Ухвала суду № 101706567, 03.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/18211/21

Номер провадження № 1-кп/756/1501/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Пономаренка А. А.,

за участі секретаря судового засідання Рекеди С. С.,

прокурора Яковенка О. С.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

захисників Козлова О. С., Ніколенка Є. А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесене 05.10.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050002166, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Київ, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинувачених у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а також призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту,

УСТАНОВИВ:

26.11.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт затверджений 25.11.2021 у кримінальному провадженні, внесеного 05.10.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050002166, у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу згідно вимог ст. 35 КПК України, 26.11.2021 зазначений обвинувальний акт передано на розгляд головуючому судді.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26.11.2021 дане кримінальне провадження було призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурор під час проведення підготовчого судового засідання вважав можливим призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, інші учасники судового провадження проти зазначеного прокурором не заперечували.

Перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні, як і підстави для закриття кримінального провадження, передбачені пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України. Кримінальне провадження підсудне Оболонському районному суду міста Києва.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та були підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Ураховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом проведено підготовку до судового розгляду, як і визначено час та місце судового розгляду, з урахуванням дати отримання обвинуваченим копії обвинувального акту, склад осіб, що підлягають виклику.

На підставі викладеного, суд вважає можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, у судовому засіданні прокурором заявлено клопотання відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України про обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, оскільки обраний раніше запобіжний захід закінчується 02.12.2021. При цьому, на думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На вказані ризики, на думку прокурора, указують ті обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення у якому вони обвинувачуються, можуть переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть незаконно впливати на потерпілу, свідків є те, що обвинувачені ознайомлені з матеріалами кримінального провадження, відоме їх місце проживання, які зазначені у відповідних протоколах допитів, копії яких надано обвинуваченим разом з даним клопотанням. Крім того, шляхом погрози, підкупу можуть схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на прийняття законного судового рішення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що обвинувачені не мають постійних джерел доходу для існування, не працюють, не мають соціально-сталих зв`язків. Крім того, ОСОБА_1 10.08.2017 засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 2 місяці та звільнений 10.10.2019 по відбуттю покарання. Отже, обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжив свою злочинну діяльність. У свою чергу, ОСОБА_2 17.04.2020 засуджений вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі статтями 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 року. Тож, обвинувачений ОСОБА_2 учинив злочин під час іспитового строку, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжує свою злочинну діяльність.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , захисники Козлов О. С., Ніколенко Є. А. в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили обрати інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на обвинувачених обов`язки.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинувачених, захисників, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкримінується вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на стадії досудового розслідування, було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, клопотання прокурора свідчить, що підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Судом вже було наведено, що підставою застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості обвинувачених. Аналогічні посилання, як підставу застосування запобіжного заходу, наведено прокурором і у клопотання про обрання запобіжного заходу.

Однак, на думку суду, останній, діючи як суд встановлений законом для розгляду справи по суті, не має право на стадії підготовчого розгляду вирішувати такі питання - як обґрунтованість підозри чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що суддя не може приймати участь в розгляді справи як такий, що вже надав відповідні висновки, щодо доказів в порядку ст. 94 КПК України, та обґрунтованості підозри, що межує з доведенням винуватості. Тим більше, ці висновки також ґрунтуються і на загальних засадах кримінального провадження, визначених положеннями статей 17, 22, 23, 26 КПК України.

Тож суд, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом встановленим законом, було надано відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваних в судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що обвинувачені можуть переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно вливати на потерпілу та свідків, учинити інший злочин, як і з підставами їх існування, вказаними прокурором у судовому засіданні.

Отже, на думку суду, наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу. Також суд наголошує, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особистості обвинувачених та встановленим обставинам - наявності ризикам, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинувачених та наведені прокурором у клопотанні. Отже наразі відсутні підстави для того, аби змінити обраний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та обрання відповідно до вимог ст. 315 КПК України запобіжного заходу на час розгляду справи судом.

Суд враховує, що захисник та обвинувачені просили змінити запобіжний захід на більш м`який, однак суду не надали будь-яких посилань чи доказів зменшення тих ризиків, які були підставою для його обрання, а отже їх клопотання не було обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину може бути застосовано заставу в розмірі - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави.

Ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, строк застосування запобіжного заходу щодо обвинувачених, а також те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави є правом суду, останній вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначити також і розмір застави, яку обвинувачені мають право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого можуть бути звільненими з-під варти та на них може бути покладено обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і будуть вважатися такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На переконання суду, застава у розмірі 9 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 19863 грн 00 коп. встановлена для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здатна забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, а саме з`являтися за першою вимогою до суду, не відлучатися із міста Києва, повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.

Керуючись статей 7, 31, 177-178, 182-184, 194, 314-315, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва о 15:00 год. 02.12.2021.

Судовий розгляд кримінального провадження провести одноособово, викликав у судове засідання прокурора, обвинувачених, захисників та потерпілу.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 в вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Установити ОСОБА_1 заставу в розмірі 9 (дев`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 19 863 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 з`являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов`язки:

- не відлучатися із міста Києва;

- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 в вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Установити ОСОБА_2 заставу в розмірі 9 (дев`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 19 863 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_2 з`являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов`язки:

- не відлучатися із міста Києва;

- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою діє до 29.01.2022 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя А. А. Пономаренко