Справа № 2-3002/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Стоілової Т.В.
при секретарі Коваленко О.Г.,
за участю адвоката ОСОБА_1 ,
представника відповідача Сенчіло Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого Акціонерного Товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитрів, Донецької області про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
30.04.2010 року позивач ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1" про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров"я на виробництві.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він знаходився в трудових відносинах з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» з 15 жовтня 2001 року по 13.02.2009 року, працював електрослюсарем підземним, звільнений за власним бажанням, в звязку з переходом на пенсію.
Під час роботи у відповідача, при виконанні трудового обов"язку, 11.02.2008 року в 19.00 год. стався нещасний випадок на виробництві, глиба породи, яка рухалась по конвеєру, травмувала його праву ногу, а саме було спричинено розтрощену рану правої стопи, відкритий осколковий перелом правої п"яткової кістки зі зсувом, про що 14.02. 2008 року був складений Акт №9 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом за формою Н-1 та акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5.
З 11.02.2008 року по 07.03.2008 року він знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні Димитрівської центральної міської лікарні, з 27.03.2008 року по 07.04.2008 року, з 12.05.2008 року по 02.06.2008 року. з17.06.2008 року по 02.07.2008 року, з13.11.2008 року по 28.11.2008 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Інституті невідкладної і відновлювальної хірургії ім. В.К. Гусака, переніс кілька складних операцій.
13.03.2009 року первинно, а 19.02.2010 року повторно, згідно висновків медико-соціальної експертизи, йому була встановлена третя група інвалідності та втрата професійної працездатності 40 відсотків. Після проходження МСЕК він продовжує лікування.
Внаслідок травми на виробництві йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в наступному. Тривалий час він знаходився на лікуванні, вимушений проходити лікування і на цей час, згідно висновку МСЕК від 19.02.2010 року втрата його працездатності складає 40 відсотків та встановлено 3(третю) групу інвалідності , він не може працювати та почуває себе втраченою для суспільства людиною. Крім того, він втратив нормальні життєві стосунки, проблеми, з якими він зіткнувся, викликають психічні страждання в нього, у нього змінилися умови життя. Заподіяну моральну шкоду він оцінює в 70000 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його адвокат підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» Сенчіло Т.І.., позовні вимоги не визнала з тих підстав, що підприємство відшкодувало позивачеві значні кошти на лікування,які відшкодували йому моральну шкоду. Крім того, представник відповідача вважає, що позивач не надав суду доказів спричинення йому моральної шкоди., а також пропустив термін позовної давності для звернення до суду, передбачений ст.233 КЗпП України, а тому в задоволенні вимог просить відмовити.
Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитрів Донецької області до суду не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність(а.с.32).
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав:
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 знаходився в трудових відносинах з ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» з 15 жовтня 2001 року по 13.02.2009 року, працював електрослюсарем підземним, звільнений за власним бажанням, в звязку з переходом на пенсію.(а.с.17-19).
Під час роботи на підприємстві, 11.02.2008 року в 19.00 год. стався нещасний випадок на виробництві, глиба породи, яка рухалась по конвеєру, травмувала позивачеві праву ногу, а саме було спричинено розтрощену рану правої стопи, відкритий осколковий перелом правої п"яткової кістки зі зсувом, про що 14.02. 2008 року був складений Акт №9 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом за формою Н-1 та акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5(а.с.11-12,13-15).
Згідно висновків МСЕК, позивачу ОСОБА_3 з 13.02.2009 року встановлена третя група інвалідності до 13.02.2012 року та визначена втрата професійної працездатності 40 відсотків(а.с.5,33).
Із протоколу засідання комісії з питань охорони праці шахти "Красноармійська- Західна №1" від 26.03.2009 року вбачається, що ступінь провини позивача ОСОБА_3 в нещасному випадку на виробництві складає 25 відсотків , 75 відсотків вина підприємства.(а.с.20-22).
Відповідно ст.23 ч.1 п.2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.
Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, бувши здоровою працездатною людиною, втратив 40 відсотків працездатності в звязку з травмою на виробництві. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими, він вимушений постійно лікуватися.
Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_3. заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, розяснення Пленуму Верховного Суду України, ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на його відшкодування.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоровя позивача, те, що професійна працездатність в звязку з професійним захворюванням втрачена на 40 відсотків.
Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська Західна № 1» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн.
Суд не може погодитись з доводами представника відповідача, що позивач пропустив тримісячний термін давності для звернення до суду, передбачений ст.233 КЗпП України для розгляду трудових спорів, оскільки згідно ст. 268 ч.3 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я або смертю позовна давність не поширюється.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська Західна № 1» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 150грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст.23, 268 п.3, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Відкритого Акціонерного Товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1», р/р 26008980102771 в Донбаській філії ВАТ "Кредитпромбанк" м. Красноармійська, МФО 335593, код ЄДРПОУ 13498562, інд. №134985605163 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, спричинену йому внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 15000 ( п"ятнадцять тисяч) гривень та судові витрати: державне мито в розмірі 150 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення 120грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Судове рішення № 10170630, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 30.06.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-3002/2010. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: