Рішення № 101704909, 08.12.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7994/21

Провадження № 2/487/3017/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді А.А. Лагоди

секретаря І.А. Довбня

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Універсальна біржа «Південь» про визнання договору обміну нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Просить визнати дійсним договір обміну нерухомого майна №1049 від 01.06.2000 року, укладений між позивачем, з одного боку, та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , від імені якої діяла її мати ОСОБА_2 , з іншого боку, зареєстрований Універсальною біржею «Південь», згідно якого ОСОБА_1 одержано право власності на 2/4 частини квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 і ОСОБА_4 одержано на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.11.2021 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач до судового засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлено належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, не явка не перешкоджає розгляду питання.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч.8 ст.178 ЦПК України).

Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Судом встановлено, що 01.06.2000 року Універсальною біржею «Південь» зареєстровано договір обміну нерухомого майна №1049, відповідно до умов якого ОСОБА_2 та ОСОБА_5 обміняли 2/4 частини квартири АДРЕСА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 . Сторони договору обміну нерухомого майна домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується відповідним письмовим договором, і відбулося повне виконання договору.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано 09.06.2000 року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації за реєстровим №16692 за ОСОБА_1 .

Право власності на квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано 09.06.2000 року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації за реєстровим №19426 за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 241 ЦК УРСР встановлено, що за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

Відповідно до ст. 242 ЦК УРСР до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.

Згідно ст. 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин.

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу (ч. 1 ст. 47 цього Кодексу).

Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до частини 1 Закону України від 10.12.1991 року № 1956-ХІІ «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент укладання спірного правочину), товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, а саме: якщо вона являє собою куплю-продаж, допущений до обороту на товарній біржі, якщо її учасники - члени біржі, якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Угоди, зареєстровані на товарній біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу»).

Тобто, чинне на момент укладання спірного правочину законодавство, а саме ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу», дозволяло укладати угоди купівлі продажу нерухомого майна за участю фізичних осіб, без нотаріального посвідчення біржового контракту.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року, в якому роз`яснено, що у випадку наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають юридичну силу, застосуванню підлягає той, що прийнятий пізніше.

Оскільки в даних правовідносинах наявна колізія норм матеріального права, що мають однакову юридичну силу – ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» та ст. 277 ЦК Української РСР 1963 року, Закон України «Про товарну біржу» було прийнято в 1991 року, а Цивільний кодекс на момент укладання спірного правочину діяв з 1963 року, тому при вирішенні спору про необхідність чи відсутність необхідності нотаріального посвідчення правочину, укладеного на товарній біржі, суд вважає правомірним застосування сторонами спірного правочину ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» (як нормативного акта, прийнятого пізніше), що дозволяв укладати біржові контракти щодо відчуження житлової нерухомості фізичною особою без нотаріального посвідчення.

Таким чином, сторони виконали всі умови договору обміну нерухомого майна, у результаті яких наступили юридичні наслідки.

Отже, докази щодо виконання умов вищевказаного договору ніким не спростовані та свідчать про те, що позивач є добросовісним набувачем нерухомого майна.

Приймаючи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 220, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 47, 224, 227, 241, 242 ЦК України в редакції 1963 року, ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, ст.ст. 1-2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76 – 82, ч.1 ст. 223, 258 – 259, 263 – 264, 265, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Універсальна біржа «Південь» про визнання договору обміну нерухомого майна дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір обміну нерухомого майна №1049 від 01.06.2000 року, укладений між ОСОБА_1 , з одного боку, та ОСОБА_2 і ОСОБА_6 , з іншого боку, зареєстрований Універсальною біржею «Південь», згідно якого ОСОБА_1 одержано право власності на 2/4 частини квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 і ОСОБА_6 одержано на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Універсальна біржа «Південь», адреса: м. Миколаїв, вул. Садова, 3.

Суддя А.А. Лагода