Ухвала суду № 101704566, 03.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9724/21

Провадження № 1-в/461/178/21

УХВАЛА

03.12.2021 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухара Р.В.,

прокурора Мацюри Я.Р.,

особи, відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_1 ,

його захисника Детинича П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Детинича П.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про звільнення засудженого від кримінальної відповідальності,

встановив:

адвокат Детинич П.І. звернувся до суду в інтересах засудженого ОСОБА_1 з клопотанням у якому просить суд постановити ухвалу, якою звільнити від кримінальної відповідальності засудженого за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10 листопада 2015 року задоволено подання кримінально-виконавчої інспекції Залізничного району м. Львова про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання призначеного вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року у виді позбавлення волі засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,.

Захисник у клопотанні вказує, що 19 листопада 2021 року, у відповідності до ухвали Залізничного районного суду м. Львова, ОСОБА_1 було затримано та доставлено у Львівську установу виконання покарань № 19 для відбування покарання. Під час особистого побачення із захисником засуджений повідомив, що він періодично з`являвся до кримінально-виконавчої інспекції Залізничного району. Окрім того, підзахисний повідомив адвоката про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , його не відвідували, водночас адреса реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . Засуджений свою вину у неявці до органів кримінально-виконавчої інспекції визнає повністю, пояснює, що йому не було відомо про те, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10 листопада 2015 року було задоволено подання кримінально-виконавчої інспекції про скасування його звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року у виді позбавлення волі. Також вказує, що ніхто з працівників поліції Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з цього приводу до засудженого не навідувався. Відносно засудженого ухвала суду про оголошення його в розшук не виносилась, а з дня вчинення ОСОБА_1 і до дня набрання вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року законної сили та винесення ухвали Залізничного районного суду м,Львова від 10 листопада 2015 року, якою було задоволено подання кримінально-виконавчої інспекції Залізничного району м. Львова про скасування його звільнення від відбування покарання з випробуванням минуло більше п`яти років, тобто минули строки притягнення до кримінальної відповідальності.

З огляду на наведене, захисник просить клопотанння про звільнення ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні адвокат Детинич П.І. та засуджений ОСОБА_1 , кожен окремо, підтримали клопотання з мотивів наведених у ньому.

Прокурор клопотання заперечив, просив відмовити у задоволенні останнього. Додатково зазначив, що засуджений перебував у розшуку, з цього приводу булла заведена відповідна розшукова справа, відтак підстав для звільнення до відповідальності засудженого немає.

Заслухавши доводи учасників справи, з`ясувавши та дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з огляду на нижченаведене.

Судом встановлено, що вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, в строк покарання призначеного ОСОБА_1 за даним вироком, зараховано невідбуте ним покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 березня 2011 року та визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного за даним вироком покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки і шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10 листопада 2015 року задоволено подання кримінально-виконавчої інспекції Залізничного району м. Львова про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначеного за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 квітня 2013 року у виді позбавлення волі.

Наведені вище вирок та ухвала набрали законної сили.

19 листопада 2021 року працівниками поліції ОСОБА_1 було затримано, про що оперуповноваженим СКП відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Ілечко Ю. складено відповідний протокол.

ОСОБА_1 було доставлено у Львівську державну установу виконання покарань № 19 для відбування покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 532 КПК України, вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Згідно ч. 1 ст. 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до положень стаття 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Вирок Пустомитівського районного суду від 01.03.2013 року, яким було притягнуто до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, оскаржено до суду апеляційної інстанції не було, у зв`язку з чим 17.04.2013 року вирок набрав законної сили.

Ухвала Залізничного районного суду від 10.11.2015 року, якою задоволено подання кримінально-виконавчої інспекції Залізничного району м. Львова про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскаржено до суду апеляційної інстанції не було, у зв`язку з чим 18.11.2015 року ухвала набрала законної сили.

За таких обставин, вирок та ухвала суду, набрали законної сили, а отже підлягають до обов`язкового виконання усіма учасниками кримінального провадження та органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб.

Що стосується доводів захисника, що з дня вчинення ОСОБА_1 злочинів минуло більше п`яти років, то такі є безпідставними, оскільки відповідно до положення частини 3 статті 80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

В ході розгляду клопотання встановлено, що засуджений був обізнаний про вирок яким на нього покладено виконання відповідних обов`язків, однак такі обов`язки не виконав, тобто свідомо ухилився від обов`язків покладених на нього вироком суду.

Внаслідок такої поведінки засудженого відносно останнього було ухвалено судове рішення про скасування звільнення від відбування покарання. В свою чергу, обвинувачений перебував у розшуку, а тому перебіг давності виконання обвинувального вироку щодо нього зупинився з моменту ухилення від виконання вироку та оголошення у розшук.

Аналіз поданого клопотання свідчить про те, що захисник фактично просить суд переглянути рішення іншого суду про направлення засудженого до відбування покарання, що не відповідає положенням чинного Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що законні підстави для задоволення клопотання захисника відсутні, а тому воно задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 539,537 КПК України, суд,-

постановив:

В задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.