 55798037 є 31.07.2018, тобто дата, до якої підприємству відповідачем було продовжено митний режим тимчасового ввезення вказаних вагонів і яка вказана у останній додатковій митній декларації «ІМ31ДМ» № UA807010/2018/005078.

Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Саме така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду: від 11.04.2018 у справі № 804/401/17; від 23.11.2018 у справі № 489/4756/16-а; від 11.11.2019 у справі № 487/4899/15-а; від 30.01.2020 у справі № 133/1173/17; від 28.04.2020 у справі № 822/973/17; від 15.05.2020 у справі № 361/6571/16-а.

Правова позиція, що початковим моментом порушення може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином, викладена у Постанові Верховного суду від 04.05.2020 у справі № 1540/3613/18, від 30.04.2020 у справі № 461/6241/17.

Враховуючи те, що датою початку порушення митного режиму є 31.07.2018, враховуючи приписи ч. 4 ст. 108 МКУ, якими законодавчо закріплене лише зупинення перебігу строку тимчасового ввезення при арешті майна, а також враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд встановив, що з 02.03.2020, тобто з дати оголошення ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2020 у справі № 761/5708/20 про скасування арешту з вагонів (ухвала оскарженню не підлягає), порушення митного режиму тимчасового ввезення вагонів слід вважати таким, що продовжилося.

ТОВ «Рейлтранслогістік» до 31.07.2018 або впродовж 20 діб після 02.03.2020 - дати скасування арешту з вагонів, не була подана для оформлення митним органом відповідна митна декларація для продовження митного режиму тимчасового ввезення вагонів або їх реекспорту із України, що свідчить про єдине допущене порушення митного режиму тимчасового ввезення вагонів.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 МКУ строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 розд. ІІ наказу міністерства фінансів України «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму» від 31 травня 2012 року № 657 строк тимчасового ввезення товарів установлюється митним органом у кожному конкретному випадку під час їх митного оформлення з урахуванням пропозиції Декларанта, зазначеної в установленому порядку в МД, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

На підставі вищевказаних норм суд встановив, що дата 31.07.2018, яка вказана у митній декларації «ІМ31ДМ» № UA807010/2018/005078 в якості кінцевої дати, до якої підприємству був продовжений митний режим тимчасового ввезення, була встановлена безпосередньо митним органом. Таким чином, митний орган був обізнаний з 31.07.2018 про дату початку порушення митного режиму - 31.07.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 467 МКУ якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. З урахуванням приписів вищевказаної норми МКУ шестимісячний строк для накладення відповідачем адміністративного стягнення за порушення митного режиму тимчасового ввезення вагонівна особу, яка допустила таке порушення, обчислювався з 31.07.2018, тобто з дати, коли відповідач став обізнаним про порушення митного режиму тимчасового ввезення вагонів, та закінчився через шість місяців від 31.07.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 491 МКУ підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Враховуючи те, що згідно із ст. 491 МКУ лист ТОВ «МАГНЕТІКО» від 22.07.2020 № 2207, який надійшов на адресу відповідача 28.07.2020, не може бути підставою для порушення справи про порушення митних правил, а тому відповідач відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України не довів належним чином ті обставини, на які він посилається у постанові від 03.12.2020 в справі про порушення митних правил № 0853/80700/20. При цьому, суд зауважує, що позивач у п. 1 позовної заяви вказував на наявність у протоколі від 22.09.2020 та у постанові відповідача від 03.12.2020 в справі про порушення митних правил № 0853/80700/20 посилань на листи різних осіб, отримані відповідачем у різні дати, як на різні підстави виявлення останнім правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МКУ доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 495 МКУ такі дані встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів. Таким чином, протокол про порушення митних правил від 22.09.2020 у справі № 0853/80700/20, в якому є посилання на лист ТОВ «Магнетіко» від 22.07.2020 № 2207 та доданий відповідачем лист ТОВ «Магнетіко» від 22.07.2020 № 2207, розглядається судом окремо та в сукупності з іншими наявними доказами у справі.

Суд ставиться критично до доводів позивача щодо порушення третіми особами його прав і зазначає, що захист прав позивача, порушених третіми особами, не є предметом даного спору. Суд зазначає, що позивач не надав належних доказів тих обставин, на які він посилається щодо порушення третіми особами його прав та на яких позивач додатково ґрунтує свої доводи щодо відсутності його вини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова Слобожанської митниці Держмитслужби від 03.12.2020 у справі про порушення митних правил № 0853/80700/20 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 481 МК України підлягає скасуванню з наведених вище підстав.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 192, 210-211, 217, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства, п. 1, 3 ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Слобожансько ї митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - задовольнити.

Скасувати постанову Слобожанської митниці Держмитслужби від 26 листопада 2020 року у справі про порушення митних правил № 0849/80700/20 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності КАС України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Слобожанська митниця Держмитслужби: 61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код ЄДРПОУ 43332958.

Суддя Р.В. Новак

Суддя Р.В. Новак